Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
До 2® Літературного Конкурсу СФУЖО (Із вступного слова, виголошеного на Літ. Вечорі у Филаделфії) Конкурс цей був обмежений. Участь у ньому брали лише жінки, а самі тво ри були призначені для юнацтва. Про цю обмеженість Конкурсу, здається, не досить пам’ятали учасниці конкур су, приславши й такі твори, що їх ніяк не можна назвати читанням для ю- нацтва. Також і Конкурсове Жюрі бу ло досить вибачливе в оцінці творів саме у цій площині, — чи вони про мовляють юному читачеві. Себто на перший плян висунулись інші мірку вання, — звичайно й естетичного ха рактеру, — з поминенням вимоги ви разної своєрідности присланих на Конкурс творів. Це не значить, що прислані твори були надто складні, чи що подібні тво ри слід спрощувати. Навпаки, спро щування, це найбільший гріх нашої літератури для дітей і молоді. І це ж, дуже рідкісний дар творити такі ми стецькі речі, що стають улюбленим чи танням юнацтва, хоч би навіть були писані не для молодих. Пригадаймо з власного досвіду, як юнаками, — а, може, й дітьми, — ми зачитувались „Пригодами Тома Соєра“, „Робінзо- ном Крузо“, чи хоч би нашим „Тара сом Бульбою". Цей твір Гоголя, що на ньому виховались покоління юна ків, промовляє про особливу придат ність для юнацтва пригодницько-істо ричних творів, а поміж присланими творами є два історичні, хоч сумлін не відтворення доби придушує в них пригодництво. Кожен конкурс це подія для лю бителів літератури; подія, що вирі шує про славу письменника. Пригада ти хоч би літературні нагороди у Франції чи Америці та світову Нобе лівську нагороду, що за нею слідку ють і політики. Пам’ятаємо ж недавні суперечки у зв’язку з признанням На- белівської нагороди Пастернакові й знаємо про значення для Югославії цьогорічного відзначення Андрича. Конкурс — це поштовх і читачеві; ви падало колись у Львові прочитати на городжену (Антонич, Журба, Косач) книгу й не випадає тепер у Києві не знати орденоносців; в Америці наго роджений твір звичайно стає „бест- селлером” і на нього черга в читаль нях. Цьогорічний Конкурс СФУЖО дає трохи спостережень, сьогодні загаль- никових лише й не про нагороджені твори, що про них уже висловилось компетентне жюрі й що про частину з них, що будуть зачитані сьогодні, висловляться слухачі. Мова буде про спостереження над ненагородженими творами, що мають однакову — як і нагороджені — для нас пізнавальну вартість. Участь у Конкурсі взяли 23 жінки- письменниці, або ті, що прагнуть стати письменницями. Проте імена першої величини (Лятуринська, Гуменна, Журба й ще дехто) відсутні; себто шанси для учасниць конкурсу були більш-менш рівні, в дещо звуженому маштабі. Учасниці Конкурсу, майже всі, особи середнього віку, навіть літ ні, хоч із них дехто молодий, як ав тор. Вік авторки вплинув на вибір тем для їхніх творів та на їхні мистець кі шляхи. Більшість письменниць пе ребувають ще, так би мовити, „у ста рому краї“, себто живуть здобутками давніх часів, що їх не змінило інше середовище й інші вимоги до літера турних творчости. Так напр., більшість із присланих творів розповідають про жахіття останньої війни. Але ж мину ло вже біля двадцяти років від цієї війни; про цю війну світова літера тура майже не згадує й твори Ремар ка, Сартра й ін. вже давні. Це не тіль ки самобичувальна, — бо ж ми програ ли, — впертість, це слабість. Відомо, що легше писати про королеву, ніж про куховарку. І легше розповідати про події, що самою своєю моторош ністю схвильовують читача, аніж ви добути мистецьке схвилювання із зви чайного. Себто авторки йшли прото- реним шляхом, вибравши полегшення, здобуваючи напруження читача при зниженні художности розповіді. З повищим пов’язана загроза від риву автора від читача. Молоде поко ління не розуміє хронікальних опису вань уже історичних переживань, — хоч би про небезпеки під час великої втечі на захід. Молоді напевно воліють прочитати про події минулого в чи сто науковому творі, а не в белетри стичному. Та й велика частина читачів старшого покоління також відпиха ється від подібних тем, бо „у домі по вішеного не говорять про шворку". Одначе, з десять ненагороджених оповідань аж шість про війну й емі- ґрування. Відважна (псевдонім, як і наступних авторок) у творі „Оселе дець" описує війну, Отамана Петлю ру, більшовиків; Горлиця у „Якою дорогою", передає почування хлоп чина до окупантів, втечу, еміґруван- ня; Л. Л. у „Білий ведмідь і крапча ста зозулька“ розповідання синкові на еміграції про більшовиків; М. О. „Ксе- ня“ — про серпень на батьківщині й стрілецьку могилу; Незабудька у „Вес няних бурях" про еміґрування й По долянка про коня в боях — в опові данні „Магараджа". Тож відсоток тво рів, посередньо чи безпосередньо, про війну дуже високий. У совєтській у- країнській літературі, цей відсоток також дуже високий і змагається з ним тільки численність оповідань про героїв праці. Рівнобіжна до невинахідливости тем традиційність розповіді, з її запо- дрібним описуванням другорядних по дій, хронологічним засновком, слаб кістю сюжету тощо. І одначе вислід конкурсу дуже по- тішальний» Вражає запал письмен ниць. Пишуть вони без бази, — без читача, без видавця, у непевності, чи буде колинебудь праця опублікована, часто в невідрадних матеріяльних об ставинах і завжди з непосильним ван тажем минулого. З такою завзятістю кожна з учасниць конкурсу, бувши американкою, жила б заможно з пись менницької праці, — бо ж сотки жур налів потребують подібного матерія лу. У нас, хоч відсоток любителів літе ратури вищий, але кількість їх (лише сотки дійсних читачів) замала, щоб втриматись авторськими гонорарами. А для решти можливих читачів на емі грації легше видати тисячі долярів на нове авто ніж на нову книжку. Помітне у надісланих творах пиль нування поправности мови; відчува ється вчитування у сучасних, — особ ливо радянських, — письменників і затирання мовних особливостей окре мих провінцій. Майже усі учасниці конкурсу розу міють естетичну вартість великих по дій і глибоких переживань. Майже всі виходять із ідеалістичних засновків, тож шляхетність вдач і героїчність вчинків улюблені в їхній творчості. Деякі твори виявляють надійні спро можності авторок, які вміють розпові дати без зачастих у нас пояснюваль них вступів, з великою ощадністю ви слову, влучними діялогами, з шукан ням великих пристрастей тощо. Але, 14 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛЮТИЙ, 1962 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
