Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
годинутдві є без нагляду, бо батьки ще не повернулись із праці. Дискусія над другою доповіддю мо же була ще живіша. Вона виявила ба гато виховних хиб у наших батьків, як байдужість до школи українознав ства, неувагу для української книжки, перебільшене значення, що його тіри- ділюють грошам, некорисне представ лення умовин життя в Україні (пп. О. Качмарська, д-р С. Карпінська, п. Бли» знак). П-ні М. Драґан подала приклади на те, як можна впоїти в дитину по чуття гордости на своє походження. Третю лекцію дня 20. травня відкри ла п-ні Т. Горащенко, секретарка Ви ховної Комісії СФУЖО. Доповідь п-ні Марії Стратіенко „Ав торитет батьків", виголошена вперше на Вих. Семінарі у Филаделфії, вже була зреферована в нашому журналі. Дискусія лиш частинно торкнулась теми доповіді. Все ж таки доповнила її цінними практичними порадами п-ні Є. 'Гойдиш і заперечила твердження однієї дискутантки, начебто авторитет батьків будує тільки мати. Його тво рять у рівній мірі обоє батьків. За цікавлення присутніх зосередилось на українській книжці та як її наблизити до української дитини. Тут висловили цінні оради пп. Ірина ГІадох, Леся Храплива, Є. Гойдиш. Був також за пит, як зацікавити дітей школою у- країнознавства. У своєму кінцевому слові п-ні Стра- тієнко зреасумувала все сказане. Обоє батьків тепер навантажені зарібковою працею, то ж треба поділити між себе чотири вугли хати на половину. Щоб діти полюбили українську книжку і школу українознавства, треба змалку їх до того привчати й над тим працю вати. Голова Окр. Ради п-ні мгр. Ірина Падох закрила Семінар, підкреслюю чи цінні виховні проблеми, що він видвигнув та вказівки, що він дав. Правда, не було багато матерей по між слухачками. Та саме порушення тих питань має свою вагу й посеред ньо підготовляє суспільство до роз в’язки їх. Приявна Свято Матері 1 Відділу СУА Свято Матері відбулося велично. Виконавцями програми були діти чле нок 1-го Відділу. Зацікавлення дітей програмою та впровадження їх в укра їнську атмосферу було ціллю нашого Відділу. Очевидно успіхи були над звичайні. Свято відкрила голова п-ні К. Пе лешок. Зясувавши в короткому слові значення Свята Матері на Україні й на еміграції, передала і н іц іа т и в у свя та пані І. Бенцаль. Пані Бенцаль при вітала гостей та прочитала програму свята. В програму входили деклямації, сценки, гра на акордеоні та дитячий хор. Вірш до Матері Божої віддекляму- вала 5-літня Леся Бобак, яка зложила китицю квітів перед образом Матері Божої, прибраної вишиваним рушни ком. „Розмова про маму", діялог у виконанні Марусі Гой й Аскольда Ло- зинського. Виконання роль було дуже добре. Слідував реферат ті-ні Марії Головей, яка в своїм дуже старанно опрацьованім сло.ві, згадала важку працю української матері на панщині, а опісля новітню невільничу працю в колгоспах на Україні. Дальше слі дувало з’ясування ролі матері на емі грації й її завдання у вихованні моло дого покоління. Вона повинна пере дати національні традиції, звичаї та обичаї дітям, що ніколи не виділи рідної землі. По рефераті відбулася сценка „По клін Матер’ям", яка своєю оригіналь ністю здобула признання публики. Діти мали зроблені серця з квітів і на кожнім серденьку була одна буква. Коли вони відвертались постепенно до приявних гостей, деклямуючи при тому коротенький віршик, прочитані букви разом давали гасло: „Поклін Ма тер’ям". Участь у тій сценці брали слідуючі діти: Гой, Зимна, Зимна, Чу ма, Лозинський, Палюх, Андрушко, Івануса, Баб’як, Штогрин, Штогрин, Вальчишин і Вальчишин. Сольо-танок виконав Михась Вальчишин. Юнаки Шкамбара та Сидорак відограли дві пісні на акордеоні, а Івась Сливка ві діграв дві пісні „Польку" та „Не те пер, не тепер" теж на акордеоні. На кінець дитячий хор відспівав пісню „Боже, вислухай благання". Націо нальним гимном закінчено це пре красне свято. Публика рясними оплесками наго родила заслужено малих виконавців. Неоцінену працю у підготовку цьо го успішного свята вложила п-ні Марія Головей, яка зорганізувала танці та у л о ж и л а програму й разом з п-нею Олею Сливкою приготовляли дітей до виступу. Також п-ні Леся Гой немало Е л о ж и л а т у т свого труду. Після концерту відбулося прийнят тя, яке приготовила госп. реф. п-ні К. Папуга при помочі інших пань. Свято пройшло з великим успіхом і цілком певно залишить на довший час приємні ремінісценції. ЧЕСТЕР, ПА. Зустріч 13-го і 54-го Відділів СУА Недавно ми „хвалилися" у нашому журналі, яку то зустріч влаштували ми в Вилмінґтоні з 13-им Відділом із Че- стеру. Недовго прийшлось нам ждати на реванж. Не минуло і два місяці, як 13-ий Відділ запросив нас на зустріч до Честеру. Зустріч Відділів у Честері відбулась під цьогорічним гаслом: поклін Тара сові Шевченкові. Спільно відспівано гимн СУА. Член ки обох Відділів засіли при застелених і гарно прибраних столах. Голова 13-го Відділу пані Наталія Мохнацька від крила зустріч короткою, змістовною доповіддю: чому ми присвячуємо сьо годнішню імпрезу нашому Великому Поетові — хто, як не жінки повинні бути найбільш вдячні Тарасові Шев ченкові за те, що перший зрозумів невідрадну жіночу долю і так чудово оспівав її у своїх віршах. Після до повіді пані Мохнацької, яку покрили рясні оплески зворушених присут ніх, слідували деклямації дітей; урив ки з ІІІевченкових творів. Тимчасом з кухні почав доноситись запах кави і от на столах появились веселі канапки, „дистинґовані" паш- тетики і стоси різнородного смачно го печива, а гостинні господарі при прошували не погордити їх „скром ною перекускою". Ніде правди діти, нас і не треба було дуже припрошу вати. „Скромна перекуска “і това риська гутірка за столом тривала до сить довго, а коли вже вид печива перестав нас приманювати, а втомлені пані, що розносили каву могли на решті сісти, пані Ярослава Кобрин „об’явила" всім присутнім, що ще ді станемо „духовий десерт" і попроси ла паню Володимиру Михайлів заде- клямувати. Заява п-ні Кобрин про „духовий десерт" не була ані трішки перебор- щена, бо пані Михайлів справді по- мистецьки віддеклямувала-розказала „Казку про велетня" -— Лесі Укра їнки, яку присутні з запертим відди хом прослухали. Потім настав веселий, неофіційний нелад: сміялись, гуторили, співали пі 28 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ, 1961. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top