Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ВИПАВ СНІГ Випав сніг! Випав сніг!., а на ньому — слід від ніг, Від моїх, Від твоїх, Від усіх, усіх, усіх: І від котика малого, і від песика рудого, й від горобчика прудкого, що стрибає під кущем. Сніг іде, сніг Іде, сніг кружляє цілий день, і по білому сніжку ми гуляємо в садку Разом з котиком маленьким, разом з песиком руденьким, і горобчиком сіреньким, що стрибає під кущем. Діма З КОЛЯДОЮ ДО БАБУСІ Я — козак в новім кожусі, В теплім — теплім капелюсі, їду, їду до бабусі У зеленім автобусі. Перед нами довгий шлях, Білі квіти на полях! Вітер віє, сніг мете — Не зважаємо на те. Перешкоди всі поборем: Нас везуть міцні мотори, Все вперед, в нестримнім русі, У зеленім автобусі. В нашім кошику — пакунки: Для бабусі подарунки. З української книгарні Платівки Різдвяні гарні. Ще й пухнасті рукавиці, Наче дві маленьких киці! А один пакет — окремо. Обережно: торт із кремом! Поспішали ми недарма, Скоро вже бабусі фарма... Спершу бабцю поздоровим Всі гуртом з Різдвом Христовим, А тоді, на милу згадку, Заспіваю я колядку, Ту, що їй співала ненька, Як іще була маленька... Пролітають швидко милі, Ближче й ближче ми щохвилі... їдем, Їдем до бабусі У зеленім автобусі Із веселою, дзвінкою Різдвяною колядою! Ганна Черінь ЮНИЙ ЛЕЩЕТАР Хоч йому всього сім літ, Не страшний для нього лід, Ані буря, ані сніг На закрутинах доріг. На лещетах, на снігу У нестримному бігу, Мов полярний володар, Мчить маленький лещетар! Це йому, сказати б, от Наймилішим цей є спорт! Бо на лещетах, можна Через гори переможно, Через доли і сади Переїхатись хоч куди! Хай же дужим вироста Наш маленький лещетар, Щоб у слушну у годину На лещетах в Україну Повернувся він живим — У свій рідний, тихий дім. П. Кізко БІЖИМО НАВПЕРЕГОНИ*) Написав Юрко з Канади: там зима, лежать сніги, хоч мороз, а діти раді, не лякаються пурги. Всі там, хлопці і дівчата, в перегонах на лещатах набираються снаги. А в саду аж вище муру величезні кучугури, часом в і є завірюха, заліпляє ніс і вуха, та вже він до того звик. І йому не мерзли руки, *) Українські хлопчики, Юрко з Ка нади й Славчик з Австралії — листу ються. як охоче, без принуки сніг качав, ліпив руками. Ось на знімці з ним при брамі 6ІЛИЙ-6ІЛИЙ СіНІГОВИК. Сніговик для мене диво. І як той сніг правдивий, як він землю укриває? Нам тут спека докучає. Я у епеку йду на пляж — в морі брьохайсь до несхочу, хай аж хвиля заклекоче, а тоді в пісочок ляж. Як спаде над вечір спека, можна бігати далеко. Лиш повітря охолоне, починаєм перегони. Хоч пісок і не сніги, але також в перегонах набораємось снаги. Відпишу в листі Юркові: „Біжимо навперегони. Будьмо вправні і зразкові, будьмо славні чемпіони! І в Австралії, й Канаді не марнуймо ні години: завжди вправи — швидше й далі! В світовій О л ім п іа д і ми колись для України перші візьмемо медалі". Австралія Г. Ч. ПАДА В ПОЛІ СНІГ-СНІЖОК Пада в полі сніг-сніжок, Замітає він стіжок, А у тому у стіжку Сон приснився зайчику: Спиться-сниться зайчику, Зайчику-вуханчику, Що надворі вже весна, Наче квітка запашна! Виліз зайчик із стіжка: Боже, зимонька ж яка! Двічі він стіжок оббіг Та й загруз по вуха в сніг! Ми тоді у полі йшли, Та вуханчика взяли: — Доки прийде теплий час — Поживи в теплі у нас! Леонід Полтава НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1962 23
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
