Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Галина Лащенко Марія Павлівна Юркевич (Докінчення) Потім з Юрою поїхала до маєт ку тестя біля м. Корніна. Там було багато простору, великий сад! Та для неї вже не було безжурного щастя. З малою дитиною жила в Україні, а чоловік за кордоном. Кликав її до Брюсселю, куди між тим переїхав. Після вагань лишила дитину у діда і бабці — в умовах життя заможних поміщиків там йому було найкраще. Поїхала до Брюсселю до чоловіка. А тепер було навпаки. Живучи з чолові ком, сумувала за сином. Турбува ли й інші проблеми, зв’язані з жит тям чоловіка-революціонера. По тім були дальші подорожі в зах. Европі, врешті не витримала, по вернулася до краю, до сина. Але через деякий час взяла з собою хлопчика і знов виїхала заграни- цю. Тепер її чоловік перебував у Львові, в тодішній Австро-Угор щині, де в той час було більше політичних емігрантів, серед них Володимир Вікторович Дорошен ко. Марія Павлівна з Юрою про були тут довший час. Життя було дуже нервове і для дитини ці у- мовини мало підходили. Щераз ви везла вона сина до рідні в Україну. А за якийсь час вибухла 1. сві това війна. Тоді Марія Павлівна виїхала з сином до Москви, щоб тут вступи- Марія Юркевич із сином Ю рою в 1911 р. ти на Вищі Жіночі Курси для сту дій історії. За кілька літ їй уда лось їх успішно закінчити. Москву вибрала тому, що там у той час мешкали дві її сестри. Коли йшла на виклади, відводила сина до ди тячого садку. У 1917 р. в Росії вибухла ре волюція. Левко Юркевич міг би тепер повернутись додому. Але важко захворів і не зважаючи на всі турботи родини, швидко по мер. Після тих тяжких переживань Марія Павлівна з сином замешкала у Києві. „Тягнуло мене на рідну землю, коли засяяло на ній проміння во лі", згадує вона. У Києві влашту валась на педагогічну працю. За часів української державности ви кладала в Першій Трудовій Шко лі, яку кияне звали гімназією Дур- дуківського і яка примістилась на Львівській вулиці в Покровському манастирі. До тієї ж школи ходив і її Юра. Крім того Марія Пав лівна вчителювала в Педагогічно му Інституті ім. Грінченка, де чи тала лекції з фізичного виховання. В совєтські часи Марія Павлів на викладала фізкультуру і була класною вихователькою в Першій Трудовій Школі ім. Шевченка, де був дуже хороший склад учите лів. Життя було важке, але в шко лі між учительським персоналом відносини дружні. Марія Павлівна особливо приятелювала там із Бу- хановською, з родиною маляра Ми- хайлова і з відомим істориком На талею Мірзою-Авак’янц (родом Дворянською). У школі Марія Павлівна була дуже діяльна. Любила свою пра цю і тому вкладала туди багато душі. В Першій Трудовій Школі, в 4-ій клясі вона впровадила ми стецьке читання, яке діти дуже любили і куди треба було підби рати кращі зразки літератури, від повідні до їх розвитку. Крім того Марія Павлівна читала лекції фі зичного виховання в університеті (потім ІНО) і як сказано, навча ла в Педагогічному Інституті ім. Б. Грінченка. На літо старалась вивезти хлоп- Левко Юркевич і Маруся Білякова перед одруженням у 1907 р. Світлина з побуту на Криму. чика на село. Якось мешкала з Юрою на хуторі малярки Анни Павлової, яку Марія Павлівна зна ла ще з часів своїх студій у Мо скві. В те літо готувала її небожа Юрка Матушевського до 1. кляси гімназії. Хутір був на р. Дінці під Чугуєвим у Вовчанському повіті на Харківщині. Хлопці разом бави лись: були майже ровесниками. Любили гратись у сусідньому ліс ку в ІНДІЯНІВ. Минуло дев’ять років. Підсовєт- ське життя було важке, але в колі давніх однодумців воно було зігріте приязню і взаємним зрозу мінням. У Марії Павлівни було багато друзів, бо притягала її вдача: добра і життєрадісна. Була прямолінійна з нахилом ідеалізу вати людей, що їх зустрічала на своєму шляху. Часом в окремих людях розчаровувалась, але віри в людину не тратила ніколи. Впер та в досягненні своєї мети, навіть владна, енергійна, працьовита, ще дра. Характер сильний і коли пе реживає щось болюче, часто зами кається в собі. До всіх життєвих проблем підходила відважно. Не дрібничкова — людина широкої душі. Дуже товариська, добра го сподиня в своїй затишній хаті, повній книжок, репродукцій гар них картин, килимів, де так приєм но вражав кожного порядок і ча рівна гостинність. „Я дуже любила життя і людей“, писала Марія Павлівна в одному листі вже в старшому віці, ,,а до себе відносилась без захоплення. Я все життя ставилась до себе критично, хоч мала дуже багато приятелів". Відкинула можливість нового одруження, яка нераз трап лялася на її шляху і жила сама з НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1968 3 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
