Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Р о д и н н е с в я т о П-во Анна і Микола Снайчуки M r. an d M rs. N ic h o la s S n a y c h u k , c e le b r a te d th e ir g o ld e n ju b ile e . M rs. S n a y c h u k is P r e s id e n t o f 49 U N W L A B r a n c h in B u ffa lo , N . Y. Нечасто воно буває, щоб голо ва Відділу святкувала 50-літній подружній ювілей! Звичайно втом, лена громадською працею скорше вибирає собі менш відповідальний пост. А тут у Бофало заіснувала така подія. Дня 20. лютого 1960 49 Відділ СУА відсвяткував це свято разом із своєю головою. Подружжя Снайчуків походить із Медики коло Перемишля. П’ят десят літ тому молодий Микола Снайчук одружився з Анною Хтій у тамошній церкві Преображення Господнього. Не думала молода пара, що простелиться мандрівка перед ними. Та вже 28. грудня 1912 прибули вони до Бофало ш у кати щастя-долі в новому світі. Спочатку доводилось їм працюва ти в різних місцях, але по трьох роках Михайло Снайчук став зай матись купи ом і продажжю неру- хомостей. 1920-31 pp. перекинув ся на споживчу крамницю, яку з успіхом провадив. Пробували щастя і на фармі. Але посередниц тво в продажі нерухомостей таки залишилось основним їх зайнят тям. П-во Снайчуки виховали чоти рьох синів — Петра, Степана, Ан дрія й Володимира та діждались 13 внуків і одного правнука. По першій світовій війні п-ні Снайчук їздила з дітьми до Галичини, щоб показати їм свій рідний край. По піврічному побуті повернулась. Годиться підкреслити, що обоє ювіляти — люди незвичайно пра цьовиті. Ц я їх прикмета не відно ситься тільки до їх власної роди ни, чи майна. Так само рухливі й жертвенні вони й для громади та незвичайно прив’язані до своєї Церкви. П-ні Анна Снайчук була все активною членкою 49 Відділу СУА, довголітньою урядничкою, а тепер головою. Довгі роки вона діє також у Сестрицтві. А п. Ми кола Снайчук є активним членом Т-ва св. Імени. Особливо виразно проявилась їх постава, коли прибувала хвиля нової еміграції до Америки. Тоді п-во Снайчуки допомагали людям, чим могли: то звозили речі зі ста- ції, то вишукували мешкання чи працю, то виєднували допомогу потребуючим. Неодна українська родина в Бофало завдячує їм п е реборення початкових труднощів. Подружній ювілей п-ва Снайчу ків був святом цілої української громади у Бофало. А. М. МИНУЛИСЬ М’ЯСНИЦІ Минулись безп оворотн о. Для одних удатно, а іншим принесли щ е більше розчарування. Як звичайно воно в житті буває... Танцювали всі, від наших наймен ших аж д о гонорових „раднйків“ і „матрон“. Тому й згадувались давно минулі часи із добрими формами та змістом. Не так то колись бувало... Гей, гей! Дівчата не продавали „пет- рушки“, не сиділи самітні чи н е тан цювали самі з с о б о ю . Комітетові, хоч падали з ніг, проте д о б р е пильнували, щ об запрош ені гості, часом із далекої провінції, гарно бавились — б о це б у ло реклямою для балю чи вечерниць на майбутнє. Тепер не ті часи! А мериканізуємось дощ енту і то якраз в найслабших на прямках американського п обуту. На забавах танцюють тільки ті дівчата, що заздалегідь подбаю ть про партне ра. Ц е дивно враж ає навіть на забаві Пласту, СУМ-у чи ОДУМ-у, — м оло дечих організацій, яких завданням є дружня ввічливість та співпраця. Але мода є м одою , нічого не вдієш ... На весіллях навіть перевелась почесна роля друж бів, щ о солідно відробляли свій „гонор“. А тут засядуть з а го ловний стіл, а потім бавляться тільки з дружками. А вж е бідні „дебютантки"! Котра вж е вспіла придбати со б і асисту за здалегідь, то гарно зг а д у є цей перший свій виступ. А котра не була така за - радна, то як на балі інженерів у Фила д ел ф ії „петрушкує“, дарма, щ о р епор тер із „Америки" назвав це „балем на ш ої еліти“... Щ е мушу зачепити Ікера зі „С вобо- ди“. Й ого плян — заступити академії вечерницями — несогірший. Тільки як тоді змобілізувати д о танку сильнішу половину людського р оду? Бо якже
Page load link
Go to Top