Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ів а н н а СА ВИ Ц ЬКА КАЗКА ПРО ДОРОГИЙ ПЕРСТЕНЬ В о д н о м у селі ж и в собі бідний ч о л о в ік з дочкою . М ати , вм и раю чи , подарувала дочці зви ч ай н и й зал ізн и й п ер стен ец ь і та к п ром ови ла: - Н а тобі, доню , все, щ о в м ен е н ай д орож че, ось цей м ален ьки й о бручи к-п ерстен ец ь - він тоб і у п р и го д і стане. З то го часу си р о та зав ж д и н о си л а п ерстен ь на пальці й не забувала про маму. Я к о їсь о д н о ї л ітн ьо ї д н и н и дівчи н ка п іш ла у ліс по ягоди . В о н а вто м и л ася й сіла край ставка п ом и ти ноги. А ле тр а п и л о с я н есп одіван е нещ астя. Залізн и й п ер стен ец ь сковзнувся по м окром у пальці й упав у вод ян у безодню . С и р о та зап л ак ал а та к го л о сн о і та к щ иро, щ о аж зво р у ш и л о ся серц е м ален ької водяної ж абки. В о н а ви ско ч и л а н а беріг і п ром ови ла: - Ч о го плачеш , гар н а дівчи н ко? Щ о сталося? - Ах, ж абко, - від п овіла сирота, - у м ен е був м ален ьки й перстен ец ь, і вп ав у воду. - Н е плач, не ж ури ся д ар ем н о , - відп овіла зел ен а ж абка, - зараз будеш й о го мати. - В о н а ско ч и ла у став і за х ви л и н к у ви ки н ула на беріг срібний обручик, щ о ви бли скував до сонця. - Ц е не мій, це не мій, - сказал а дівчина, - мій не блистів, п ош укай кращ е, лю ба ж абко. Ж аб ка пірнула щ е раз у воду і за ц и м р азом ви ки н ула на беріг п р авд и ви й зо л о ти й перстень, щ о ви бли скував д есяткам и д о р о ги х самоцвітів. - А це твій? - сп и тал а ж абка, р о зм о сти вш и ся ви гідн о на л и сточ ку во д ян о ї лілеї. - Ні, і цей не мій, - від п о віл а сум но д івчи н к а - це яки й сь д о р о ги й , м абуть королівський, з м ін ли ви м и кам інцям и, а м ій був зви ч ай н и й , залізн и й , але д о р о ж ч и й від усіх скарбів світу. То був п ер стен ь від мами! Тоді ж аб ка п ірн ула у воду, д обула зал ізн о го обручи ка й п о д ар у вал а си роті всі три перстені. Х утко р о зн еслася вістка, щ о бідний ч о ло вік з д о чк о ю р о зб агатіл и як и м сь чудесним сп особом . Ж и в у то м у селі б агати й купець і в н ьо го те ж була о д н а дочка. О т в о н а р о зп и тал а си роту п ро те чарівн е м ісце, де ж аб а перстені з води ви ки дає т а п іш ла й собі ш укати щ астя. Сіла н а березі, буцім то плаче. - Ч о г о плачеш , д и ти н о , - сп и тал а її м ал ен ька во д ян а ж абка. - Щ о сталося? - Я к ж е м ені не п лакати , ж абко, коли в м ен е був д о р о ги й , п р ед о р о ги й перстень, дарун ок сам о го ко р о л я і він упав п р о сто у воду. Ж аб к а кинулася н а д н о ставк а і ч ом усь д о вго , д о в го не ви х о д и л а н а берег. Вкінці вто м л ен а ви л ізл а з о со ки і сказала: - В есь ставо к п р и й ш л о ся м ені переш укати за тво єю згубою , але крім о то го срібного перстеня, я не н ай ш л а н ічого. - Ц е н е мій, це не мій, л ю б а ж абко, іди щ е раз у воду і п ош укай кращ е. П о х ви ли н і ж аб ка п о казал а д івчині зо л о то го перстеня, але й то й не сп о д о б ав ся їй. К о л и втретє ж абка ви ск о ч и л а на беріг - п р о м о в и л а д о дівчини: - Л еж и ть на сам о м у дні о зер а щ е од и н д о р о ги й п ер стен ь та він тя ж к и й від сам оцвітів і мені годі п ідн ести його. К о л и х о ч еш , х о д и зо м ною , удвох ви добудем о й о го н а берег. Д івч и н а ско ч и ла за п ер стен ем у воду і н іколи більш е не п о верн улася до сво го б атьк а... jq4 9j (Sl 9І ".f A- l' KSA
Page load link
Go to Top