Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2011 13 ДО 90 - річчя УКРАЇНСЬКОГО ВІЛЬНО ГО УНІВЕРСИТЕТУ Українська Alma Mater в діяспорі 17 січня цього року минає 90 років (1921 р.) від дня відкриття Українського Вільного Університету (УВУ) у Відні, столиці Австрії. Ініціяторами його заснування були українські професори університетів А встро - Угорської і Російської імперій, Союз письменників і жур - налістів, студенти, які після Першої світової війни й Українських визвольних змагань опини - лись в еміґрації. Вже восени 1921 року осідок УВУ пере - несено до Праги, де Університет одержав при - міще ння та фінансову підтримку уряду Чехо - Словацької Республіки, очолюваної Томашем Масариком. Саме тоді у Празі проживала значна кількість українських професорів та високо - шкільної молоді, що й сприяло розвиткові УВУ: на перший семестр вписалось понад 700 слу - хачів. Протягом свого існування у Празі УВУ розгорнув багатогранну педагогічну, науково - дослідну й видавничу діяльність. В Університеті було відкрито лише два факультети: філосо - фічний і правничий. Професорська колеґія скла - далась із визначних учених, поз бавлених оку - паційними режимами своїх катедр та прав вик - ладання у вищих навчальних закладах України. Серед них такі визначні вчені як Дмитро Антонович, Леонід Білецький, Іван Горбачев - ський, Станіслав Дністрянський, Дмитро Доро - шенко, Олександр Колесса, С тепан Рудницький, Володимир Старосольський, Степан Смаль - Стоцький, Андрій Яковлів, Сергій Шелухін. Унаслідок воєнних подій у 1945 році більшість професорів і студентів були змушені покинути Прагу та переселитись на Захід, в Баварію. У Мюнхені починається в осени 1945 року третій період (після віденського і празь - кого) існування УВУ. Початки були дуже тяжкі. Університет матеріяльно опирався винятково на власні сили. На обидвох факультетах 1947 року кількість викладачів доходило до 80, включно з такими визначн ими вченими, як Ю. Войко - Блохін, М. Васильїв, Григорій Ващенко, В. Державин, В. Доманицький, Павло Зайцев, Б. Крупницький, Володимир Кубійович, Зенон Кузеля, Олександр Кульчицький, П. Курінний, Іван Мірчук, Олександр Оглобин, Л. Окіншевич, Ю. Панейко, Нат алія Полонська - Василенко, Іван Раковський, Ярослав Рудницький, Вадим Щер - ба ківський, – а пізніше: Юрій Старосольський, О. Юрченко, В. Янів, Олександр Горбач, Я. Падох, Іван Кошелівець, проф. В. Контілов. У Мюнхені Український Вільний Універ - ситет, внаслід ок плідної науково - дослідної і педагогічної праці отримав у 1950 році офіційне визнання Баварського уряду і право промоцій та габілітацій, тобто право надавати титули ма - ґістра, доктора і габілітованого доктора. Згодом Міністерство освіти України визнало п раво - чинність дипломів УВУ договором УВУ і тим же Міністерством від 12 листопада 1992 року. В даний час в Українському Вільному Університеті діють: Філософічний факультет, факультет Права і Суспільно - Економічних наук, Дослідний Інститут Німецько - Українськ их Від - носин (заснований у 1978 р.), Педагогічний Інститут, Постійний Університетський Семінар. Сьогодні УВУ дає змогу студентам з України вивчати ті предмети, які в СРСР були заборонені, або спотворені до невпізнанності. Крім того, молодь з України має на году вивчати життя Заходу. Тут же, в УВУ, навчаються і студенти діяспори. Тому одна з найважливіших ролей Університету – бути науковим мостом між світом діяспори і сучасною Україною. Універ - ситет створив власний фонд, відсотки з якого забезпечуватимуть под альшу діяльність УВУ. Університет гордиться багатьма своїми випускниками, серед яких Квіт Сергій Миро - нович, президент Києво - Могилянської Академії. Подала Лідія Слиж.
Page load link
Go to Top