Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ни, що власними силами не можуть цього виконати. 7. Окрему увагу треба приділити українським дітям, що внаслідок си рітства або розбиття родини опини лись в виховних чи поправних за кладах. їх треба відвідувати й стара тись роз’яснити їх долю. 8. Бажано було б, щоб Окр. Рада провела курс суспільної опіки, за просивши до того фахові сили. Такий курс поглибив би знання сусп. опіки в референток та їх заступниць. 9. Окр. Рада повинна дбати про те, щоб праця нашої суспільної опіки була насвітлена в пресі і належно оці нена в громаді. НЮАРК, Н. ДЖ. Дня 21. травня голова Окр. Ради п-ні О. Гординська відкрила Кон ференцію молитвою. Прибули рефе- рентки всіх Відділів за вийнятком Ви- пани, що оправдався. Слідувала доповідь „Де поміч по- трібна“ (авторка п-ні Р. Богачевська), що дала перегляд системи суспільної опіки в Америці. Потім п-ні Софія Ко- тис, референтка сусп. опіки Окр. Ради, відчитала свою доповідь, якою давала вказівки, як можна б розвинути цю працю у нашій спільноті. Зчерги голова Окр. Ради п-ні Гор динська попрохала референток зло жити звіт про суспільну опіку свого Відділу. Присутні почули, що 24 Від діл відвідує хворих і зложив 3.500 дол. на школу. У 28 Відділі сусп. опіка на ладнана над цілою українською гро мадою, 65 Відділ відвідує хворих і вислав дитину на Пластовий табор, 67 Відділ опікувався дітьми, яких мати важко хвора, а 70 Відділ висилав па кунки до Польщі. Дискусія була дуже оживлена. При сутні референтки розглядали всі ви падки, що вимагають опіки й допо моги. Більшість їх можна розв’язати, спираючись на американські установи сусп. опіки. Тому треба в кожній мі сцевості їх пізнати і зазнайомитись докладно з їх засягом діяння. Всі були згідні з тим, що грошових зобов’язань ані Відділи, а тим менше Окр. Рада не може на себе приймати. Наша суспільна опіка несе радше мо ральну допомогу, піддержку і добре слово. Наші Відділи повинні стати серцем нашого національного організ му, що чуло відгукується на кожне НЮ ЙОРК, Н. й. Виховний Семінар Окр. Ради Дня 5. травня 1961 відкрила Вих. Се мінар голова Культ. Освітньої Комісії СФУЖО п-ні д-р Софія Карпінська. Пояснила значення Вих. Семінарів для матерей та подякувала Окр. Раді, що піднялася цього завдання. Зчерги голова Окр. Ради п-ні Ірина Падох представила доповідницю п-ні д-р Стефанію Бережницьку. її допо відь „Виховні труднощі різного віку“ вже була виголошена на кількох Се мінарах і зреферована в нашому жур налі. Тому подамо тут тільки відгуки її в дискусії, що живо розгорілася. Однією з тем була телевізія та її виховний вплив. Більшість присут ніх осуджувала її, але вона стала те пер загальним явищем, отже треба застановитись, як її вміло використа ти. Окремо розглядали виховний ідеал, що його становить батько й мати для сина і дочки (пп. Лозинська і Гошов ська). Виринула також проблема, як добирати дітям товариство, коли вони самі не вміють його знайти (п-ні Ра- ковська). Вкінці заторкнено питання дитячої лектури, що могло б бути до брим допоміжнім засобом, коли б діти читали українську книжку (п-ні Чор ний). Чергова лекція Семінара відбулась дня 13. травня. її відкрила редакторка Н. Ж. п-ні Лідія Бурачинська. У своє му короткому слові вона з’ясувала спонуки, що дали 'почин Вих. Семіна рам і висловила радість сприводу то го, що врешті далось перевести такий у Ню Йорку. Слідували доповіді. Першу виголо сила п-ні Євстахія Гойдиіш на тему лихо і спрямовує туди, де допомогу можна дістати. Все ж таки певні фонди для місце вої суспільної опіки треба собі випра- цювати. В дискусії виринули різні проекти, що їх у майбутньому дума ють здійснювати. Відділи округи Нюарк були заступ лені, як слідує: 24 — пп. Ольга Граб, Ірина Левицька; 28 — пп. О. Мусса- ковська, А. Настюк; 65 — п-ні Софія Котис; 67 — пп. А. Ковалюк, М. Ґе лета; 70 — п-ні Марія Стефанів. „Зарібкова праця матері“, а другу п-ні Леся Храплива на тему „Національне виховання". Зарібкова праця матері, накинена нам з конечности, лишає сліди на мо лодому поколінню. Є багато матерей, що великим зусиллям волі вміють по годити ці обов’язки. Але доповідниця нанизала ряд прикладів із життя, в яких вказала на неувагу і байдужість матерей до суттєвих, виховних за вдань. Це все сильно відбивається на дітях і матері повинні бути свідомі того. У кожному віці дитина вимагає всієї уваги матері, коли її виховання має дати суцільну, здорову людину. Національне виховання починається вже від перших років дитини. Допо відниця перейшла всі його складники, закінчуючи їх школою українознав ства, що є не підставою, а завершен ням його. Вкінці вона розглянула саму суть національного виховання, що не повинно бути „вдержанням" наших дітей при своїй спільноті, а насна женням їх у рушійну силу. У дискусії намітились серед прияв- них дві групи. Одна з них піддержу вала тезу доповіді, що мати не повин на змагати до заробітку при малих дітях, а друга боронила матеріяльну і духову потребу жінки до фахової праці. Посередню дорогу вказала до повідниця. Вона признала, що заро біток матері в більшості випадків ко нечний. Та працююча мати повинна так улаштувати життя, щоб усе мала час і потрібну увагу для своїх дітей. Це вона старалась провести у влас ному житті і може твердити, що це можливе. З іншого боку насвітлила це в дискусії п-ні Н. Чапленко. На її думку вже не можна завернути жін ки виключно до хатньої праці, а рад ше треба повчити її, як краще сполу чити ці два чи три життєві завдання. Це повинні також зрозуміти й чоло віки і включитись у виховну і хатню працю. П-ні І. Падох вказала на при клади з американського середовища. Там матері малих дітей здебільшого не працюють, а коли діти підростуть, тоді дуже добре діє т. зв. сусідська допомога. Наша організація теж мог ла б вибрати собі таке завдання, ор ганізуючи „пошкілля", себто опіку над дітворою, що виходить із школи, але НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ, 1961. 21
Page load link
Go to Top