Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Найцінніший д а р НОВІ ВИДАННЯ (Пам’яті Марії Колодій) Саме минув рік, коли ненадійно покинула нас Марія Колодій. Її ім’я було відоме на Поділлі і там проминула краща частина ї ї жит тя. Маючи слух і добрий голос, вона все була зв’язана з музични ми починами і з такої нагоди ЗО років тому вдалось мені ї ї пізнати. Марія з Юськевичів Колодій усе своє життя цікавилась співом і те атром. Щ е ученицею виступала в театрі Стадника. В часі визвольних змагань 'була секретаркою О круж ної Військової Команди в Терно полі. Після іспиту зрілости доби- .валась учительської посади, але польська шкільна влада 18 .разів відкидала ї ї зголошення. Так і не довелось їй учителювати на рідній землі. Та коли вийшла заміж за Франца Колодія в Тернополі, ки нулась у вир громадської праці. Була активним членом Союзу У- країнок, читальні Просвіти, Мі щанського Братства та т-ва Боян. І коли мені припала честь диригу вати мішаним хором у Просвіті, тоді вперше я пізнала ї ї відданість та організаційний хист. Вона була душею цього хору й допомагала в його організації. Щ е й сьогодні ця незаступна солістка стоїть у моїй уяві, ніби жива, в першому ряді сопранів. І хоч недовго дове лось мені жити в Тернополі, проте ї ї постать вбилась мені їв пам’ять і зв’язалась навіки з цим хором і містом. Тому з такою радістю повітала я її, коли зустрілись ми на цьому терені. Марія Колодій прибула з родиною в 1950 році до Америки. Як усім нам перші роки побуту зі йшли на влаштування на новому ґрунті. Але незабаром вона проя вила свій організаційний хист. У Д жерзі Ситі стала основницею й організаторкою великого Відділу СУА та активним членом Т-ва ^Са мопоміч". Та найбільшою може заслугою цієї непересічної жінки було ви ховання дочки Оксани. Громадське наставлення вщіпила їй уже змал ку й коли Оксана закінчила ка- ледж уже на американському кон тиненті, вона втягнула ї ї в ряди своєї організації. Так немов хоті ла готувати її на свою, заступни цю! 'Ні мати, ні дочка та й ніхто інший у громаді не передчували такого близького її кінця! І тому найціннішим даром По кійної у скарбницю організації — це ота молода діячка, що є тепер членом Гол. Управи СУА і місто- головою Окр. Ради СУА в Ню Йор- ку. П-ні Оксана Кравченкж п роя вила себе вже успішно із кількох виступах. Треба сподіватись, що ■буде продовжувати шлях своєї ма тері — Марії Колодій. Ольга Соневицька ІЗ ЛИСТІВ ДО РЕДАКЦІЇ Доповнення до звіту В січневому числі, в рубриці дописів із Відділів, написала п-ні Н. Чапленко про „Зустріч українських письменниць із громадянством Нюарку“. Вважаю своїм приємним обовязком додати, що ідея, композиція, добір строїв, постава та притягнення моло ди х сил д о перш ої частини „Літера турно-Мистецького Вечора** — це все було діло п-ні Л ідії Гладкої. Ярослава Олесницька культ.-освітня референтна 28 Відділу Докія Гуменна: ЖАДОБА. Опо відання. Об’єднання Українських письменників „Слово Ню Йорк, 1959. Обкладинку виконав Л. Кузьма. Ст. 218. Ціна 2.75 дол. Чотири оповідання зібрала ав торка у новій своїй книжці. У двох вона переносить нас *у Туркмені- стан, у нові умовини підсовєтсько- го побуту. А другі проходять над берегом Дніпра у відомій уже об становці того ж часу. В оповіданнях „точиться змаг“ за розвиток жіночої особовости. Хоч рівноправ’я формально осяг- нено, проте на місцях праці і в ро динах ще йде боротьба за його признання. І хоч із формами бо ротьби і типами, що їх підібрала авторка не зазжди можна погоди тись, проте треба цю тему й ї ї обрібку повітати. Зиновій Книш: ЗА ЧУЖУ СПРА ВУ. (Розповідь Михайла Козія з с. Богданівка, пов. С калат). Па риж 1958. Націоналістичне В-во в Европі. Ст. 358. Ціна 3 дол. Михайло ‘Козій був рядовим польського війська, що відбув польсько-німецьку війну, а потім мандрівку на заслання в Сибірі та похід армії Андерса. Ж иво пере плітаються в його розповіді різні постаті й ситуації. Шляхом цим пройшло багато його земляків і тому опис його являється цінним хронікарським записом. Закінчу ється вона боротьбою в Монте Ка- сіно, де полягло багато наших хлопців „за чуж у справу". Замітною є також одна зустріч в переїзді через Харків. П оїзд по лонених спинився поруч в’язнів із львівської тюрми і подорожні М О Г Л И перегукнутись. Козія вразило те,, як бадьоро ні молоденькі дів чата зносили свою недолю і як палко вірили „у свій край і свій нарід". Ця картина світила йо му пізніше прикладом в неодній трудній ситуації. Л. Б. ІЗ ЛИСТІВ Д О РЕДАКЦІЇ Передплачую вж е 8-мий рік журнал Наше Життя і б е з нього не м ож у бути. А. Квітковська ВИРІВНУЙТЕ ПЕРЕДПЛАТУ! НАШЕ ЖИТТЯ — БЕРЕЗЕНЬ, 1960 Марія Колодій T h e la t e M aria K o lo d iy c o -f o u n d - e r o f U N W L A B r a n c h 71 in J e r s e y C ity Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
