Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Сергій Ж ук Дня 4. жовтня 1934 р. навіки закрила очі українська геніяльна акторка Марія Заньковецька (Ада- совська). А дня 20. лютого 1960 проминуло 100 літ від дня ї ї на родження. Минуть віки поки доля подарує знову нашому народові, рівну їй творчими здібностями, артистку. Не тільки друзі, але й запеклі во роги нашого народу схиляли пе ред нею своє чоло. Відомий ворог всього у кр аїн ського, славетний російський т е атральний критик Суворін, у своїй книзі „Хохли й хохлушки“, при свяченій українському театрові, писав про М. Заньковецьку: „М. Заньковецька стоїть на багато ви ще від Сари Бернар. М. Занько вецьку можна порівняти лише з двома акторками світової слави — Елеонорою Д узе і великою япон ською артисткою Садо Які“. Це він, Суворін, як той біблій ний змій, спокушав М. Занько вецьку перейти на російську сце ну. Але всі спокуси пройшли мимо М. Заньковецької — вона родила ся, цвіла і буяла у своїй творчості, як казкова квітка тільки на сцені українського театру. Навіть запросини російського імператора Олександра III, для якого давав спеціяльну виставу Український Народній Театр, — перейти на російську імператор ську сцену, не спокусили М. Зань- ковецької, іМ. Кропивницького, М. Садовського, П. Саксаганського. Вони лишилися до віку вірними дітьми свого народу. В історії розвитку мого мистець кого шляху були золоті дні моєї творчої праці. До таких золотих днів, безперечно, належать дні праці над скульптурним портре том М. Заньковецької. Коли чарівно-усміхнена М. Зань ковецька лежала в труні в конфе ренц-залі Української Академії Наук у Києві, а з хорів линули жалобні звуки Шопенівського рек вієму, в моїй голові народилася думка створити трагічний образ. Ідея, яку я поклав в основу пор трету М. Заньковецької, була да- стина, що має піти в кам’яну бри лу. Праця над портретом була спов нена глибоких переживань. Коли я відкрив ніздрі скульптури Зань ковецької і вона вдихнула повітря — я почув посвист повітря і здриг- Марія Заньковецька — Різьба Сергія Жука U k r a in i a n s in th e f r e e w o r ld c e le b r a ti n g th e 1 0 0th a n n i v e r s a r y of th e b i r t h o f M a r ia Z a n k o v e ts k a , g r e a t U k r a i n i a n a c tr e s s ти образ трагедійної акторки, яка переживає власну драму. Компо зиція задумана як момент високо го трагічного напруження — об личчя зі стягнутими бровами, р о з ширеними ніздрями, з розтягнени ми устами, готовими до плачу. Ви соко піднесені плечі стиснутих рук утворюють глибокі ямини над дужками, руки відведені на бік від тіла, їх нема, вони непотрібна ча нувся від несподіванки. Коли я розкрив їй очі і вони глянули, блискучі від сліз, я плакав разом із нею. НОВИЙ ЖУРНАЛ У січні ц. р. став виходити у Він ніпегу журнал С ою зу Українок Ка нади п. н. „Промінь44. Ж урнал обіймає вісті з жіночого р у х у та життя органі зації. (Д о 100-ліття з Дня ї ї народження)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
