Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Переорієнтація церковного малярства з візантій ського на західньо-німецьке завершилось, в основ ному, до Першої світової війни. Були ще інші причини такого стану речей, але найважливішою з них був брак власної держави. Отже, відкинено одухотворену ікону, яка була джерелом духовної наснаги наших предків, а на місце прийшов солодкавий, сентиментальний ілюзіонізм західнього походження, в найдешевому виданні. Про цес цей годі було зупинити. Найбільш світлі уми, такі як Митрополит Андрей, І. Свєнціцький, бачачи своє безсилля в припиненні цього процесу, рятували не потрібні вже нікому ікони в новоствореному ними Національному Музеї. В цей спосіб врятовано тисячі безцінних шедеврів світового значення. Якими ж незу гарними виглядали ці шедеври, створені сто, двісті, чотириста років тому народним генієм, в очах панот ця, старшого брата, селянина при сентиментально- солодкавому зображенні Марії, яка виглядала, ”як жива”. Формувалося нове бачення, нові смаки! Ніби нові Дон Кіхоти, на боротьбу за справжнє мистецтво виступають окремі мистці, такі як М. Со- сенко та ін. Своєю творчістю хочуть продовжити великі традиції своїх попередників. Проте, лише в окремих священиків знаходять підтримку, загал же духовенства і вірних не сприймає їх. Свідченням того може бути лист одного з парохів до М. Сосенка, який зберігся. Цитую: ”Ми образ дістали. Оглядав його я, моя жінка і діти, всі браття церковні і Сестри Служебниці, та переконалися, що цей образ до нічого. Ми споді вались, що Ви намалюєте образ артистичний, а тим часом тут жадного артиста не видно. Я хотів писати до Вас, щобисьте дали образ за 50 злотих, а дяк каже, щр найліпше зовсім відіслати”. В міжвоєнний період ситуація дещо міняється. В 20-х роках, разом з хвилею української еміграції зі східніх областей, до Львова прибули і оселились в ньому багато видатних українських мистців, творчість яких була пов’язана з церковним малярством, а наяв ність величезної збірки українських ікон у Національ ному Музеї, поява ряду наукових публікацій про ікону стимулювали зацікавлення нею та вивчення їх. Най- видатнішою постаттю серед цих мистців був, безпе речно, Петро Холодний, автор багатьох творів на релігійну тематику, зокрема іконостасу в Духовній Семінарії, вітражів в Успенській церкві, в які, спираю чись на українську ікону, зумів внести нові мистецькі вартості, не відкидаючи і не втрачаючи досягнень попередників. Чималий вклад у розвиток церковної поліхромії внесли Павло Ковжун та Михайло Осінчук. Працювали в цій ділянці Юліян Буцманюк, Дядинюк, в іконописі Олена Кульчицька, Осип Курилас, Антін Манастирський та інші. Проте це була крапля в морі. Трагічну ситуацію цього стану усвідомлював, як ніхто, Великий Громадянин Митрополит Андрей, який багато разів говорив, що поки ми не будемо мати мистецько-освічених священиків, справа не зру шиться з місця. Бо лише священик має можливість впливати в кожному конкретному випадку на те, як буде розмальована його церква, і які ікони будуть там розміщені. І лише священик має можливість фор мувати смаки вірних. Багато, дуже багато зробив покійний Митрополит Андрей для розвитку церков ного мистецтва, та й не лише церковного. Але Друга світова війна перервала процес оновлення. Під на тиском більшовицької орди переважна більшість львівських мистців емігрувала на Захід. Саме там, в умовах свободи, почалося поступове відродження української ікони. Правдоподібно, важко було б знайти мистця-еміґранта, який не створив би щось в ділянці малярства під впливом ікони. Це і Гордин- ський, автор поліхромії св. Софії в Римі, П. Андрусів, Ю. Мокрицький, М. Дмитренко, П. Холодний молод ший і багато інших. Під більшовицьким ярмом, після ліквідації Гре- ко-Католицької Церкви, всупереч диктату Москов ської Патріярхії, нелегально, в підпіллі окремі групи мистців продовжували виконувати церковно-маляр ську роботу, більш або менш вдало, або ж зовсім бездарно, керуючись, в основному, заробітчанськими мотивами. Дещо з намальованого в цей час було цікаве і не позбавлене мистецьких цінностей, про існувало в найтяжчі часи тотального гноблення, а було знищене в час формування власної держави. Ініціятором був священик, який сповідував сальонно- сентиментальне малярство і не міг примиритися з усім, що нагадувало Візантію. Таких поглядів дотри мується переважна частина священиків, саме вони мають вирішальний голос у справах, які вимагають глибоких мистецьких, професійних знань. Для чого ми це згадуємо? Не для того, щоб затаврувати цю чи іншу людину, бо, правдоподібно, не вина, а біда її в тому, що вона не має потрібних знань, компетент- ности для вирішення таких відповідальних для Церк ви проблем. Від деякого часу маємо повну свободу дій в цій ділянці. Ніхто нас в нічому не обмежує, ніхто нічого не забороняє. Проте змін на краще не видно. В леякому відношенні ситуація погіршилась Велика кількість нововідкритих церков вимагає ре монту, реставрації. Дуже часто більше чи менше пошкоджена цінна поліхромія чи ікона, яку можна, реставруючи, зберегти, ліквідується, або ж замальо вується. В час більшовицького панування перемальо вано повністю, або ж ’’відновлено” поліхромії М. Со сенка та Ковжуна, знищено або замальовано чи пере мальовано багато ікон, і то не з ініціятиви парт- апарату (про них окрема розмова), а з ініціятиви священослужителів і церковних комітетів. Все це про довжується і сьогодні. Але вже не під гаслом бо ротьби з ’’культом”, уніятством чи католицизмом, а гаслом боротьби за чистоту віри, за оновлення, 10 НАШЕ ЖИТТЯ", ЖОВТЕНЬ 1995 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
