Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
комуністів та місцеву адміністрацію „рішуче виступати проти консервативних традицій і звичаїв, проти будь-яких пережитків буржуаз ного націоналізму”, найшкідливішими з яких, на думку влади, було знання рідної мови, потяг до вивчення своєї історії та культури. 1964 р. Агент КДБ пересипає фосфором і спалює частину приміщення Центральної науко вої бібліотеки у Києві. На прилеглій території заздалегідь було відключено воду, а пожежники приїхали лише через 4 години після підпалу. Вогонь знищив понад 600 тисяч томів цінних українських архівних документів. 1965 р. Хвиля політичних процесів проти „українських інакодумців” (Б. та М. Горині, О. Заливаха, В. Мороз, М. Осадчий, А. Шевчук та ін.). У Харкові за протести проти закриття укра їнських шкіл заарештовано А. Здорового. 1969-1979 pp. Серія загадкових пожеж у відділах україністики в бібліотеках Академії наук, музею „Софія Київська”, у книгосховищі Видубицького монастиря у Києві, медичного інституту в Тернополі, Успенської церкви та Музею українського мистецтва у Львові. Ана логічні загадкові пожежі в цей час сталися у національних бібліотеках інших республік СРСР (Тарту, Самарканд, Ашхабад), але не в Росії. 1970 р. Суд над авторами „Листа творчої молоді Дніпропетровська” з протестом проти зросійщення української культури. Наказ Мініс терства освіти СРСР про написання і захист дисертацій лише російською мовою, що затвер джувалися тільки в Москві. Ситуація нерідко доходила до абсурду: російською мовою мусили виконуватися та захищатися навіть дисертації з питань української мови та літератури. 1972 р. Заборона партійних органів відзна чати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві. „За недостатню боротьбу з націоналістичними проявами” усунуто від партійного керівництва першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста (крити ка партійними цензорами його книжки під наз вою „Україна наша радянська”, з якій прослав лялося запорозьке козацтво), звільнено з Вищої партійної школи при ЦК КПУ 34 викладачі разом з її директором, заборонено книги майже сотні авторів, звільнено чверть секретарів з ідеологічних питань на всіх партійних рівнях, піддано чищенню низку наукових установ, а також Київський та Львівський університети. У Харкові зруйновано будівлю, де жив видатний український філософ і просвітник Г. Сковорода, та розпочато нищення цвинтаря, де було похо вано багато визначних діячів української науки та культури. 1972-1974 pp. політичні репресивні проце си проти українських дисидентів, зокрема проти Чортківської групи В. Мармуса та Ст. Сапеляка (сім осіб засуджено), Харківської групи (засу джено дев'ять осіб, з них А. Здорового - на сім років, І. Кравціва - на п'ять років). Загалом за два роки було заарештовано кілька тисяч осіб. Заарештовані, яких не засуди ли, були звільнені з роботи або понижені у посадах. У ці роки були засуджені: Є. Сверстюк, І. Світличний, І. Дзюба, В. Стус, Ігор та Ірина Калинці, Н. Світлична, В. Чорновіл, С. Шаба- тура, О. Мешко, О. Попович, І. Кандиба, Л. Лук'яненко, В. Романюк, І. Гель, повторно Ю. Шухевич та ін. 1973 р. Заборона відзначати ювілей „Ене- їди” Івана Котляревського. 1974 р. Постанова ЦК КПРС „Про підго товку до 50-річчя створення СРСР”, де вперше проголошується створення „нової історичної спільноти радянського народу”, офіційний курс на денаціоналізацію. 1975 р. Нова цензура „Кобзаря” Тараса Шевченка. 1978 р. Постанова ЦК КПРС і Ради Мі ністрів СРСР „Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладання російської мови в союзних республіках” (т. зв. „Брежнєв- ський циркуляр”). 1978, січень. На Чернечій (Тарасовій) горі у Каневі на знак протесту проти русифікації України спалив себе Олекса Гірник (із Калуша). 1979 р. Ташкентська конференція „Росій ська мова - мова дружби і співпраці народів СРСР” накреслила нові заходи щодо зросійщен ня неросійських народів. Зокрема „рекоменду валося” ширше впроваджувати російську мову в дошкільні заклади (як наслідок українські дитячі садки практично зникли), російською мовою проводити позакласну й позашкільну роботу, „сприяти” тому, щоб студенти писали по- російському свої реферати, доповіді, курсові та дипломні праці, а також звіти про виробничу й педагогічну практику. Так само „рекоменду валося”, щоб у т.з. ВНЗ, де національна мова
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
