Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ольга Литвин Дві відьми (Оповідання, нагороджене на Другому Літературному Конкурсі СФУЖО) Кожний, хто жив на Україні, знає, що там є відьми. Але, чи ба гато хто з нас може похвалитися, що вони зустрічали справжню відьму? До дванадцяти років, я чула й читала багато оповідань про відьм, русалок, водяників, домовиків то що. А як ще, бува, почитаю Гого ля, або Шевченка, то, гей, боюся вийти за поріг увечері! З кожного кутка виглядає як не домовик, то лісовик. Як гляну на місяць, що заходить за хмару, то, ось-ось, уже бачу відьму на мітлі, чи нечи стого. Страх, та й годі! Але скоро мені довелося зустрітися з двома живими відьмами, про що я й хочу розповісти. * В село, де мій батько був свя щеником, з черговою візитацією приїхав єпископ. Приїзд єпископа до сільської парафії завжди при носив зі собою деякі зміни. Так було і тим разом. Після врочистої архиєрейської Служби Божої, єпископ обідав у нас, і зараз же по обіді, почав із батьком розмову про те, що Синод вирішив перемістити батька на па рафію в одне глухе, далеко відда лене від міста, село, серед лісів і торфових болот. — Синод накладає на вас, як душпастиря, відповідальні завдан ня, — вів далі розмову єпископ — в Лісках (так звалося нове село, куди переводили батька) кажуть, є відьми... Батькові брови піднялися вгору від несподіванки, але Єпископ за спокоїв його, що в Лісках лише дві жінки мають репутацію відьми, і що завданням 'батька буде боро тися з такими забобонами й вико рінювати їх. Коли єпископ від’їхав, він зали шив нам цілу гору клопотів. Бать ки зразу ж стали обмірковувати деталі переїзду і я зовсім не чула, щоб вони були заклопотані при сутністю відьм на новій парафії. Але ми всі семеро, від чотирьох- літнього брата, до шістнадцять- літньої сестри, зібралися в бібліо теці й відбули нашу першу конфе ренцію у справі майбутньої зу стрічі з відьмами (двох?ічна се стричка за малоліттям участи в конференції не приймала). Батьків ми не наважувались пи татися, отже, першим чином, ми звернулися до літератури у цій, делікатній для нас, справі. Енци клопедії у нас не було, то ми звернулися до збірки Гоголя, який дає вичерпні відомості про відьм. В одному місці, словами одного зі своїх героїв, він каже, що: ,,..всі жінки, що продають городину й молоко в Києві на базарі, є відь ми!" Ми не знайшли певних ста тистичних даних, чи то є дійсно так, але з того часу, як Гоголь писав це, пройшло якихсь 60—70 років. Отже ми поклали надії на те, що модерне життя 20-го сто річчя вже зменшило відсоток відьм (дві на все село, як згадав єпископ), а то ми змушені були б запідозріте в цьому маму і всіх сестер. Далі ми стали шукати в творах Гоголя дані про конкретні ознаки відьми. І ми знайшли! Відьма обов’язково мусить ма ти довге волосся, хвіст, чорного кота, червоного півня і великий віник, на якому вона вночі вилітає з комина. Відьма мусить бути с- дружена, або вдова. Відьма не лю бить міста і — що є найнебезпеч- ніше — вдень має вигляд звичай ної, часто привабливої, жінки й лише вночі обертається у відьму, сідає на віника і вилітає в комин на побачення з нечистим. Коли обговорювали питання, яким чином можна виявити хвоста у відьми, десятирічна сестричка попросила слово і відкрила тільки їй одній відомий секрет. Нібито наш чотирьохлітній братік Григор був уроджений з хвостиком, але йому той хвостик негайно відріза ли. Григор із риданням побіг до мами. Мати заспокоїла його, що хвостик лише вигадка сестри і на ша перша конференція була пе рервана мамою. Нас усіх одіслали спати, а Григор втратив до нас до вір’я і більше участи в наших конференціях не приймав. Незабаром відбулася друга відь- моконференція над озером, уже за участю, дуже компетентного в та ємничих справах, Федора, внука старого рибалки. Народне вбрання старшої жінки з Чортківщини Old woman’s attire in Chortkiv, West Ukraine, is accentuated by a white headdress НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1962 5
Page load link
Go to Top