Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ - СЕРПЕНЬ 201 3 WWW. UNWLA.ORG 5 вона і живе й житиме для нас – сповнена гіднос ті, прекрасна у своїй людяності й велика у творчім горінні ... воленого народу, що мовчав у москов ській неволі: ...Ми паралітики з блискучими очима, Великі духом, силою малі, Орлині крила чуєм за плечима, Самі ж кайданами прикуті до землі. ...Одвага наша – меч политий кров’ю, Бряжчить у піхвах, ржа його взяла, Чия рука, порушена любов’ю, Той меч із піхви видобуть здола? У символічній формі письменниця малює по не волену Україну: Ти в руїнах тепера, єдиний наш храм Вороги найсвятіше сплямили. На твоїм олтарі неправдивим богам Чужоземці вогонь запалили. «Єдиний наш храм» – це поневолена Україна, «чужоземці» – окупанти, що поши рю вали серед нашого народу чужу, ворожу іде - ологію, це ті самі чужоземці, що пізніше винищили цві т нашої на - ції голодом, тюрмами, заслання - ми, каторжною працею. Наші батьки вже лягли підмурівком Там, де стоять нечестивії храми, Нільськії багна загачено трупом Наших безщасних дідів. Поетеса покладала на по - езію високу місію – служити на - родові, бути зброєю прот и Росій - ської імперії. Вона гостро картала тих поетів, що продали свою музу, зрадили своє основне призначення – боронити волю і прав ду. Коли французькі поети в 1896 р. писали улесливі вірші на честь російського царя з нагоди укладеного сою зу між Францією і Росією, написала їм відкритого листа фран - цузькою мовою «Голос з Росії однієї ув ’ яз - неної». Далі підзаголовок: «Маленька поема в прозі, присвячена поетам та артистам, що мали честь привітати імператорське російське подружжя у Версалі». Ос ь уривки з цього листа в українському перекладі: «...Ганьба вільним поетам, що перед чужин - цем дзвенять ланцюгами добровільно накла - дених кайданів. Неволя ще огидніша, коли вона добровільна... Чи ви знаєте, славетні побратими, що таке убозтво, убозтво кра їни, яку ви називаєте великою?... Так. Росія вели - чезна, голод, неосвіченість, злодійство, лице - мірство, тиранія безмежна, і всі ці великі нещастя величезні, колосальні, грандіозні... Приходьте ж, великі поети, великі артисти, подивіться на велич наших бастільських фор - тець,... оглян ь те нашу прекрасну в ’ язницю. Не бійтесь, побратими, в ’ язниця поетів, що люб - лять свою батьківшину і народ, не така тісна, як інші місця ув ’ язнення, вона простора й її славне ім ’ я – Росія...». Це п ослання Лесі Українки і сьогодні не завадило б нагадати тим Народним депу татам України, які зрадили український народ, проголосувавши за єдиний еко но - мічний прос тір з Росією. Живучи в Російській імпе - рії в ’ язниці, Леся Українка була тим поетом, який не забував про народні рани . Вона на свої руки не вдягала золотих кайданів, а зали - шалася такою одержимою до остан ньої хвилини життя. .. Сорокадворічною пішла з життя в дале кому гірському Сурамі 1 серпня 1913 року, пішла, не злом - лена духом. Такою вона і живе й житиме для нас – сп овнена гіднос - ті, прекрасна у своїй людяності й велика у творчім горінні. Незадовго до смерті Леся Українка виллє свою тугу за рідними волинськими лісами, за тими місячними ночами в дитин стві, за казковими мавками та лісовиком, на зустріч з якими бігала маленькою дівчи нкоюю За чотири дні вона пише “ Лісову пісню ” , а в ній сама залишається жити, стане безсмерт ною, бо в серці мала те, що не вмирає. Лариса Дармохвал, м. Болехів, Ів. - Франківська обл., Україна. Використана література. Твори Лесі Українки. Вступна стаття від редакції. Леся Українка, Твори, том 1, Ню Йорк, 1053 Петро Одарченко. Стаття, Леся Українка, том 1, Ню Йорк, 1953.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
