Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ів а н н а СА ВИ Ц ЬКА КАЗКА ПРО ДОРОГИЙ ПЕРСТЕНЬ В о д н о м у селі ж и в собі бідний ч о л о в ік з дочкою . М ати , вм и раю чи , подарувала дочці зви ч ай н и й зал ізн и й п ер стен ец ь і та к п ром ови ла: - Н а тобі, доню , все, щ о в м ен е н ай д орож че, ось цей м ален ьки й о бручи к-п ерстен ец ь - він тоб і у п р и го д і стане. З то го часу си р о та зав ж д и н о си л а п ерстен ь на пальці й не забувала про маму. Я к о їсь о д н о ї л ітн ьо ї д н и н и дівчи н ка п іш ла у ліс по ягоди . В о н а вто м и л ася й сіла край ставка п ом и ти ноги. А ле тр а п и л о с я н есп одіван е нещ астя. Залізн и й п ер стен ец ь сковзнувся по м окром у пальці й упав у вод ян у безодню . С и р о та зап л ак ал а та к го л о сн о і та к щ иро, щ о аж зво р у ш и л о ся серц е м ален ької водяної ж абки. В о н а ви ско ч и л а н а беріг і п ром ови ла: - Ч о го плачеш , гар н а дівчи н ко? Щ о сталося? - Ах, ж абко, - від п овіла сирота, - у м ен е був м ален ьки й перстен ец ь, і вп ав у воду. - Н е плач, не ж ури ся д ар ем н о , - відп овіла зел ен а ж абка, - зараз будеш й о го мати. - В о н а ско ч и ла у став і за х ви л и н к у ви ки н ула на беріг срібний обручик, щ о ви бли скував до сонця. - Ц е не мій, це не мій, - сказал а дівчина, - мій не блистів, п ош укай кращ е, лю ба ж абко. Ж аб ка пірнула щ е раз у воду і за ц и м р азом ви ки н ула на беріг п р авд и ви й зо л о ти й перстень, щ о ви бли скував д есяткам и д о р о ги х самоцвітів. - А це твій? - сп и тал а ж абка, р о зм о сти вш и ся ви гідн о на л и сточ ку во д ян о ї лілеї. - Ні, і цей не мій, - від п о віл а сум но д івчи н к а - це яки й сь д о р о ги й , м абуть королівський, з м ін ли ви м и кам інцям и, а м ій був зви ч ай н и й , залізн и й , але д о р о ж ч и й від усіх скарбів світу. То був п ер стен ь від мами! Тоді ж аб ка п ірн ула у воду, д обула зал ізн о го обручи ка й п о д ар у вал а си роті всі три перстені. Х утко р о зн еслася вістка, щ о бідний ч о ло вік з д о чк о ю р о зб агатіл и як и м сь чудесним сп особом . Ж и в у то м у селі б агати й купець і в н ьо го те ж була о д н а дочка. О т в о н а р о зп и тал а си роту п ро те чарівн е м ісце, де ж аб а перстені з води ви ки дає т а п іш ла й собі ш укати щ астя. Сіла н а березі, буцім то плаче. - Ч о г о плачеш , д и ти н о , - сп и тал а її м ал ен ька во д ян а ж абка. - Щ о сталося? - Я к ж е м ені не п лакати , ж абко, коли в м ен е був д о р о ги й , п р ед о р о ги й перстень, дарун ок сам о го ко р о л я і він упав п р о сто у воду. Ж аб к а кинулася н а д н о ставк а і ч ом усь д о вго , д о в го не ви х о д и л а н а берег. Вкінці вто м л ен а ви л ізл а з о со ки і сказала: - В есь ставо к п р и й ш л о ся м ені переш укати за тво єю згубою , але крім о то го срібного перстеня, я не н ай ш л а н ічого. - Ц е н е мій, це не мій, л ю б а ж абко, іди щ е раз у воду і п ош укай кращ е. П о х ви ли н і ж аб ка п о казал а д івчині зо л о то го перстеня, але й то й не сп о д о б ав ся їй. К о л и втретє ж абка ви ск о ч и л а на беріг - п р о м о в и л а д о дівчини: - Л еж и ть на сам о м у дні о зер а щ е од и н д о р о ги й п ер стен ь та він тя ж к и й від сам оцвітів і мені годі п ідн ести його. К о л и х о ч еш , х о д и зо м ною , удвох ви добудем о й о го н а берег. Д івч и н а ско ч и ла за п ер стен ем у воду і н іколи більш е не п о верн улася до сво го б атьк а... jq4 9j (Sl 9І ".f A- l' KSA
Page load link
Go to Top