Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Д у м к и п р о Р із д в о Наші звичаї зв’язані з Різдвом Христа куди багатші, як у інших народів. Традиція наша проявля ється головно урочистим святку ванням Святвечора із 12 стравами на памятку 12 апостолів, що їх ви брав Христос до проповідування Слова Божого, чудовими колядка ми і колядами, що оспівують при хід Сина Божого — зібранням ці л о ї р о д и н и п р и столі, прощенням провин один одному, як також відвідинами. При святочному сто лі лучаться усі і живі і ті, що по кинули світ — для них при столі вільне місце і тарілка. Це є ота традиція, що переслідувана оку пантом на рідних землях, забува ється поволі на нових землях по селення. Це вплив комерційности, що всі звичаї зводить до обдару вання дарунками, забиває значення істотного, а лишає саму формаль ність. Бож не у традиції 12 страв, що щ е збереглася, суть Різдва Христового. В обряді Різдва Хри стового є збережений тисячоліт- ний світогляд українця. Світогляд ідеалістичний хліборобської У- країни. Дідух, кутя запашний мед і всі страви зварені з плодів влас ної ріллі. Виховуючи дітей ми зо б о в 'я з а н і п е р е д а т и їм все у що випосажив нас Творець -— нашу християнську духовість: — віру в Творця, пошанування другої лю дини, чесність у поступуванні, гостинність у приниманні та поміч і вирозуміння для потребуючого. Все це вміщається у символіку Святого Вечора. Традиція переда на з покоління в покоління споює нас та дає почуття окремішности, та певности, що служимо ідеалам, що притаманні тільки тому наро дові. Затратити традицію, а з нею пов’язані звичаї, значить згубити своє походження. На традиції ро сте к у л ь т у р а , все те, що людина ст в о р и л а своїм розумом. В тому р о з у м ін н і традиція є творча, стає джерелом нових вартостей. Ми в х о д и м о у культуру чужого дов кілля б а г а т і своєю рідною куль т у р о ю , основаною на ідеалістич ній духовості. Слабість наша у не знанні своєї вартости у порівнан- ні з теперішним зматеріялізованим світом. Традиція, що її значіння зводиться тільки до вишивки, тра диційної страви борщу і варени ків, без знання змісту, що за тим криється, перестає бути джерелом росту культури, а з народу з влас ним обличчям і культурою робить тільки етнічну групу, випираючи духові, моральні, та мистецькі надбання нації. Д и т я ч а с в іт л и ч к а і Р ід н а Х ата (С п ів п р а ц я б а т ь к ів з і с в іт л и ч к о ю ) Щ об дитяча світличка розвива лася а її дитина любила і до неї радо ходила треба їй дати належ не місце у родині якої членом є дитина, яка ходить до світлички. Батьки повинні виплекати у ди тини заінтересування світличкою. Ціла родина мусить неначе нею жити. День коли дитина іде до світ лички повинен бути відповідно під креслений, належно приготований. Дитинка знає, що в тому дні не має ніяких інших зайнять — вона іде до світлички де зустріне сво їх друзів Ромчика і Ганусю і з ни ми заспіває пісеньку і виведе гру. Щ об таку атмосферу виплекати, батьки повинні живо інтересувати- ся всіми подіями у світличці — що нового дитина навчилася у світ личці, з чим новим запізналася, я- ким новим словом збагатила свій словник. Помогти дитині це сло во, чи слова уживати, розмовляю чи з нею по українськи. Пісень ку, щодитина вивчила, співати з нею знову і знову, забаву чи гру, що діти виводили у світличці ви вести дома. Дуже гарно і приєм но, як ціла родина взявшись ва руки спільно відпочиває, співаю чи „Ж ила була царівна", чи ви водить „котяче весілля" “. Діти ду же люблять бавитися з батьками, виводити пісень! Вони дуже радо v такій атмосфері повторяють вір шики заучені у світлиці, розпові дають казку, чи докінчують малю нок розпочатий вранці з друзями. На словник дитини, на чистоту мови дома треба дуже звертати у- вагу. Коли дитина засвоїть нове слово, чи зворот, його треба дома повторяти у різних комбінаціях, щоб дитина в той спосіб засвоїла його собі на ціле життя. Також навчати дитину ясно і зрозуміло переповідати заучене, заслухане, чи пережите. Висловлювати думку сміло і виразно. Передання рідної мови це річ природна, це знання росте з дня на день незамітно, в міру як поступає розвій дитини, без великих зусиль, під одною тільки умовою, що рідна мова є уживана дома. Не відмовляймо рідним дітям рідної мови, того при родного дару, що вони дістають від своїх батьків. Привчаймо їх, що в рідній хаті між рідними па нує тільки рідна мова! О л е н а К л им иш ин О ц ін к а с п ів а н и к а „ Р ід н а П іс н я 11 Ір и н а П е л е н с ь к а : „Потребу музично-пісенного посібника відчуває вчительство у- країнських дошкільних установ ду же дошкульно. Назустріч цій по требі іде співаник „Рідна Пісня“. О к с а н а Т а р н а в с ь к а , А в ст р а л ія : Збірник робить прекрасне вра- жіння. Дуже чепурно, естетично опрацьований і виданий. Я є певна, що його з радістю привітають усі осередки. Прямо не хочеться ві рити, що ноти ручно писані. Щ о за прекрасна прецизія!" Х Р И С Т О С Р А Ж Д А Є Т Ь С Я ! З Різдвом Христовим щиро вітаю всіх виховних референток Окруж них Рад і Відділів СУА, вчительок Дитячих Світличок і всіх прихиль ників і працівників виховної ділян ки. Дай Боже багато успіхів у на шій праці у наступному 1973 році! О л е н а К л и м и ш и н виховна референтка Гол. Управи С к а ж іт ь В а ш ій п р и я т е л ь ц і, щ о у к р а їн с ь к а с в іт л и ч к а С У А п о м а г а є їй в и х о в у в а т и д и т и н у в ж е в ід 3 - г о р о к у ж и т т я ! 14 НАШЕ ЖИТТЯ — ГРУДЕНЬ, 1972 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top