Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— Що ж це ти, княгине? Погибіль мені проро куєш? У мене війська сорок тисяч.— посаджу Цар- город на списа! — Те в і йсько, князю, що попри Вишгород плив ло, тобі ані за харчі не стане, — тихо, але з певністю мовила Ольга. — Бачила я їх: жебраки та злодіяки, що крім ногавиць та личаків, нічого не мають. Без сорочок навіть, самими рогатинами озброєні. З ними хочеш Царгородську твердиню здобути? Вони хіба грабувати будуть, але тільки тоді, коли дружина місто візьме. Без них краще воювати, бо такі гольтіпаки — лишень завада. Князь слухав, слухав, і його брови все більше сходилися докупи, а лице супилося, й очі наливалися похмурою каламуттю. — Княгине, — сказав урешт і важко й холод но, — я про походи й війни думу з воєводою і перед- нішою та старшою дружинами тримаю! Тебе ради не питаю, як і ти мене не питаєш, який взір твої гаптувальниці мають вишити. Мужеві — меч, жінці — веретено. Того не забувай! Гнівний, покинув хороми, не попрощавшись ні з нею, ні з сином. Сів на коня і вернувся в Київ. І справдився Ольжин сон: розбили греки Іго реве військо. Князь не то не взяв Царгороду на спи са, але під його брами не дібрався. Греки заставили протоку, мов на глум руській дружині, старими гале рами, і князь навіть їх не здолав перемогти. Відсту пив і, щоб зірвати серце за невдачу, почав напади на чорноморські колонії. Був би і він, і дружинники, і прості вої вернулися з чималою добиччю, коли б грецька фльота не напала їх і не погромила впень. І в кінці літа бачила княгиня, як верталися з низу Дніпра човни, повні жебраків: обірваних, голодних, висохлих, вкритих струпами. Тільки це вже не був сон — це була правда. Князь, чи то з гніву на княгиню, чи то з сорому, не показувався у Вишгороді майже півтора року. Ольга ж тому лиш рада була. Дні минали їй серед зайнять поважними справами і розвагами з малим сином. Упорядкувавши місто, княгиня вирішила збу дувати собі новий терем, і разом із поступом велич ної будови з грубих дубових колод, росла в Ольги радість і гордість. В праці топила свою журбу й гір коту немилого подружжя, а малий Святослав при носив їй втіху і щастя. Він уже вийшов з-під опіки няньок і перейшов під опіку кормильця Асмуда, трохи старшого за княгиню й такого вірного малому кня жичеві, що вірнішим і рідний батько не міг би бути. Може в цій відданості варязького нащадка, що ду шею вже був русичем, немалу ролю відіграла врода і вдача княгині. Але вона ніколи його про це не пи тала, а він ніколи ні перед ким не сповідався. Другим відданим був Свенельд. Незмінно стояв при Ігореві й був його правою рукою, виконуючи найтрудніші доручення, ділячи з князем найважчі труди і найбільші небезпеки. Ігор оповідав, що Све нельд нераз його своїми грудьми захищав і від смерти врятував. Ользі такої відданости не показав, бо не було нагоди. Зате кілька разів оборонив її перед гнівом князя, на себе розпорядки і вчинки княгині перебравши. А князь навіть хвалив його за те саме, за що на жінку вилив би потік гніву. Ольга рідко бачила воєводу, але вгадувала в ньому вірне серце. На спокійному й поважному обличчі Свенельда лежала печать глибокої щирости й тієї вояцької прямолінійносте вдачі, яка хіба ви робляється в спадку по кількох поколіннях. Стріча ючи княгиню, кланявся їй нижче, ніж самому кня зеві, а його чесні очі говорили: „На мене можеш сполягати в усьому!" Він їй нагадував Мстислава: та сама багатир ська будова, те саме, не глядячи на вік, гладеньке лице зі здоровою, рожевою шкірою й чутливі чер воні уста. Тільки що Мстислав одідичив від матері карі очі й темнозолотисте волосся, а Свенельд мав очі сині й зовсім ясного чуба, частинно ще більш по біленого сивиною. Ольга ні з ким, а тим паче зі Свенельдом, ніколи не говорила про Мстислава, але вістки про нього все ж таки доходили: що княжить у Любечі й що тепер прозивається Любечанином; казали також, що купив якусь невільницю-дівчинку надзвичайної кра си, яку собі на жінку ховає. А то знову оповідали, що він до своєї першої жінки вернувся й нікого поза нею знати не хоче. Раз побачила княгиня поміж гриднями молодень кого, але корінастого, міцного, на диво плечистого хлопчину з добродушним круглим лицем, якимсь та ким знайомим, що її аж клюнуло в серце. — Цей отрок . .. чий? — спитала. — Добриня, — відповів їй Асмуд. — Свенель- дів унук. Приїхав під дідовою рукою вправи воєнної набути. Не згадав про батька хлопця, а княгиню від такої обережности ще сильніше залив вогонь недо речного рум’янцю. „Невже ще не все минуло?!‘ — сердилася на себе. А якийсь голос в її серці відповів: „Не минуло, княгине. І . . . не мине ніколи! . . .“ Байдуже їй було до того, що Ігор, помимо за певнень у любові, мав інших жінок. Знала, що й Мстислав їх мав, мав би і тоді, коли б їм суджено було побратися. Але молоденький Добриня боляче дряпнув її серце. . . ❖ Було їй легше князя не бачити, але обачність вимагала повернути чоловіка знову до себе. Так було краще для неї, так було ліпше для Святослава. З улю бленою жінкою князя зовсім інакше числяться, ніж з тією, яка в неласці перебуває. Принайменше, поки князь живе. Після смерти князя, звичайно, буває навпаки. Але князь покищо жив, і Ольга перша зро била крок до перемир’я. Довідавшись, що він у Києві, сама поїхала до нього. Зрадів Ігор, її побачивши. Видно, давно вже чекав, але тепер удавав здивованого, і стримував ра дість, щоб смішним не показатись. — З чим же приходиш, княгине? — спитав із гіркотою в голосі. — Хочеш потішити, що твоя правда була, коли мені невдачу у війні пророкувала? 32 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ, 19'61. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
