Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПА’МЯТІ ЯРОСЛАВИ ЗАКРЕВСЬКОЇ Другого вересня 1999-го р. львівська творча інтелігенція та українське мовознавство зазнало великої втрати. У розквіті наукових сил відійшла у вічність після невблаганної важкої неду ги професор, доктор філологічних наук Ярослава Закревська, завідувач відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ у Львові. Рідним, приятелям, колеґам і співробітни кам, як також молодій ґенерації україністів, що знали вчену, важко помиритися з думкою, що життя і праця продовжуватимуться без її доброго слова підбадьорювання, поради і прикладу. Бо бл.п. Ярослава Закревська належала до чільних мовознавців-україністів, вихованих ще тим поко лінням львівських вчених, що помимо пересліду вань у важких післявоєнних роках зуміли передати молодій ґенерації давні традиції львівського наукового осередку, який десятиліттями форму вався довкола Наукового Товариства ім. Т. Шев ченка. Її учителями були такі відомі вчені й культурні діячі як Іларіон Свєнціцький, Михайло Возняк, Лукія Гумецька, Іван Ковалик, та інші. Народжена 14-го грудня 1931-го року в учительській родині на Холмщині, що 1943 р. пе реїхала до Рави Руської в Галичині, вона згодом закінчила гімназію. Ярослава Закревська на почат ку 1950-их pp. приїхала до Львова, де почала сту діювати українську філологію. Почавши з 1956 р. Ярослава Закревська друкувала мовознавчі статті, огляди, обширні праці, причому дедалі більше діялектологічні студії ставали в центрі її уваги, хоч діяпазон загальномовознавчих, як також культуро логічних зацікавлень не звужувався, а навпаки поширювався. Як діялектолог бл.п. Ярослава Закревська брала участь у великомаштабних наукових проек тах національного і загальнослов’янського харак теру. Це “Атлас української мови”, до редколегії якого належала і вмістила в 2 томі 110 власних карт зібраного матеріялу. Очолила колектив який більше 20 років збирає матеріяли до великого словника гуцульських говірок. 1991 р. видала книжку: “Гуцульщина. Лінгвістичні етюди”, а 1997 р. з уже зібраного матеріялу разом з колегами “Гуцульські говірки. Короткий словник” (230 ст.). Належала до колективу “Загальнослов’янського лінгвістичного атласу” та “Загапьнокарпатського лінгвістичного атласу”. Терени її збирання діялек- тологічних матеріялів це Західна Україна, Східна Словаччина, Підляшшя. Мовознавчі праці Яросла ви Закревської належать до найкращих здобутків українського мовознавства останніх десятиліть. Широка наукова співпраця з колегами славістами Польщі, Словаччини, Росії т.і., почавши від про ектування Загальнослова’янського лінгвістичного та Загапьнокарпатського діялектологічного атласів утвердили добре ім’я вченої Ярослави Закревської серед великого славістичного колективу, причет ного до цих важливих для славістики праць. Бл.п. Ярослава Закревська належала до тих україністів-мовознавців, що виросли на пози тивних традиціях щодо вагомости народних гово рів, як невичерпних джерел для дальшого роз витку літературної мови. Саме цей підхід до гово рів неґувався в Україні впродовж десятиліть, коли літературну мову втискалося в прокрустове ложе приписаної нормативної лексики. Почавши моло дою від студій і дослідження мови народних казок та поем Івана Франка, вона, як показує виданий їй в 1997 р. “Бібліографічний покажчик” зі вступним словом про вчену київського колеги Павла Гри ценка, не переставала цікавитися цією тематикою. Закінчення на стор. ЗО. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1999 9 Ярослава Закревська. Yaroslava Zakrevska.
Page load link
Go to Top