Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
З погинів Відділів Численно зібране українське грома дянство Нюарку мало змогу бути го стем нової імпрези 28 Відділу СУА, що нею була „Жива Газета“, в неді лю, 17. березня 1963 p., в залі Україн ської Централі. Імпрезу відкрила голова Відділу СУА п-ні Анна Настюк, вітаючи гостей і прелеґентів та передала слово п-ні Лідії І. Гладкій. — „Жива Газета“, сказала п-ні Глад ка, це певний поступ у степенуванні імпрез 28 Відділу. Це є крок, що веде до все кращого нашого розвитку. З черги вона представила прелеґен- тів-журналістів, які брали участь у Ж. Г.: п-ні Ірину Пеленську, б. спів робітницю журналу „Нова Хата44 у Львові, редакторку „Жін. Сторінки44 Союзу Українок Австралії, тепер членку Ред. Колегії „Нашого Життя44 і пресову референтку СФУЖО, ред. Івана Кедрина-Рудницького, колиш нього редактора „Діла*4 у Львові, те пер члена редакції „Свободи44 й голови Спілки Українських Журналістів в А- мериці, п-ні Ольгу Кузьмович, аб- сольвентку вищої школи журналістики у Варшаві, тепер редакторку Пласто вих видань, ред. Володимира Качмара, кол. члена концерну „Українська Пре са44 І. Тиктора у Львові і редактора його „Нашого Прапору44. П’ятий прелеґент, п. Остап Гарнав- ський, не прибув із приводу несподі ваної недуги. Першу тему „Українська жінка на Рідних Землях у світлі дійсности44 ви голосила п-ні І. Пеленська. Доповід- ниця зібрала з джерел матеріял про сучасний побут жінки в Україні і дала перегляд головних суспільних і про фесійних жіночих верств, насвітливши характер зайнять сучасної українки, її зглядні осяги й неприродні важкі умовини життя і праці. Наведені стати стичні й циферні дані потверджують цей стан. Насвітлення мало відомої ді яльности Жінрад, жіночої організації УРСР дає сумний образ примусової суспільної праці, зведеної в нівець контролею ком. партії. На професійні й культурні осяги української жінки в УРСР йде тепер наступ, що ним є примусове прикріплювання молодого укр. покоління до фізичної праці. Ред. І. Кедрин Рудницький у допо віді „Українська преса колись і тепер44 насвітлив деякі проблеми української преси. Спізнення і відсталість нашого культурного відродження у 18. стол. відбилась на укр. пресі, а цензурні умовини причинились до звужування тематики. Сполуки підприємства з культурою, що є основою світової преси, в нас не було. Є. Чикаленко відразу будував свою „Раду44 на прин ципі дефіциту й допомоги власними грішми. „Діло44 мало власну друкарню, але клигало до 1930 p., коли Дмитро Ле- вицький вклав у нього свої гроші. Під час Визвольних Змагань ми мали лиш одну добру газету („Укр. Трибуну44). Українську газету вбиває громад ський підхід, вона не є інформатором, ані інтерпретатором, але воїном за на ціональну справу. Виключена теж є сенсація, що нею живе нині світова преса. Бо тільки велика газета може помістити різні розділи. Третім недо ліком укр. преси — брак фахових жур налістів. На них завжди терпіла теж і „Свобода44, ставши щоденником у 1921 р. В оіпінії нашого суспільства укр. журналіст був ще до недавна на найнижчому щаблі суспільної драби ни. Зміна прийшла щойно між двома світовими війнами. Тепер маємо неве лику кількість професійних журналі стів, але вже в найближчому майбут ньому їх не буде. Чи поправиться стан укр. преси й культури в майбутньому? Залежатиме від того, чи впродовж найближчих 20 років буде зактуалізо- вана проблема укр. держави. Про укр. пресу в УРСР прелеґент не згадав, за мітивши, що вона є продажна, брех лива й залежна. „Молода українка під сьогоднішню пору44 (Світла й тіні виховання моло дого покоління) була тема статті л-ні Ольги Кузьмович. Обличчя сучасної дівчини — казала прелеґентка — сьо годні невеселе. На забаві воно зну джене, в американській школі пере працьоване, в українській школі неза- цікавлене. Причиною такого стану є та прірва, що існує між світом молоді, а тим, до якого хочуть цю молодь втиснути теперішні виховники; Часто забуваємо, що різниця двох культур і двох батьківщин існує лиш у нас са мих, а молоде покоління цеї проблеми не мало б зовсім, якби ми її для нього не створювали. Накинена умовинами двоторовість думання і випливаюча з того перевантаженість обов’язками створює особливий комплекс сучасної української молоді. Що даємо ми, старші, цим молодим дівочим душам, що важко переходять свої молодечі роки під тим подвійним тягарем? Да~ ємо їм те, що їх зацікавлює відповідно до віку? Даємо змогу відчути їм ра дість життя? Виявляємо зрозуміння й вирозуміння? Ні, ми даємо їм шабло нові імпрези, нецікаве українознав ство, літературну пустку. Навіть не даємо знання мови, щоб їм легко було говорити по-українськи. А одначе по роках блукання по лабіринті комплек сів молодь виходить побідно. Найкра щі наші виховниці це власне ці моло денькі перевантажені дівчатка, а стар ші з них і вийшовши заміж продов жують суспільну працю. Прелеґентка дала низку прикладів таких жінок, і цим кинула ясний промінь надії на тяжку проблему сучасної молоді. Кож ний мусів бути зворушений, слухаючи про Ларису, що з 4-місячним синком перебувала труднощі таборового жит тя, чи про Оленку, що переписала руч но дві збірки віршів Ліни Костенко на дарунок своїй провідниці. Тема ред. В. Качмаря була „Митро полит Кир Йосиф Сліпий44. Прелеґент накреслив головні моменти на шляху Митрополита від вступлення Його до Духовної Семінарії у Львові в 1911 р. і великої наукової і публіцистичної праці на становищі Ректора цієї Семі нарії, піднесеної до ступня Богослов ської Академії, тайні єпископські свя чення в 1938 р. і благословення на му чеництво Митрополитом Шептицьким. важкі, героїчні дні спротиву Кир Йо сифа тискові Москви зліквідувати У- країнську Католицьку Церкву, арешт, тайний процес і присуд та побут на засланні й по тюрмах, акції Україн ського Християнського Руху за звіль нення Митрополита, такі як меморіяли послів, петиція французьких інтелек туалістів, передана п-ні Ляфоше, го ловою Нац. Ради Жінок до ОН, про тест українських Владик на Соборі, промови чужих єпископів із-за непри- явности Первоієрарха Української Ка- НАШЕ ЖИТТЯ — 'КВІТЕНЬ, 1963 13 Жива газета
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
