Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Корнило Ластівка Кольористика українських вишивок Однією з головних властиво стей українського народнього ор наменту, це його своєрідне ко- льорування. Вже з непам’ятних часів грав колір народнього ми стецтва важливу і характеристич ну ролю. Згадаймо тільки мальо вану кераміку трипільської куль тури, яка лягла в основу нашого національного мистецтва. Не тіль ки трипільські взірці та орнамен ти знайшли місце в нашому су часному народньому мистецтві, але також їх кольористика, пе редусім в нашому писанчарському та вишивальному мистецтві. Домінуючим кольором так су часного, як і трипільського ми стецтва, був червоний. Так як це завважує Хведір Вовк, вважався червоний колір епітетом сонця, а також принципом родючосте в природі. Ото ж кольорування ма ло первісно ритуально-символічне значення, що осталося мабуть при писанні писанок й досі. Можливо, що вишивальне ми стецтво, так як це думають деякі етнологи, виникло з первісного розмальовування тіла. Нам не ві домо, чи воно існувало серед три пільців, але знахідки досить вели ких запасів червоної та оранже- 69 Відділ, Лорейн — п-ні Марія Д ей- чаківська 70 Відділ, Пассейк — п-ні Марія Хи- минець 72 Відділ, Ню Йорк — п-ні Розалія Полчій 74 Відділ, Шикаґо — пп. інж. Олена Турула, Оксана Добровольська 76 Відділ, Воррен — п-ні Люба Гречна 77 Відділ, Фінікс — п-ні Марія Лі- невич 78 Відділ, Вашінґтон — п-ні Тереса Царик 83 Відділ, Ню й о р к — п-ні Дарія Камінська 84 Відділ, Шикаґо — п-ні Людмила Кодельська 90 Відділ, Філядельфія — п-ні Ната- лія Даниленко 97 Відділ, Бофало — п-ні Тамара Бульба вої вохри в їх неолітичних сели щах дозволяють на це припу щення. Цю думку в певній мірі потверджують знахідки безліч жі ночих фігурок, часто розмальова них червоною вохрою. (Хв. Вовк: Студії з української етнології). Для ближчого обзнайомлення з кольористикою української ви шивки, треба заздалегідь заува жити, що українська вишивка, примінювалась для двох відділь них родів: для прикраси руш ників, що серед українського народу дуже поширені, і мали в багатьох випадках своє ритуаль- но-сбрядове значення, -—- і для прикраси людського одягу, особ ливо жіночих, чоловічих та дитя чих сорочок. Особливе місце в народньому вишивальному мистецтві займають рушники. Буває більше родів руїн ників, що відповідно вишивають ся: „плечкові“ носять тільки че рез плече, особливо при весіллях, і їх вишивають узорами на всю довжину; „кілкові“ рушники, що ними обкладають ікони, мають до вкола вишиту обвідку. Бувають ще „настільні" рушники без о- собливих узорів, тільки прикра шені смугами на обох кінцях в червоних, чорних а пізніше в жов тих кольорах. Вже саме ткання рушників має своєрідну техніку. Бувають рушники звичайно ткані або з везерунками. Полотно на рушники завжди біле, з кольоро вою пряжею для узорів. Орнамент на рушниках може бути тканий або вишиваний. На загал вишива ють рушники тільки в одному кольорі і лиш пізніше почали вжи вати на Поділлі більшекольорових рушників. На Київщині та Полтав щині бувають тільки однобарвні вишивані рушники, виконувані червоною або синьою заполоччю. На Поділлі вживають для виши вання рушників льняних або ба вовняних ниток різного яскра вого кольору: червоного, жовто го, зеленого, рідше чорного. В новіших часах поширене вишиван ня гарусом (камґарн). До жанру рушників належать хустини, що вишиваються звичайно на Полтавщині та Київ щині в одному кольорі, червоному або синьому, або в двох кольорах, і то тільки на углах хустини. На Буковині їх заступають ширин- к и , вишивані в більше кольорах. Другий рід вишивок, широко розвинений в Україні, це ті, що ними прикрашують особливо жі ночі, а в рідших випадках чоло вічі та дитячі сорочки. Особливи ми везерунками прикрашувались у жінок і дівчат плечі та рукави (їх і називано „плечиками“ або ,,вуставками“), а в чоловіків ко міри та пазуха. Дитячі сорочки вишивались дрібнішими та менше вибагливими узорами. Найстаршими видами узорів є однобарвні. їх виконували сири ми (небіленими) нитками по біло му полотні, а нераз для скріп лення замочували у топлений віск. Такі вишивки у давнину були по всій Україні, найчастіше у стар ших жінок. Широко відома одно кольорова вишивка червона (По лісся) і чорна (Поділля). Найбільш поширені вишивки дво-кольорові, себто чорно-чер воні. Ця комбінація кольорів од наково часто трапляється при ге ометричному, як і рослинному ор наменті. Наприклад вся північ У- країни — Чернігівщина, Київщи на і Волинь користується тільки тими кольорами, на Полтавщині є незначна домішка білого, а на Поділлі жовтого кольору. Нові кольори — темно- і ясно- оранжеве, синє, зелене і фіолет- не — це здобуток новішого ча су. Чим дальше на південь і на схід, тим кольорування стає жи віше, а геометричний орнамент складніший. Трудно вгадати, як постала ця поліхромія в околиці Вінниці і Хмельницького (Про скурова). Вона перекликується з різнокольоровою вишивкою Бу ковини і тому для них треба спільно шукати джерела. Та вишивки Зах. України треба розглядати, як цілість. Тут теж у кольорах найбільш поширена чорно-червона комбінація, особ ливо в її західній частині (Лем- кінщина, Бойківщина, Посяння, НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1968 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
