Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Надія КИР’ЯН ДЕРЕВЦЕ РОДУ Щоб квітла Україна Із сонцем, з вітерцем, Кожнісінька родина Плекає деревце. Той вишеньку, Той яблуньку, Той дуб, а той горіх, Для того, щоб прикрасити Свій батьківський поріг. У донечки, у сина Калинонька росте. Матуся Україна Всім дякує за те. За вишеньку, За яблуньку, За сосну, за дубок, І за такий пахучий Віночок із гілок. український прапор Колись давно проживав в Україні, в місті Галичі, король Данило. У нього був гарний замок, оточений високими мурами. На подвір’ї стояв високо синьо-жовтий український пра пор. Король дуже боявся, щоб хто йому цього прапора не забрав, бо у старих книгах було написано, що як цей прапор пропаде, то король стратить королівство. А був у Галичі малий бідний хлопчина Василько. Він чув від людей, що на подвір’ї в короля є щось таке, що дуже стережуть воїни. Василько зчаста обходив королівські мури навкруги та шукав способу, як би почерез них досередини глянути. Одного вечора було дуже темно. Тоді Василько взяв свій маленький свердлик і пішов під мури замку та став у мурі вертіти дірку. Аж тут нараз відчинилася брама й вийшли з неї воїни. Один з них, старший, глянув убік і побачив Василька. - Ловіть його! - закричав до воїнів. - Чого він тут шукає? Василько став тікати. Але величезний собака догнав його і звалив на землю. Теремові сторожі взяли Василька й завели на королівське подвір’я. У цьому ж часі король Данило сидів біля вікна у своїй кімнаті. Він зачув гамір і послав слугу поспитати, що там сталося. Слуга повернувся і розказав про Василька. - Приведи цього хлопця до мене, - сказав король. Прийшов Василько, глянув, а йому в очах аж заясніло. В королівській кімнаті було ясно та біло. Перед ним стояв король Данило, вдягнений в білу, вишивану долом і по рукавах, кирею. - То ти хотів мені мур завалити? - поспитав жартом. Василько дивився королеві сміло у вічі. - Я хотів поглянути досередини й довбав дірку в мурі, - сказав. - Коли ти так дуже хотів дістатися досередини, то я візьму тебе в терем. Будеш учитися з іншими дітьми в мене, в школі та станеш колись військовим старшиною, - сказав король. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top