Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Софія Наумович (З життя Марії Башкірцевої) Оповідання, відзначене на Першому Літературному Конкурсі СФУЖО Весняне нередлолудне їв Акаде мії Жуліяна заповідалося скучно. Навіть веселе сонце, що зранку залило вулиці Парижа, заховалося за хмари і в ателіє затихли роз мови. Зате жвавіше запрацювали олівці, крейди й вуглики —■ дів чата хотіли викінчити свої ескізи, щоб було що показати Жуліянові. Тільки одна Бресляв, мабуть за кінчивши іроботу, залишила моль берт і підійшла до вікн'а-веранди. — Щ о ж ти там цікавого поба чила? — запитала її Дельсарт. — Одну з тих аристократок, що інколи 'бажають розважатися малярством... Приїхала каретою з лакеєм у Ліберії... Вітається з Жуліяном, а за нею... зараз ви побачите, вони йдуть сюди... Бресляв, не хапаючись, повер нулася на своє місце. У цій хви лині відчинилися двері й пропу стили справжню процесію: еле гантну молоду дівчину, що зашу міла тафтовим спідником, старого Жуліяна, маленького муринчика, обвішаного клунками й вертливо го. пухнатого пудля, що котився, ЯК клубочок ВОЛІЧКИ. —• Мої дорогі пані, — промо вив Жуліян, — маю велику при ємність представити вам нову по клонницю муз, панну Башкірцеву, а це ось мої студентки: панни Бресляв, Ванґ, Вік, Нотлендер, Форгамер, Дельсарт, Амелія... Привітавши: незнайому легкими поклонами та лрииисовою усміш кою, дівчата підкреслено-пильно поринули в роботу, спостерігаю чи, проте, крадькома, її владну й свобідну поведінку. Скинувши мантильку з широкою пелериною і, не розв’язавши стрічки під бо родою, — широкого, з перами, капелюха, — вона недбалим же стом кинула їх муринчикові на руки, 'а коли цей повісив на ві шаку, наказала йому розкласти малярські причандали. Тоді вона ще піднесла за мохнату шкуру собачку, що чіплялась зубами її спідниці й, вмостивши її мурин чикові на шию, випхала їх обох за двері. Жуліян вказав їй місце за мольбертом і вона взялася до роботи. Моделькою цього дня була не окресленого віку дівчина, якій Жуліян припняв крила й уставив у летючій позі. Завдання було важке й нелегко давалося сту денткам. Переходячи від однієї до другої, Жуліян невдоволено питикав помилки, підкреслював хиби й давав поради для виправ лення рисунку. Тільки роботу Бресляв оглянув без слова. Вона була його найдавніша й найпиль- ніша студентка, до того набагато талановитіша за всіх інших. Через пів години, обійшовши всіх, Ж у ліян пристанув перед рисунком нової студентки. — Де ви вчилися перед тим? — запитав Жуліян. — Та ніде! — Як це ніде? — Тобто малою, ще в хаті, мої домашні вчителі давали мені лек ції рисунку. — І чого вони вчили вас на тих лекціях? —- Казали відрисовувати гра вюри... — Це ж ніяка наука! А з при роди, чи з моделя, ви ніколи не рисували? —- Ніколи! —• Тоді... тоді у вас надзви чайні здібності, панно Башкірцев! І старенький Жу'ліян вхопив ри сунок, підніс його вгору й пока зав усім. — Гляньте, мої пані! Ось як слід рисувати: тут немає ніякого замазування, ніяких поправок, тут усе гладке, природне, вірне, і цим, тільки цим досягнете подібности... Панно Башкірцев, у вас талант, і я вам ворожу світле майбутнє, коли ви його тільки не занедба єте! Працюйте, малюйте, а то бу ло б шкода... Велика шкода! Жуліян поклав рисунок на мі сце й вибіг із кімнати, а студент ки, стовпившись біля нього, заго моніли всі нараз. Підлещена в своїй гордості паяна Башкірцева намагалася приховати своє задо волення, коли раптом із гамору вирвався різкий голос еспанки А- мелії: — Жуліян уміє закрутити го лову кожній початкуючій! Ці пер ші рисунки всім даються легко, а 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ, 1961. воги. Та пані Лябен добре відома в політичних колах Европи й ЗДА як завзятий боєць на протимосков- ському психологічному фронті. Вона змагається за якнайшвидше здійснення ідеї през. Кеннеді про створення організації „післанців миру“, що протиставились би в організованій формі й міжнарод- ньому маштабі підривній роботі компартій. Недавно вийшла її книжка ,,3а п’ять дванадцята", що знайшла широкий відголос. А її попередні книжки вийшли кількома наклада ми в Англії, Еспанії, Аргентині, Португалії, Америці — мовами тих країн і навіть китайською. Сюзан Лябен — визначна діячка на протикомунісгичному фронті. Приємно, що це жінка. Та було б ще приємніше, коли б подібні по статі були серед українського жі ноцтва. Сьогодні маємо на це що раз більше об’єктивних можли востей. Маймо надію, що не за бракне нам ні волі, ні бажання ви явити себе на фронті, від сили якого залежить майбутнє нашої поневоленої Батьківщини. Катерина Штуль Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
