Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXIX. ГРУДЕНЬ, 1972 Ч. 10 ВАСИЛЬ БАРКА Нова Радість Стала РІЗДВЯНА НІЧ В печері, не домівлі! — наодинці, сиділи тесля з жінкою (чужинці — країв своїх, серед злорік). Були ж самі наізреченно раді, що і вони у городській громаді, як другі, проживуть свій вік. Народин ждали. В ясла, чисті й зладні, солома внесена, де при ограді — до скелі тулиться ягня. Хрещата зірка світить, аж ж аріє, предвісниця терпінь: тобі, Маріє, терпінь як матері, і дня предвісниця, що здавна людство мріє в огні кривавому і тьмі, і зр іє для всеочищень, воскресінь своїх. Це — мати змучена: півночі у болях, і старі слова пророчі вже справдились. Як тиха тінь, підвівшись, мовчки споглядала очі, дрібненькі пальці гладила д іт о ч і. . . і зріс і освятився враз їй серця цвіт; голубила щасливо всміхалася до сина. В світі ж диво: відкриті небеса зорять, і яснокрилий хор, матусю-дівО, від них приходячи, навік правдиво сповіщ ує про хату-храм. Із збіркй „Лірник' Різдвяні Свята, Новий Рік, Щедрий Вечір! Із цими зимовими святами пов’язані були різні тради ційні звичаї, переважно дуже старовинні, передава ні з покоління у покоління. Деякі із цих звичаїв бу ли питсмі тільки окремим дільницям України. Мали, наприклад, свої звичаї гуцули чи бойки, були окре мі звичаї ка Полтавщині чи Херсонщині. Але є такі, які зв’язані із святкуванням народин Божого сина в цілій Україні, у всіх її закутинах. Це ті, які ви пливають із релігійно-побутового змісту цього свя та. Говорять вони, що це свято любови, з’єднання. По всій Україні засідали до спільної вечері всі чле ни родини, залишаючи вільне місце для тих, хто ві дійшов у вічність, як теж для тих, хто прибути не може, хто відділений від родин просторами, морями, горами. Під час вечері наша пам’ять, наші думки, спогади заповнюють ці порожні місця дорогими нам особами. Теж звичай ділитися стравами чи просфо- рою, ходити з колядою — все це такі звичаєві цере- моніяли, які підкреслюють об’єднання, любов, вза ємну доброзичливість. Навіть худібку у цю ніч від відував хазяїн. Вірували що у Різдвяну ніч і вона говорить людським голосом. І хоч багато звичаїв, які були обов’язуючими на Рідних землях — тут ско рочуються до найменшого, то все таки про основ ний звичай взаємної любови й об’єднання ми забути ке можемо у цій хвилині, коли на небі засяє перша зірка. Не даймо йому потонути у повені модерних реклямових світел, що заливають американські мі ста ще довго перед першою зіркою, ані у повені да рунків, що можуть затопити всякий духовий зміст цього свята любови. У цьому святочному настрої звертаємося і ми до всіх наших співробітників, дописувачів, членів Головної Управи, членів Окружних Рад, Управ Від ділів та членок СУА, які стільки труду вложили і вкладають у справу піддержки для ,,Нашого Ж ит тя “, до всіх передплатниць і читачок та всіх людей доброї волі, із вдячністю та щирими бажаннями Ве селих Свят і Щ асливого Нового Року. Редакція і Адміністрація „НАШОГО ЖИТТЯ“ НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1972 1
Page load link
Go to Top