Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Галина Лащенко Марія Павлівна Юркевич (Докінчення) Потім з Юрою поїхала до маєт ку тестя біля м. Корніна. Там було багато простору, великий сад! Та для неї вже не було безжурного щастя. З малою дитиною жила в Україні, а чоловік за кордоном. Кликав її до Брюсселю, куди між тим переїхав. Після вагань лишила дитину у діда і бабці — в умовах життя заможних поміщиків там йому було найкраще. Поїхала до Брюсселю до чоловіка. А тепер було навпаки. Живучи з чолові ком, сумувала за сином. Турбува ли й інші проблеми, зв’язані з жит тям чоловіка-революціонера. По тім були дальші подорожі в зах. Европі, врешті не витримала, по вернулася до краю, до сина. Але через деякий час взяла з собою хлопчика і знов виїхала заграни- цю. Тепер її чоловік перебував у Львові, в тодішній Австро-Угор щині, де в той час було більше політичних емігрантів, серед них Володимир Вікторович Дорошен ко. Марія Павлівна з Юрою про були тут довший час. Життя було дуже нервове і для дитини ці у- мовини мало підходили. Щераз ви везла вона сина до рідні в Україну. А за якийсь час вибухла 1. сві това війна. Тоді Марія Павлівна виїхала з сином до Москви, щоб тут вступи- Марія Юркевич із сином Ю рою в 1911 р. ти на Вищі Жіночі Курси для сту дій історії. За кілька літ їй уда лось їх успішно закінчити. Москву вибрала тому, що там у той час мешкали дві її сестри. Коли йшла на виклади, відводила сина до ди тячого садку. У 1917 р. в Росії вибухла ре волюція. Левко Юркевич міг би тепер повернутись додому. Але важко захворів і не зважаючи на всі турботи родини, швидко по мер. Після тих тяжких переживань Марія Павлівна з сином замешкала у Києві. „Тягнуло мене на рідну землю, коли засяяло на ній проміння во лі", згадує вона. У Києві влашту валась на педагогічну працю. За часів української державности ви кладала в Першій Трудовій Шко лі, яку кияне звали гімназією Дур- дуківського і яка примістилась на Львівській вулиці в Покровському манастирі. До тієї ж школи ходив і її Юра. Крім того Марія Пав лівна вчителювала в Педагогічно му Інституті ім. Грінченка, де чи тала лекції з фізичного виховання. В совєтські часи Марія Павлів на викладала фізкультуру і була класною вихователькою в Першій Трудовій Школі ім. Шевченка, де був дуже хороший склад учите лів. Життя було важке, але в шко лі між учительським персоналом відносини дружні. Марія Павлівна особливо приятелювала там із Бу- хановською, з родиною маляра Ми- хайлова і з відомим істориком На талею Мірзою-Авак’янц (родом Дворянською). У школі Марія Павлівна була дуже діяльна. Любила свою пра цю і тому вкладала туди багато душі. В Першій Трудовій Школі, в 4-ій клясі вона впровадила ми стецьке читання, яке діти дуже любили і куди треба було підби рати кращі зразки літератури, від повідні до їх розвитку. Крім того Марія Павлівна читала лекції фі зичного виховання в університеті (потім ІНО) і як сказано, навча ла в Педагогічному Інституті ім. Б. Грінченка. На літо старалась вивезти хлоп- Левко Юркевич і Маруся Білякова перед одруженням у 1907 р. Світлина з побуту на Криму. чика на село. Якось мешкала з Юрою на хуторі малярки Анни Павлової, яку Марія Павлівна зна ла ще з часів своїх студій у Мо скві. В те літо готувала її небожа Юрка Матушевського до 1. кляси гімназії. Хутір був на р. Дінці під Чугуєвим у Вовчанському повіті на Харківщині. Хлопці разом бави лись: були майже ровесниками. Любили гратись у сусідньому ліс ку в ІНДІЯНІВ. Минуло дев’ять років. Підсовєт- ське життя було важке, але в колі давніх однодумців воно було зігріте приязню і взаємним зрозу мінням. У Марії Павлівни було багато друзів, бо притягала її вдача: добра і життєрадісна. Була прямолінійна з нахилом ідеалізу вати людей, що їх зустрічала на своєму шляху. Часом в окремих людях розчаровувалась, але віри в людину не тратила ніколи. Впер та в досягненні своєї мети, навіть владна, енергійна, працьовита, ще дра. Характер сильний і коли пе реживає щось болюче, часто зами кається в собі. До всіх життєвих проблем підходила відважно. Не дрібничкова — людина широкої душі. Дуже товариська, добра го сподиня в своїй затишній хаті, повній книжок, репродукцій гар них картин, килимів, де так приєм но вражав кожного порядок і ча рівна гостинність. „Я дуже любила життя і людей“, писала Марія Павлівна в одному листі вже в старшому віці, ,,а до себе відносилась без захоплення. Я все життя ставилась до себе критично, хоч мала дуже багато приятелів". Відкинула можливість нового одруження, яка нераз трап лялася на її шляху і жила сама з НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1968 3 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
