Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Гуцульські металеві нашийні хрести „зґарда“ (Власність У. Любоївич) H utzu l neck lace w ith crosses ,.Zganda” умовини. Далеко легше було ви везти перед і в часі 2-ої світової війни різні предмети із західньої України, ніж з центральних чи східних теренів. Із західних земель маємо в збір ці цікаві, тепер рідкісні, керамічні вироби, а теж вироби з дерева, металю> шкіри. Окреме місце ма ють тут також тканини, вишивки, ткані запаски, пояси, спідниці, ве рети, настільники, вишивані сороч ки чоловічі і жіночі. Із кераміки найцікавіші автори зовані д-банки, посуда, тарілки, кахлі, свічники виробу славних майстрів із Косова, Пістиня, таких як П. Ксшак, К Еозняк, подружжя Павлина і Григорій Цвілики. їхні вироби — це продовження тради ції старших керамічних осередків XIX сторіччя, створених Бахматю- ком, Коїцаком та ін. Однак деко ративні мотиви на цій кераміці да леко старші. Дуже подібну орна ментику стрічаємо на турецькій кераміці XVI ст. або навіть рані ше на перській. Неменше цікаві вироби з дере ва, з огляду на композицію взору і техніку виконання, при чому ор намент є майже виключно геоме тричний. І так стрічаємо тут ста ро-слов’янські, індоєвропейського походження символи сонця, сва стики, а теж популярні на кавказь ких і турецьких килимах XVIII і раннього XIX вв. такі форми, як: ромби із закривленими гаками (на вершку і по боках фігури), які з турецького називають Магі-ку-гос. Техніка виконання тих дерев’я них виробів незвичайно майстерна (інтарсія, і інкруст’ація). Тепер дуже незугарно наслідувана в У- країні. Металеві вироби, особливо ж і ночі прикраси, сьогодні ке мають уже продовження, а походять із раннього періоду, тобто першої половини XIX ст., коли поставали допіру перші осередки народньо го металевого виробництва. М ає мо тут дуже цінні нашийники-хре- сти з 1823 і 1850 pp., а теж інші, трохи пізніші, вироби (кінець XIX св.), як жіночі намиста, люльки і т. п., вироблені з кольорових мета лів, напр. найзільберу і мосяжу. Тканини і частини одягу стано влять найчисленнішу групу експо натів у збірці. Вирізняються не тільки знаменитою технікою ткан ня, різнородністю способу виши вання, але теж і цікавими взора- ми. Наприклад, деякі жіночі со рочки з Буковини в багатьох ви падках мають геометричну уставку із старослов’янською розетою (символ, який охороняв від зла), або теж іншими формами, про які була вже згадка вище, як сонце, свастика, натомісць вздовж рука ва (від уставки до маншету) ста- ринну, популярну в багатьох культурах, форму „дерева жит тя". Цей взір зберігся (можливо, емігрував і повернувся знову) впродовж кільканадцяти століть, але вже у формі реліктовій, бо правдиве розуміння його значення в народній традиції давно заникло. Неменш архаічні форми має ве сільне печиво: коровай, чи пере- пієць з Полтави, прибрані малими птичками (курками), які в старин- ній Греції були символами родю- чости. Таких прикладів можна б знайти багато. У збірці є теж кілька дуже вартісних декоратив них рушників із Кролівця, Сум ської области, тканих перебірною технікою, з мотивами двоголових орлів, які, як твердять деякі істо рики мистецтва, є візантійського походження. Інші містерні рушни ки й убори голови походять із По ділля, Покуття, Буковини •— виріз- наються трудною, прецизною під- ніжковою технікою ткання, яка дає ефект світлотіней. Тканини, так майстерно зроблені могли б сміло конкурувати з виробами славних міських майстрів, які про дукували свої вироби для потреб двору. Маючи стільки вартісних пред метів у збірці, думаю, що не труд но було б зацікавити спеціялістів та ширшу нашу і чужу публіку, о- ссбливо тепер, коли буде можли вим давати професійні інформації і матеріяли. Незвичайно важливим є доповнити збірку, з одної сто рони предметами з народнього ми стецтва, так щоб вона репрезенту вала всі землі України, а з другої сторони експонатами, які дали б можливість створення історичної збірки матеріялів, які відносяться до культури українських емігран тів в Америці. В цьому випадку, як і в попередньому, поміч жіно чих організацій може бути незви чайно корисна. Музей повинен стати теж широ ким осередком з одної сторони о- світнім (виклади для дорослих і молоді з різних ділянок україн ської культури, видавання публі кацій, альбомів, поштових кар ток), а з другої сторони осеред ком інформації для американських спеціялістів, зацікавлених нашою культурою, що збирають матері яли до власних публікацій. Музей повинен узяти на себе функції ін тервенції у випадках викривлених, помилкових інформацій, які часто находимо в чужих публікаціях, щоб не повторювалися прикрі для нас ситуації, де нашу культуру де формують, спихають на марґінес, або просто ігнорують, напр., у та ких виданнях, як „Костюм оф де Іст“ або „Ю ропієн Фолькльор" чи видання Лайф „Рашіян Кукінґ", де наші писанки прикрашують об кладинку цієї книжки, або на со- (Закінчення на обкладинці) НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1972 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
