Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ш евченкіяна АНАТОЛІЙ ЛУПИНІС Тарасе, батьку, підніми чоло, Поглянь на свою неньку Україну. Немало зим і весен відгуло, І пил покрив прабатьківську руїну. Кривавий пил, Ні, ні, не спали ми, Звивалися потоптані знамена, Хиталися підвалини тюрми, „Не вмерла щ е!“ — співали ми натхненно. Співали рано. Обривав той спів Багнет. Із нами викутої криці... Летіли кулі в марноблудство слів, І жерла нам дивилися в зіниці. З „Українського Вісника", вип. б любов’ю, що ніколи не питала, за що нас любити... Так, у світі усталеної байду- жости і ненависти, у світі вкоріне ного недовір’я і підозр вона зали шалась єдиною, як Сонце. Неваж ко було її оцінити... Але як важко було перебудувати життя так, щоб в найбільші свої хвилини ходити за порадою саме до неї і, не криючись, шанувати її — не словами, а синівською лю бов’ю і вірністю. Щоб з поточної ієрархії цінностей піднести її з са мого долу і поставити над усіма дорадчими — так як поставила во на своїх дітей над усіма вартостя ми. ,,Білими губами упівголос буду вам казати за себе. Я ішов від ма ми у біленькій сорочці, сам білий. З білої сорочки сміялись. Кривди ли мене і ранили. І я ходив ти хенько, як білий кіт“. (В. Стефа- ник). Якими все ж таки ми повертає мось до неї, що пустила нас у бі лій сорочці, і стаємо перед її об личчям і перед власним дитин ством? (Стаття написана 1969 року. Подана повністю). — Передрук із книжки „Широке море України", документи самвпдаву з України. — Видавництво „Смолоскип" ім. В. Симоненка, Па- риж-Балтимор, 1972. ЄВГЕН МАЛАНЮК Гамалія Із циклю „С вічадо м оря“ Пливши в Стокгольм, я ском понував Гамалія, невеличку по- еіму . . . Т. Ш евченко (з листа 18. XII. 1842) Осінній Балтик злобно б’ється в борт І пароплав — мов запорозька чайка — стрибає в хвилях. Даль закрила порт, багріє захід, як зловісна байка: Козак кона’ скривавлений... Китайка вінчає чоло... Хмарний похід орд... Та ось міцніє шторм. В один акорд злилися чорний шквал і біла чайка. Вона кигиче, як тоді, як таїм. І от, під згубний гул грізного моря, Варязький відгук скованим братам — встають чубаті хвилі Чорномор’я, ревуть у тьмі... Та іншим серце мліє: музика бурі родить Гамалію. Із збірки „Перстень Полікарпа" Львів, 1939 Олекса Стефанович Ш ЕВЧЕНКО Зак л ек отал о д е с ь у горлі К лубком із крови і з о сл із — І крила, щ о були ун и з Р озк и н ули ся, яко орлі. „Н ізащ о п р оп адеш л е д а щ о !“ І, повн і л ю т о ї хул и С лова камінням загул и , К амінням, пущ еним із пращ і... „В оск ресн и , мамо неп ови н н а!44 — Й д у ш а м о л ь б о ю підплива... Як п е р е д о б р а з о м — слова, Слова упали на коліна... І зн о в пр окльони і п о г р о зи . Щ о б и благати потім зн о в : Скричить о б у р е н а я кров І о б ер т а єть ся у сл ь ози ... Зак л ек отіл о, зр о к о т а л о — І стала тиш а — і горить: Так в и б у х а є , так мовчить В огн ен ноляве К ракатао. Із збірки „Стєфанос“, Прага 1938 Портрет княжни Варвари Рєпніної P rin cess V arv ara Rep.nin, frie n d of T. S'hevohienko 4 НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1973 Графіка С. Карафи-Корбут Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
