Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Ніна Наркевич Марусинчине свячене над водою й ніхто не може добра тись до нього. — А як той кравчик шиє? Гол кою, чи як? — питає Ліда. — Де там може пташинка гол ку вживати! Замість голки вона користується власним дзьобиком. А ниткою є волокно з будь-якої рослини. -— От, ти Лідочко, бачила ла- стівок-берегульок. Ці пташки, хоч і подібні до наших ластівок, але вони вигрібають у стіні берега глибокі комірки. При вході вони вузенькі, а що далі, то більші і просторіші. Гніздечко роблять кругле, просторе й вистелюють його пухом, сухим листям, щоб їх діточкам було тепло, вигідно. -—'А як ластівки-берегульки риють таке велике гніздо? -—- Дійсно, треба дивуватись цим малим пташкам. Довго й важ ко вони над тим працюють. Голов ним майстром є самець, а самичка тільки помічник. — Отак пташки будують свої гнізда. Бузько на стрісі, ластівка під стріхою, горобчики у ринвах, під дашком, або денебудь. Інші пташки гніздяться в кущах, терни ні, на деревах, в дуплах дерев, у печері, на берегах рік. Орел висо ко в горах, на скелях, а жайворо нок просто на землі. Кожна пта шина вибирає таке місце, що є безпечніше від ворогів — хижаків та хлопчиськів, що безсердечно нищать гнізда, вибирають яєчка або викидають молодих пташат. — Якби ті несовісні хлопці зна ли, скільки труду зужиє пташка, заки збудує гніздо, вигріє та ви вчить діток і якби вони знали, як ті пташки плачуть через розбійни ків, що нищать їхні хатки, то вони ніколи не допустились би такого поганого вчинку. Всі пташки, осо бливо ті найменші, людям прино сять велику користь, бо виїдають шкідливих комах. їх треба любити й охороняти, а не знищувати. — Я сама бачила, як одна пташ ка жалібно нарікала, літаючи нав коло зруйнованого гнізда. На дру гий день я знайшла ту пташку мер твою під деревом, де було її гніз до — сказала Ліда. — Цілком певно, що пташка згинула з журби за своїми діточ ками. У них ніжне й чуле сердень ко, лиш не вміють жалітись. Вуйко Квак Цього року весна була рання. Останній тиждень перед Великод нем було гарно та тепло на дворі, а в суботу видався особливо гар ний соняшний день. Марусинка цього року дуже че кала того часу, як разом з мамою понесе до церкви святити паски. В неї, як у дорослої, є свій неве личкий кошик, що його вона при брала квітами, вистелила мохом та накрила вишиваною хустинкою, а в кошику? О, та там, як і в маминому Ма русинка приготувала і гарну ру м’яну пасочку, і писанки, і ма леньке кільце ковбаси, і навіть не велике кружальце сиру. То все до помагала їй бабуся налагодити, і тепер дівчинка з нетерплячкою о- чікує того часу, як вони з мамою, татом і бабунею підуть до церкви на всенічну. І як помалу йде час! В хаті все вже блищить, скрізь гарно, чисто. Урочисто блимають лямпади перед іконами, а на столі стоїть гарний вазонок з квітучою лілеєю. То та то приніс сьогодні з міста. Трудно придумати собі якусь роботу, або розвагу отут у хаті. Марусинка побігла на вулицю, де дівчатка гуляли в хрещика. — А де ж Настуся? Щось її вже давно не видно! — пригадала Ма русинка. Настуся, сусідська дівчинка, ти хенька, білява, була чи не найбіль ша Марусина товаришка. — Та чи ти не знаєш? — обіз валися дівчатка. ■—- Мати в неї за хворіла. Вже тиждень, як до шпи талю відвезли. Сумний буде в На стусі Великдень. Якось не по собі стало Мару- синці: і небо вже видалось не та ким синім, і сонечко стало ніби не так ласкаво світити, і пташки десь затихли. „Треба б піти та відвіда ти Настусю“ — подумала дівчин ка. Але раптом в кінці вулиці вона побачила її. -— Добрийдень! — підбігла до неї Марусинка. — Що там нового в тебе? — Та що, ось мама хворі, в шпиталі. Я ото вертаюся звідти додому. Треба все прибрати, бо лікарі обіцяють виписати маму зі шпиталю. їй трохи краще. — А якже всенічна? Підеш до церкви? Чи маєш все готове для свяченого? -—- запитала Марусин ка. Настуся сумно похитала голо вою: — Ні, Марусю, немає в нас ні чого... Не було в мене часу все злагодити, та й грошей в нас не було -—- додала вона вже тихіше. — О-о! — з жалем протягнула Марусинка, а в голівці промайнула думка: „Що робити? Бідна Насту - ня! Не буде в неї свяченого!“ А тоді ніби сама в собі відповіла: „А мій кошик? Він, правда, невелич кий, але все там є і вже злагодже ний. Ось і буде що посвятити. А як же я? Знову без кошика і цьо го року? Е, та обійдуся! Ми ж маємо досить у мамусиному коши ку!" І вже більше не роздумуючи, Марусинка звернулася до Насті: — Слухай Настю, почекай мене тут, я зараз вернуся! Стрілою по гнала дівчинка до своєї хатини. Недовго вона барилася там. Через кілька хвилин повернулася зі сво їм кошичком і пакунком, в якому була її святкова блакитна суконка та оксамитова стрічка для волосся. — Ось тут, Настю, це для те бе! Тепер іди додому, переберися, а в кошику хоч і не багато, але все є для свяченого. Буде в тебе з та том чим розговітися та й мамі від несеш в неділю до шпиталю. До бре? Настуся з несподіванки почер воніла, аж сльозки в очах заблища ли, а тоді розквітла щасливою по смішкою. —- Марусинко! Люба, як це ти гарно все зробила! Яка ж ти... —- і пригорнула до себе свою това ришку, а тоді раптом жахнулася: — А з чим же ти підеш, Марусю? Це ж ти для себе, мабуть, налаго дила ? — А я... я нічого! Я з мамою пі ду. У нас є досить, а зате на на ступний рік ми злагодимо з тобою таких два кошики та тоді підемо вдвох святити свої пасочки! — вже зовсім бадьоро та весело за кінчила свою відповідь Мару синка. 28 НАШЕ ЖИТТЯ — КВІТЕНЬ, 1963 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
