Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Усе їхнє довге спільне життя було пов'язано з українським рухом, у центрі якого вони завжди перебували. Ніколи не обмежу валися засіданнями й участю в дебатах, а завжди охоче й сумлінно виконували найрізноманітніші доручення, без огляду на те, чи вони були приємні чи ні, чи великі це були справи чи дрібніші. З життя М ірних в докиївський період мало що відомо. Уперше Зінаїда Мірна з ’явилася в середовищі київської громади 1910 р. Приїхавши до Києва, вона не могла стояти осторонь громадського життя. Її активна вдача вимагала діяльності. Своїх дітей не мала, а бути “дамою з доброго товариства” її не задовольняло. Мало вплив і те, що Зінаїда М ірна належала до людей, які не можуть жити в тіні, які завжди на передових позиціях, бо цього вимагає на самперед саме життя. Своїй праці вона віддала багато серця, жила нею, не шкодуючи для неї ані здоров’я, ані часу. Через все життя вона про несла вірність служінню народові та українській жінці, і вірою в прийдешні покоління був наповнений її заповіт до нас. Зінаїда Мірна ніколи не відділяла української справи від жіночого питання. Вона ніколи не стояла перед вибором “націоналізм чи фемінізм”, а вміла гармонійно поєднувати ці справи у своїй громадській діяльності. У Києві вона надзвичайно швидко входить у товариські стосунки з Софією Русовою, Люд милою Старицькою-Черняхівською, Любов’ю Яновською, Марією Ішуніною та стає активним членом Українського Клубу. Але і проблеми жінок, захист їхніх прав не залишаються поза увагою Зінаїди. З 1910 і аж до 1917 р. вона - одна з активних членкинь впливового і великого Київського товариства оборони жінок, яке визначало головним напрямком своєї діяльності боротьбу з торгівлею жінками та проституцією. Ця соціальна проблема набула особливої гостроти на початку XX століття і члени Київського товариства оборони жінок, в тому числі і 3. Мірна, запровадили систему профі лактичних та практичних заходів для боротьби з цим соціяльним лихом. Прагнення опрацьовувати теоретичні пи тання освіти дітей, поширювати серед батьків правильний погляд на виховання привели Зіна- їду Мірну до Київського товариства народних дитячих садків. У цьому товаристві вона здій снювала значну працю з поширення традицій українського народу, української книжки. Не залишалась Зінаїда Мірна і осторонь діяльності недільних шкіл, де на той час мало було українських книг. “Утім, уже у ті далекі часи, - згадує Мілена Рудницька, - Зінаїда М ірна зна ходила добрі українські книжки для своїх слухачок, бо ставилась до кожного українського твору з повагою і любов’ю”. Коли 1913 р. у Києві створюється Київське Жіноче Загальне Зібрання, Зінаїда М ірна стає його членкинею. Товариство об’єднувало “цвіт ліберального київського жіноцтва” і прагнуло піднести жінку, підготувати її до громадського, а головне - політичного життя. Багатонаціональ ний склад Жіночого Загального Зібрання не завадив спільній праці жінок і Зінаїда Мірна разом з Софією Русовою, Вірою Клячкіною та Любов’ю Яновською були обрані до Ради Стар шин товариства. Цікавилася Зінаїда М ірна і партійним життям. Серед жінок ТУПу, що зби ралися в домі Євгена Чикаленка на Благовіщен ській вулиці, Галина Лащенко згадує і Зінаїду Мірну. Завдяки своїй громадській діяльності, Зінаїда М ірна стала відома в Києві як активна діячка ще до часу Національних Змагань і належала, як писала Мілена Рудницька, до гурту “видатних жінок-патріоток того часу”. Її велика працездатність виявилася і в часи Першої світової війни. Умови військового часу суттєво змінили нормальний ритм життя багатьох людей. Саме у ці важкі роки війни якнайбільше знадобилася фельдшерська освіта Зінаїди Мірної. Вона була серед організаторів спе- ціяльної комісії для вирішення проблем, пов’яза них з війною, що розгорнула свою діяльність при Київському товаристві оборони жінок (серпень 1914 року). А коли при Українському Клубі був влаштований шпиталь для поранених вояків-українців, у ньому самовіддано працю вала 3. Мірна. Її надзвичайна енергія та поряд ність виявилися в роботі Допомогового коміте ту опіки над втікачами, який з 1915 р. існував як “Товариство допомоги населенню Півдня Росії, що постраждало від війни”. Хоча това риство не було виключно жіночим, але до його складу увійшло багато жінок, на яких, головним чином, і лежала вся праця. До найдіяльніших членів належали Людмила Старицька-Черня- хівська, Наталя Дорошенко, Любов Ш ульгіна, її Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
