Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
* * ❖ Кобзар співа в пустелі Кос Аралу, у казематах батюшки-царя. Кайдани, шаленіючи, бряжчали, щоб заглушити пісню Кобзаря. А пісня наростала у засланні. А п 'сн я ґр а т и р о з б и в а л а в щ е н т . . . ПраЕДРівій п іс н і п е р е д з в ін к а й д а н ів — т о т іл ь к и зв и ч н и й а к о м п а н е м е н т . Ліна Костенко Із книжки „Мандрівки серця“, 1961 Т. Шевченко: Ганна Закревська, олія Т. S hevchenko: H an n a Z ak rev sk a, oil Андрій Малишко ПРО П ЕРЕБЕНДЮ П ер ебен д я на весіллі гр ає, П ер еб е н д ю — х т о й ого не зн а є ? Він підн ім е г о л о в у с ід у , за сп ів а про вдов и н у б ід у : — О дна н и за давня, н еп оор ан а, кличе в гості із п ід н е б а вор он а, щ о б сідав н и зен ьк о з а д о л и н о ю , п оч орн ів печаллю у д о в и н о ю ... Смутку, см утк у, не вертай н азад квітне вечір, як зе л е н и й сад! П ер ебен д я на весіллі гр ає? П е р е б е н д ю — хт о й ого не зн а є ? П осідай м о біля н ь ого ми, д е на струни п адаю ть громи, ластівки на вилеті гарячом у. В е се л о с тар ом у і незр я ч ом у! Петро Карманський ПАМ’ЯТНИК ШЕВЧЕНКА В КИЄВІ В аж к ою х л о п сь к о ю сто п о ю як гада затоп тав царя. І м овчазний, грізний с о б о ю , Із п’є д е с т а л у пози р а. О бличчя — см утком оп ов и т е, та гнів з о ч ей к уди сь утік. Б о с ер ц е , р а з д о б р о м налите н е п р о х о л о н е в ж е повік. В у с т а х й о г о , терпінням ск ути х н е родяться сл ова-гр ом и , та в к ож н ій ри соч ці зам к нуто о д н е м огут н є сл ов о: ми! Ми! Ми обп л ь ов ан і віками, Ми — всім и к р и вдж ен і р аби — к р ок уєм велетнів ш ляхами назустр іч н о в о ї д о б и . М и — пращ а, справлена в др ак он а, щ о з а їд а є цілий світ. У н а с д р ім а є міць Самсона, щ о твори ть невм ірущ ий міт. Із збірки „До сонця" Київ, 1941 Т. Шевченко: Ликера Палуомаківна Т. S hevchenko: L y k e ra P o lu sm ak 5 шторми піняться о д краю і д о краю , О д В ін н іп егу д о В л ади восток у. З глибин с ер д е ц ь д ж е р е л а п р у ж н о [ б ’ю ть — І ш ум увати м ор ю , н е вмирати, Х ай ллю ть у нь ого і л ю б о в , і лю ть, Т р и в ож н у ш ану, ж о в ч гірк у розплати. Х у д о ж н и к у н е м а є ск ут и х норм. Він — норм а сам , він сам в с в о єм у [стилі.,* У ц ей столітній і стобаль ни й ш торм Я к и даю сь в б ур ем н і гор и-хвил і. „Вітчизна", вересень 1962 Т. Ш евченко: Агата Ускова, олія Т. S hevchenko: A gata U skov, oil НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1973 5 Бийте стр уни , г о р е -н е -б ід а , йди в танець, Яремо Галайдд, йди в т ан ец ь, О ксано із Вільш ани, скільки в т е б е , стар че, т о ї ш ани? Сядь на стіл і д у м у п о в е д и , пролилися з о р і, як м еди. Він ж и в е сто літ с е р е д полів, славить н е б о й хл оп ц ів -сок ол ів . Із збірки „Зореві дні“, Львів, 1940. Іван Драч СМ ЕРТЬ Ш ЕВЧЕНКА Симфонія Сто рок ів — зм ор ш к а на чолі Зем л і. В сесвітн і війни, рев ол ю ц ій гр ози ... Д н іп р о д о ніг ст е ж и н о ю п роліг І котить сл аву в сиві в е р б о л о з и . П оет став м ор ем . Д ал еч степ ова, І х м а р о ч о с и , й гори — ним залиті. Б ун тую т ь х в и л і-дум и і слова, І с о н ц е генія ст о їт ь н а д ним в зе н іт і. Д н о гли бш ає, і б е р е г и тікаю ть, А ж н е б о р в е св ою блакить ви сок у.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
