Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв’ю У сфері мистецького слова Коли б ми мали голосувати за те, який жіночий осяг у 1959 р. найбільший, то мусіли б признати його Антології української літера тури, що вийшла португальською мовою. Адже твір, що вимагає зви чайно поважних фондів і редакцій ної колегії випустила у світ своїм власним заходом — письменниця Віра Вовк. Та це не сталося відразу. Чоти ри роки тому писала нам вона, що зладила переклад творів для Ан тології. Але це був тільки поча ток роботи. Бо в дальшому багато людей ще мало ї ї в руках. Перша — це бразилійська поетка Галина Колодій. Це дочка українських батьків, уродженка Бразилії. Вона вглиблювалась у текст, оцінюючи силу перекладу. Дещо легше було з прозою, але трудніше з поезією. Віра Вовк перекладала слово в сло во, зазначуючи ритм і рими в сим волах. А тоді Галина Колодій по єднувала думку зі словами і рит мом (на рими часто не могли зва ж ати). Ця праця тривала повних три роки. Галина й Віра перепису вались дуже часто, бо жили в р із них містах. Двічі довелось Вірі Вовк летіти до Курітіби, щоб пе реглянути весь матеріял та пере- дискутувати трудні чи сумнівні місця. А потім сказали своє слово знав ці. Спершу оглянули його профе сори португальської мови й літе ратури, висловлюючись щодо мо ви й підбору творів. А потім огля нули матеріял місцеві знавці укра їнської літератури, що володіють обома мовами. У мІжчасі вже увійшла в дію третя співробітниця. Це Анна Ма рія Мурісі, бразилійська малярка. Вона подбала про зовнішнє офор млення Антології, знов у тісному порозумінні з Вірою Вовк. І так твір трьох талановитих жінок — Антологія української літератури португальською мовою — поба чила світ. Та ні, так просто воно не могло відбутись! Щ е клопітна фінансова сторінка, що зганяла сон із повік головній ініціяторці. Звідкіля до бути грошей? Дещо прислали друзі з ЗДА й Канади, дещо по жертвували прихильники нашої справи в Бразилії. Але левину ча стину таки покрила вона сама. Ад же українці м. Шикага признали їй літературну нагороду! А коли народилась ця „дитина трьох матерей", тоді почались з а ходи, як вивести ї ї усвіт. Треба запрезентувати ї ї критиці і всім, що зацікавлені слявістичними сту діями. Около 300 -примірників ро- зіслано по бібліотеках і універси тетах Латинської Америки. Не- меншу кількість розіслано часопи сам і літературним критикам. Пев ну кількість одержали також бі бліотеки в Европі. Окрім книгарень у Бразилії взяла Антологію до р о з продажі також книгарня в П орту галії. А відгуки? їх принесли літера турні сторінки різних журналів. Найбільше цінна заввага критика Павла Роная в D ia rio de N o tic ia s який зрозумів, що „ціллю книжки є показати дух самостійности в українському народі і підкреслити драму його інтелігенції, яку ни щить російський імперіялізм з лі вої й правої сторони". Мабуть, не треба більшого признання для цього почину молодої письмен ниці. Бразилійські журнали відмітили вже давніш видання ї ї „Легенд". Оці „преніжні картини з глибоким містичним і людяним змістом --- це малі самоцвіти, що ними лю бується о ко“ — писала Вірджінія Кортес Ляцерда, професор порту гальської мови й літератури в уні верситеті Ріо де Ж анейро. Знов співдіяли три жінки при цій кни жечці, бо окрім авторки й відомо* го нам графіка — переклад роби ла Марія Тересія де Олівейра. Ось яким шляхом проникає в світ українська культура. З пло щини політичної дії, де нам дуже утруднено шлях, п е р е с у в а л о с ь у сферу мистецького слова, де шлях відкритий усім, що вміють собі йо го пробити. Віра Вовк це доказала. А які ї ї дальші пляни? її твір „Вітражі", що є безоглядною кри тикою сучасної іміграції й міщан ського світогляду, починаємо мі стити. Ця повість уже переложена на німецьку й португальську мови, чекає свого видавця. А сама авторка? Викладає ні мецьку літературу в католицько му університеті Ріо де Жанейро. Окрім того вивчає французьку мову в A llia n c e F ra n g a is e . Недавно тому вона гостювала в ЗДА й очарувала своє довкілля безпосередньою щирістю свого виступу. Хоч глибина ї ї думок не всім легко дається, проте їх ме рехтливу красу всі відчули. І тому з радістю повітають ї ї твір у „Н а шому Ж итті", що втішатиме чита чок впродовж 1960 року. JI. Бура ОСОБИСТЕ Зприводу важкого горя, що його за знала голова Контр. К омісії 55 Відділу СУА в Jloc А ндж елесі п-ні Анна На конечна ч ер ез смерть свого чоловіка Андрія, висловлюємо наше щире спів чуття. Управа 55 Відділу СУА в Лос А ндж елесі, Каліф. Віра Во.вк W riter V ira V o v k , li v in g in B r a z il, p u b lis h e d an A n to lo g y o f U k r a in ia n lite r a tu r e in P o r tu g u e se la n g u a g e
Page load link
Go to Top