Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Найцінніший д а р НОВІ ВИДАННЯ (Пам’яті Марії Колодій) Саме минув рік, коли ненадійно покинула нас Марія Колодій. Її ім’я було відоме на Поділлі і там проминула краща частина ї ї жит тя. Маючи слух і добрий голос, вона все була зв’язана з музични ми починами і з такої нагоди ЗО років тому вдалось мені ї ї пізнати. Марія з Юськевичів Колодій усе своє життя цікавилась співом і те атром. Щ е ученицею виступала в театрі Стадника. В часі визвольних змагань 'була секретаркою О круж ної Військової Команди в Терно полі. Після іспиту зрілости доби- .валась учительської посади, але польська шкільна влада 18 .разів відкидала ї ї зголошення. Так і не довелось їй учителювати на рідній землі. Та коли вийшла заміж за Франца Колодія в Тернополі, ки нулась у вир громадської праці. Була активним членом Союзу У- країнок, читальні Просвіти, Мі щанського Братства та т-ва Боян. І коли мені припала честь диригу вати мішаним хором у Просвіті, тоді вперше я пізнала ї ї відданість та організаційний хист. Вона була душею цього хору й допомагала в його організації. Щ е й сьогодні ця незаступна солістка стоїть у моїй уяві, ніби жива, в першому ряді сопранів. І хоч недовго дове лось мені жити в Тернополі, проте ї ї постать вбилась мені їв пам’ять і зв’язалась навіки з цим хором і містом. Тому з такою радістю повітала я її, коли зустрілись ми на цьому терені. Марія Колодій прибула з родиною в 1950 році до Америки. Як усім нам перші роки побуту зі йшли на влаштування на новому ґрунті. Але незабаром вона проя вила свій організаційний хист. У Д жерзі Ситі стала основницею й організаторкою великого Відділу СУА та активним членом Т-ва ^Са мопоміч". Та найбільшою може заслугою цієї непересічної жінки було ви ховання дочки Оксани. Громадське наставлення вщіпила їй уже змал ку й коли Оксана закінчила ка- ледж уже на американському кон тиненті, вона втягнула ї ї в ряди своєї організації. Так немов хоті ла готувати її на свою, заступни цю! 'Ні мати, ні дочка та й ніхто інший у громаді не передчували такого близького її кінця! І тому найціннішим даром По кійної у скарбницю організації — це ота молода діячка, що є тепер членом Гол. Управи СУА і місто- головою Окр. Ради СУА в Ню Йор- ку. П-ні Оксана Кравченкж п роя вила себе вже успішно із кількох виступах. Треба сподіватись, що ■буде продовжувати шлях своєї ма тері — Марії Колодій. Ольга Соневицька ІЗ ЛИСТІВ ДО РЕДАКЦІЇ Доповнення до звіту В січневому числі, в рубриці дописів із Відділів, написала п-ні Н. Чапленко про „Зустріч українських письменниць із громадянством Нюарку“. Вважаю своїм приємним обовязком додати, що ідея, композиція, добір строїв, постава та притягнення моло ди х сил д о перш ої частини „Літера турно-Мистецького Вечора** — це все було діло п-ні Л ідії Гладкої. Ярослава Олесницька культ.-освітня референтна 28 Відділу Докія Гуменна: ЖАДОБА. Опо відання. Об’єднання Українських письменників „Слово Ню Йорк, 1959. Обкладинку виконав Л. Кузьма. Ст. 218. Ціна 2.75 дол. Чотири оповідання зібрала ав торка у новій своїй книжці. У двох вона переносить нас *у Туркмені- стан, у нові умовини підсовєтсько- го побуту. А другі проходять над берегом Дніпра у відомій уже об становці того ж часу. В оповіданнях „точиться змаг“ за розвиток жіночої особовости. Хоч рівноправ’я формально осяг- нено, проте на місцях праці і в ро динах ще йде боротьба за його признання. І хоч із формами бо ротьби і типами, що їх підібрала авторка не зазжди можна погоди тись, проте треба цю тему й ї ї обрібку повітати. Зиновій Книш: ЗА ЧУЖУ СПРА ВУ. (Розповідь Михайла Козія з с. Богданівка, пов. С калат). Па риж 1958. Націоналістичне В-во в Европі. Ст. 358. Ціна 3 дол. Михайло ‘Козій був рядовим польського війська, що відбув польсько-німецьку війну, а потім мандрівку на заслання в Сибірі та похід армії Андерса. Ж иво пере плітаються в його розповіді різні постаті й ситуації. Шляхом цим пройшло багато його земляків і тому опис його являється цінним хронікарським записом. Закінчу ється вона боротьбою в Монте Ка- сіно, де полягло багато наших хлопців „за чуж у справу". Замітною є також одна зустріч в переїзді через Харків. П оїзд по лонених спинився поруч в’язнів із львівської тюрми і подорожні М О Г Л И перегукнутись. Козія вразило те,, як бадьоро ні молоденькі дів чата зносили свою недолю і як палко вірили „у свій край і свій нарід". Ця картина світила йо му пізніше прикладом в неодній трудній ситуації. Л. Б. ІЗ ЛИСТІВ Д О РЕДАКЦІЇ Передплачую вж е 8-мий рік журнал Наше Життя і б е з нього не м ож у бути. А. Квітковська ВИРІВНУЙТЕ ПЕРЕДПЛАТУ! НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1960 Марія Колодій T h e la t e M aria K o lo d iy c o -f o u n d - e r o f U N W L A B r a n c h 71 in J e r s e y C ity Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
