Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв'ю У тієї, якої долоні дотикали давнину (Зустріч з п-ні Неонілею Кордиш-Головко) Неоніля Кордиш-Головко M rs. N e o n ila K o rd y s h , a p ro m in e n t U k ra in ia n a rc h e o lo g ist, n o w liv in g in th e U .S.A . Вид — як із вікон старовинно го замку —- понад стрімкі, мальов. ничі обриви берегів Міссісіпі ку дись у безконечність. В хаті заак- центовані спірітуальні вартості: книжка, музика й гармонійна дружба двох культурних людей, що разом пройшли шмат життя, росли духово й формувались. З кольор і в — око полонять два: сіраво-сизі, м’які тони кераміки й радісно золотиста смуга волосся господині, яка водночас нагадує хвилювання дозріваючої пшениці й неспокійну буйність левиної гриви. Сама ж господиня, назовні коректна й здержана до холодно сті, приємно 'розчаровує при ближ чому пізнанні живою людською відзивчивістю, багатством зацікав, лень й витонченою привабливістю плеканої жінки. Від людини, яка зазнала в житті багато любови, радости й чогось надзвичайного, віє завжди якимсь спеціяльним теплом і як нагрітий сонцем камінь вона промінює ним у довкілля. 0- чевидно, що люди теж освоюють ся при їжі, бо остаточний контакт нав’язуємо над тарілочками хо лодних, соковитих полуниць, до яких господиня подає сметанку в одному з тих чарівних глечиків свого виробу, яких походження губиться в давнині й які зберегли в собі прохолодь сільської комори. Причина, яка привела мене в цей дім, це рідкісний фах п-ні Кор- диш — археологія. Багатьох він цікавить і приваблює в юності, коли в людині ще жива віра в ве ликі й надзвичайні речі, але бу денщина її захитує. Сіріємо й ко ли приходиться до вибору звання, мало хто має мужність шукати в ньому за чимсь більшим, ніж кус ником хліба. — Як сталося, що ви вибрали цей фах? 'Коли й як почалися ваші перші археологічні зацікавлення — питаю. Господиня хвилину заду мується і по очах видно, як у той час мандрує назад шляхом свого життя. Потім усміхається: — Свою першу розкопку я зробила ще маленькою дівчинкою, в часах ко ли ще дослівно гралася в піску. Разом із гуртом дітей я будувала щось у купі піску й раптом огор нуло мене бажання шукати в ньо му за чимсь надзвичайним. Я ко пала й копала з щораз більшою пристрастю й вірою, пісок стирав мої нігті, пучки пальців ранилися, другі діти давно вже кудись пі шли, а я не могла відірватися. Нагло я натупала щось тверде, віддих заперло від хвилювання — й зі зворушенням я побачила свою першу знахідку: невеличку жіночу фігурку гелленської доби. Але в дійсності на формування духовости п-ні Неоніли вплинуло багато інших обставин, які скла лися щасливо, помимо що її мо лодість припала на важку, навіть жорстоку добу. Одинока дитина в сім’ї інтелектуалів — батько ви значний професор фізики, мати лікар — вона виростала в виїм ково сприятливій для інтелекту ального розвитку атмосфері. Ча сті нездужання в свою чергу ін тенсифікували її духовий розви ток, бо обмеживши контакт із од нолітками дали більше часу на чи. тання й продумування. На універ ситеті вона студіювала історію, але зацікавлення її ішли по лінії археології. Ще студенткою попа ла в склад археологічної експеди ції для розкопок у колишній грецькій колонії Ольвії над Чор ним морем. І там, під жагучим сонцем півдня України золотово лосе дівча в солом’яному широчен ному капелюсі виростає з мізинчи ка, чи як гам її зовуть ,,ціплятка“, на співробітника, що вже знає до чого змагає і якого вчаться поволі шанувати. По м’якості голосово го тембру й роз’ясненому облич чі, з яким вона перегортає злинялі знимки та спомини з тих трьох перших сезонів, ви відчуваєте на скільки вони заважили на її бу- дуччині. Окрім розкопок грецької ста ровини, п-ні Кордиш брала ще участь в експедиціях, які прослі- джували скитську добу, але основ, ний її фах і зацікавлення — це трипільська доба в Україні. Час около 3000 літ до народження Хрисга, себто доба світанку най старших цивілізацій світу, якої розквіт припадає далеко перед початком грецьких пам’яток. На сьогоднішній час п-ні Кордиш яв ляється єдиним у вільному світі фахівцем, який виключно цією добою в Україні займається. — Мало хто уявляє, як вигля дає праця археолога. Чи могли б ви нам її описати? — це я в іме ні читачок. — Вона далеко не така роман тична й куди більш акуратна й ділова, як може здаватися. Спи нюся довше на описі розкопок, які є найбільше характеристич ним моментом. Спершу обсліду ють намічене місце й, передбачив ши, чого' там можна сподіватися, розділяють терен праці на певні ділянки, чи, як у випадку трипіль ської доби, на окремі „поселен ня". Кожну з тих ділянок приді ляється одній людині, яка вже досить заавансована, щоіб могти самостійно керувати працею. Ме тоди завжди узгіднені з головним керманичем експедиції, який на глядає над цілістю праці. Менш вишколений фаховий персонал помагає керманичам ділянок. Фі НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ, 1961. 9
Page load link
Go to Top