Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
З Дому Неволі В попередньому числі подали ми зразки листування українських каторжан, що відбували свою ка ру на далекій півночі. Це все у- часники Української Повстанської Армії, що її 25-ліття відзначує- мо тепер. У pp. 1955/56 їх ча стинно звільнювано чи переміщу вано і в тому часі постали листи, що їх отут подаємо. І. К. 11. грудня 1955 р. Дорогий Братчику Славцю! ...Ми одержали гарні новини. По друга Марійка тобі про них напише, а я вже повторяти не буду. Я хочу хоч листовно з тобою попрощатися. Мені тебе, дорогенький братчику, дуже, а дуже жаль. І не тільки тебе, але всіх наших хлопців. Невже ж не пора, щоб скінчилися наші страждан ня і муки? Як довго можна потуря- тися по ворожих, невільничих табо рах і працювати на гнобителів? Пора вже й нам мати свій куток, свої пра ва й закони! Но, нічого, дорогий братчику, вірю, всі ми віримо, що й нам усміхнеться краща доля і ясно засвітить золоте сонце в наше вікон це. То ж бодрись, не падай духом! Будь завжди, знаєш... Будь завжди готовий!.. Наша мета велика, а шлях до неї важкий і тернистий. А ми борці, що поклялися долю переперти і добитися своєї мети. А знай: у бо ротьбі перемагає той, хто не ляка ється невдач. Хто навіть упавши, вміє встати і знов боротись. Тепер, Славцю, прошу, кланяйся низенько від мене своїй старенькій мамі і сестричці. Бажаю ще раз щ а стя, доброї долі та якнайскоріше зу стрінутися зі своїми рідними. Може десь зустрінеш Олю зі свого села (кажеться мені, вона також зветься .........) то передай їй від мене уцілу- вання. Цілую тебе, братчику, Твоя сестра К. Письмо невироблене, але дуже ста ранне й акуратне. Внизу примітка адресата: „Санітарка з куреня Ема“. І. К. 10. грудня 1955 р. Дорогий Друже! Хоча ми не знайомі, але я спішусь поговорити й попрощатися з вами хоч листовно. Вістка про ваше звільнення глибо ко торкнулася моєї душі. В одну мить стали перед очі сотки таких, як ви. Вони теж і тішилися щастям звільнення, і рівночасно ще болячіше прощалися-розставалися зі своїми друзями, що оставалися в лагерях на невідоме... їх серця від болю розри валися ще й тому, бо вони знали, що їдуть не додому. Знали, що лиш по глянуть на пошматовану сироту, свою дорогу Батьківщину, та й повезуть їх далі — просто з чужини в чужину, міряти своїм трудом... Неодна родина вже виплакала очі, але батьківське серце надії не тра тить... Неодна сестричка сумує-нудь- гує, яка брата доля? Де він, брат мій?!.. Неодне серденько щире, діво че в сумну пісню тугу вилива, свято зберігає клятву цю святу, що при розстанні щиро віддала... Сьогодні, дорогий друже, бачу вас на цьому шляху. Ох, як хочеться хоч глянути у ваш слід... Хоч у цей про стір, куди повезе вас доля. Здається зором своїм, переповненим тугою і любов’ю брата, розвіяла б усі негоди на вашому шляху. Повірте мені, що таких очей сотні — незлічима кіль кість дивиться за вами. І кожний із них стільки хороших, щирих бажань у мріях шле... Дорогий друже! На волі ви, мож ливо, зустрінете багато різноманітно сте життя, що так манять людину. Може побачите легке, спокійне й ви гідне, але безплідне животіння де яких людей, убогих духом, що дума ють тільки і тільки про себе. Може зустрінетеся із зневірою, з фарисей ством, з осудом жертвенних діл, або ще гірше... Хоч подібні явища, вірю, чужі нашій дружні, то в загальному, зокрема тепер доки ворог тріюмфує, треба з ними рахуватися і завжди пам’ятати, що наші змагання всеобій- маючі. То ж не хиліть голови перед ніякими негодами життя. Знайте, що ви не одні. Вірте в краще завтра, це поможе тоді, коли буде важко. Зга дуйте, хоч час від часу, тугу друзів і подруг у лагерях, яка буде невга- сати і це теж завжди кріпитиме ваші почування. Тепер, дорогий друже, бажаю вам якнайкращих сил, відваги й успіхів на кожному кроці. Рівнож бажаю вам міцного здоров’я, та всього того, чо го самі собі бажаєте! Вітайте від нас усіх дорогих батьків і друзів! З глибокою та щирою увагою Леся зі всіма подругами. До побачення, на Вільній Україні! П. С.: Так недавно, на пересилці наших таборів, це є 18. липня 1955 (?, дата написана нечітко — І. К.), також відпроваджували друзів, які їхали в Польщу. Правда, тоді нам пощастило бачитися і навіть говорити з ними. Здавалося, що тими кількома словами полегшимо їх душевний біль дальш ої фортуни. Може вам прий- дегься зустрінутись з котрим із них. Я дуже була б тому рада, бо це було дуже хороше товариство. Подаю їх так, як їх звали по-дружньому: ----- і .... Якщо вони з цих назв вам не відомі, то питайте серед друзів, на певно дехто буде знати їх і скаже вам їхні справжні прізвища. І так, дорогий друже, прощайте! Уявіть собі, що дивлюся у ваш слід, дивиться великий гурток дівчат, та махають хусточками... Прощайте, не забувайте!!! Леся Внизу примітка адресата: „Воли нянка, якої ніколи в житті не ба- чив“ —• І. К. ЗБІРКА НА МУЗЕЙ НАРОДНЬОЇ ТВОРЧОСТИ СУА У НЮ ЙОРКУ Окружна Рада СУА в Ню Й орку дала ініціятиву до з організування льо- терії з мистецьких картин на користь нашого М узею . Відділи взяли на себ е розпродаж льотерійних книжечок і з того д у ж е гарно вив’язались. У цьому змаганні взяли участь: 1 Відділ СУА (5 д о л .), 4 Відділ СУА (15 д о л .), 8 Відділ СУА (40 д о л .), 21 Відділ СУА (41 д о л .), 35 Відділ СУА (ЗО д о л .), 53 Відділ СУА (35 д о л .), 64 Відділ СУА (130 д о л .), 66 Відділ СУА (35 д о л .), 71 Відділ СУА (28 д о л .), 72 Від діл СУА (79 д о л .), 73 Відділ СУА (25 д о л .), 82 Відділ СУА (61 д о л .), 83 В ід діл СУА (60.50 д о л .), 89 Відділ СУА (20 д о л .), 93 Відділ СУА (40.25 д о л .). Разом Відділи зібрали 644.75 долярів. Щира дяка за те! Ц е гарний приклад акції, що ї ї м о ж е заініціювати і провести Окружна Рада СУА, коли вміло координує пра цю Відділів. НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1968 7
Page load link
Go to Top