Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XVIII. ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1961 ЧИСЛО 7 Ганна Черінь У ПОЇЗДІ Через поля і темні нетрі, Зібравши -всю свою снагу, Ковтає поїзд кілометри І креше іскри на бігу. На серці легко і прозоро; Забувши труднощі і біль, Сприймаю безтурботним зором Калейдоскоп барвистих піль. Ось тут уже по плечі збіжжя, А тут вже почали жнива . . . Ось череда на роздоріжжі, Ось хатка білена, нова . . . Дерева пропливають в танці, Колише хвиля очерет . . . Спинились на якійсь із станцій — І знов вперед, вперед, вп еред . . . І скрізь незмінно — люди, люди . . . Ж иття величне і святе. Скрізь хтось живе, працює, любить, Страждає, бореться, росте! Закрию очі на хвилину, Щоб чар ланів барвистих зник — І вже душа на Україну Летить — у протилежний бік! Якби, як в казці неповторній, З ’явився інший краєвид — Миліший нам від Каліфорній, Гаваїв пишних та Флорид — Одягнений у шлюбні шати Розквітлий гай, бурун-ріка Й віконце чепурної хати У рямцях пишного' садка. Щасти Боже! Чи пам’ятаєте останні спортові змагання? Не важно, чи ви бігали по спортовій площі, чи сиділи на трибуні. Але напевне зазнали того хвилю вання, що огортає кожного, коли розпочинається гра. Тієї радости, що її приносить вдало вдарений м’яч, чи вміло використаний удар. Або щирого не- годування, коли пропущено таку нагоду. Всі кру гом нас відчувають те саме. Бо й справді, що може бути більш ясного й життєвого? Немає ділянки, що так відзеркалю- вала б життя, як спорт у всіх своїх етапах. Спор- гова заправа — чи це не збирання життєвого до свіду, від дитячого віку аж до старости? А гото вість до змагу — чи не вимагає її життя кожної хвилиеи? Не згадуючи вже про інші прикмети спорту. Пригляньмося дружині відбиванки чи копаного м’яча. Як у них вироблена гуртова єдність, як вони себе з пів-погляду розуміють, як жваво й зручно виручають себе! Це зіграний гурт, що перемагає завдяки дружній настанові й дисципліні. Або друге. Спортовий змаг учить шанувати не тільки власне зусилля, а й осяг противника. Кожен розуміє, що вміння і зручність не падуть із неба й осягаються тільки впертою працею й за взяттям. Тому успіх противника вміємо подивляти без заздрости й злоби, а радше з охотою йому дорівняти. І так тягне нас спортова площа. Одних, як дієвих осіб, що випробовують на ній свої сили. А других, як глядачів, що вигуками й оплесками підтримують настрій. Всі ми творимо там одне ціле, що змагає до перемоги. Але найближча нам там жіноча ланка. Сотні українських дівчат і жінок вправляють, змага ються й добиваються осягів. Завдяки їм відбува ються змагання в спортових грах, що виказують неабияку справність. З часом вони вже увійшли на американські спортові площі, маніфестуючи всюди своє українське ім’я. Українські жіночі від- биванкові дружини добре знані в тутешньому спортовому світі. Зорганізоване жіноцтво розуміє й цінить цей осяг, а нагорода, уфнудована Союзом Українок Америки для відбиванкових дружин, є видимим доказом того. Щасти вам, Боже! — кличемо всім, що стають до змагу. НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ, 1961. 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
