Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв’ю У сфері мистецького слова Коли б ми мали голосувати за те, який жіночий осяг у 1959 р. найбільший, то мусіли б признати його Антології української літера тури, що вийшла португальською мовою. Адже твір, що вимагає зви чайно поважних фондів і редакцій ної колегії випустила у світ своїм власним заходом — письменниця Віра Вовк. Та це не сталося відразу. Чоти ри роки тому писала нам вона, що зладила переклад творів для Ан тології. Але це був тільки поча ток роботи. Бо в дальшому багато людей ще мало ї ї в руках. Перша — це бразилійська поетка Галина Колодій. Це дочка українських батьків, уродженка Бразилії. Вона вглиблювалась у текст, оцінюючи силу перекладу. Дещо легше було з прозою, але трудніше з поезією. Віра Вовк перекладала слово в сло во, зазначуючи ритм і рими в сим волах. А тоді Галина Колодій по єднувала думку зі словами і рит мом (на рими часто не могли зва ж ати). Ця праця тривала повних три роки. Галина й Віра перепису вались дуже часто, бо жили в р із них містах. Двічі довелось Вірі Вовк летіти до Курітіби, щоб пе реглянути весь матеріял та пере- дискутувати трудні чи сумнівні місця. А потім сказали своє слово знав ці. Спершу оглянули його профе сори португальської мови й літе ратури, висловлюючись щодо мо ви й підбору творів. А потім огля нули матеріял місцеві знавці укра їнської літератури, що володіють обома мовами. У мІжчасі вже увійшла в дію третя співробітниця. Це Анна Ма рія Мурісі, бразилійська малярка. Вона подбала про зовнішнє офор млення Антології, знов у тісному порозумінні з Вірою Вовк. І так твір трьох талановитих жінок — Антологія української літератури португальською мовою — поба чила світ. Та ні, так просто воно не могло відбутись! Щ е клопітна фінансова сторінка, що зганяла сон із повік головній ініціяторці. Звідкіля до бути грошей? Дещо прислали друзі з ЗДА й Канади, дещо по жертвували прихильники нашої справи в Бразилії. Але левину ча стину таки покрила вона сама. Ад же українці м. Шикага признали їй літературну нагороду! А коли народилась ця „дитина трьох матерей", тоді почались з а ходи, як вивести ї ї усвіт. Треба запрезентувати ї ї критиці і всім, що зацікавлені слявістичними сту діями. Около 300 -примірників ро- зіслано по бібліотеках і універси тетах Латинської Америки. Не- меншу кількість розіслано часопи сам і літературним критикам. Пев ну кількість одержали також бі бліотеки в Европі. Окрім книгарень у Бразилії взяла Антологію до р о з продажі також книгарня в П орту галії. А відгуки? їх принесли літера турні сторінки різних журналів. Найбільше цінна заввага критика Павла Роная в D ia rio de N o tic ia s який зрозумів, що „ціллю книжки є показати дух самостійности в українському народі і підкреслити драму його інтелігенції, яку ни щить російський імперіялізм з лі вої й правої сторони". Мабуть, не треба більшого признання для цього почину молодої письмен ниці. Бразилійські журнали відмітили вже давніш видання ї ї „Легенд". Оці „преніжні картини з глибоким містичним і людяним змістом --- це малі самоцвіти, що ними лю бується о ко“ — писала Вірджінія Кортес Ляцерда, професор порту гальської мови й літератури в уні верситеті Ріо де Ж анейро. Знов співдіяли три жінки при цій кни жечці, бо окрім авторки й відомо* го нам графіка — переклад роби ла Марія Тересія де Олівейра. Ось яким шляхом проникає в світ українська культура. З пло щини політичної дії, де нам дуже утруднено шлях, п е р е с у в а л о с ь у сферу мистецького слова, де шлях відкритий усім, що вміють собі йо го пробити. Віра Вовк це доказала. А які ї ї дальші пляни? її твір „Вітражі", що є безоглядною кри тикою сучасної іміграції й міщан ського світогляду, починаємо мі стити. Ця повість уже переложена на німецьку й португальську мови, чекає свого видавця. А сама авторка? Викладає ні мецьку літературу в католицько му університеті Ріо де Жанейро. Окрім того вивчає французьку мову в A llia n c e F ra n g a is e . Недавно тому вона гостювала в ЗДА й очарувала своє довкілля безпосередньою щирістю свого виступу. Хоч глибина ї ї думок не всім легко дається, проте їх ме рехтливу красу всі відчули. І тому з радістю повітають ї ї твір у „Н а шому Ж итті", що втішатиме чита чок впродовж 1960 року. JI. Бура ОСОБИСТЕ Зприводу важкого горя, що його за знала голова Контр. К омісії 55 Відділу СУА в Jloc А ндж елесі п-ні Анна На конечна ч ер ез смерть свого чоловіка Андрія, висловлюємо наше щире спів чуття. Управа 55 Відділу СУА в Лос А ндж елесі, Каліф. Віра Во.вк W riter V ira V o v k , li v in g in B r a z il, p u b lis h e d an A n to lo g y o f U k r a in ia n lite r a tu r e in P o r tu g u e se la n g u a g e
Page load link
Go to Top