Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
бути вона скрайна? Чи як може бути вона за велика? Для справж ньої любови немає меж і мірил. Адже всі знають, що фасад „Р а дянської У країни“ при овальних столах ОН — це повторення вер сій потьомкінських сіл на велику міжнародню скалю. І не нам заспо коювати себе наявністю в списку членів ОН назви ,,Україна" та по яснювати невідомість України в світі „об’єктивними" стверджен нями, що й ми, мовляв, не знаємо нічого про Камбоджу чи Люксем бург; ми знаємо, що не лиш обста вини, але й ми самі як загал винні в тому. Д руге спірне твердження — це видвигнення ідеї коспополітизму й інтернаціоналізму понад ідею націоналізму. Леліяти думки про понаддержаву, не маючи самостій ної держави, — це навіть теоре тично нонсенс. Про існування чи творення світової понаддержави можуть рішати окремі суверенні рівноправні держави; отож, щоб бути інтегральною частиною яко гось усесвітнього творива, треба бути самому рішаючим суверенним чинником, не чиїмсь ,,пйонком“ на шахівниці. Тому то заколисувати себе чи інших — витканими в по вітрі, без реальних основ, фразами про міжнародню справедливість, світовий мир, приязнь народів ітд., що мали б виповнити собою понят тя інтернаціоналізму в його іде альнім виді — це щонайменше з а паморочувати себе неіснуючими, або заслонювати зір свій міражами далекого майбутнього і в наслідку відтягати себе від цілей першої ваги на етапі сучасности. Невже наша молодь так мало реалістично наставлена до життя, щоб можна ї ї підозрівати в тому, що вона задивилась на літаючого ,,спутніка“ в просторах і втратила вже ґрунт під ногами? А до такого висновку схиляються тези статті, читаючи в ній про втечу молоді від націоналізму до інтернаціона лізму. Адже на цім етапі життя й розвитку національних спільнот у світі саме націоналізм із своїм іде алістичним ідеологічним підґрун тям — у змислі становлення н а ції свобідної волею своєю в собі притаманних формах і правного відстановлення законів Божих і людських у ї ї межах — і є тим живучим і багатим у потенційну енергію духовим двигуном, чому свідченням служить розпад коло- ніяльних імперій, ріст національ них організмів у світі. Це і є реа- літет для світу і для нас, бо на чо му іншому можна базувати думку про розпад московської імперії, як не на ідеї встановлення національ них суверенних держав? Чи і як буде рішатись у будучому думка про світову понаддержаву — це справа не нашого етапу життя, а віддаленого майбутнього. Рециди ви минулих проявів загостреного шовінізму чи рис тоталітаризму, перенесених подекуди й на укра їнський ґрунт, не повинні жахати нас уже через те саме, що вони чужі українській духовості, а не суттєві для самого ідеалу націо налізму в його теоретичних осно вах. Англійські часописи щораз біль ше говорять тепер про четверту жінку біля свого престолу. Ц е кня гиня Марина Кенту, що досі сто яла в тіні. Вона походить із грецького ко ролівського роду, з якого вийшов теж чоловік королеви Єлисавети Пилип. Її одруження з князем Кенту викликало було свого часу багато шуму. Хоч такі подружжя постають звичайно з договорення королівських родин, проте в цьо му випадку промовило й серце. Марина була дочкою грецького князя, що жив на 'Вигнанні. Вона не була окружена блеском пиш ного двора та полонила князя Кенту своєю вродою і чаром. По його наглій смерти, що на стала під час війни в катастрофі літака, княгиня Марина жила до волі відосібнено, віддаючись ви хованню своїх дітей. І хоч вони ежє увійшли у світ, як дорослі лю ди, проте про їх матір мало зга дували. А тепер і княгиня Марина здо буває собі загальне признання й повагу. Королева притягає ї ї до деяких репрезентативних функцій та радиться ї ї в різних справах. Україна — тут думаємо все у- країнство в цілому — спроможна поєднати в собі ідею націоналізму й демократії, бо це заложене в х а рактері ї ї духа від часів Княжої Руси, і Україна дотепер собі в т о му не зрадила, бо це духовість її. І даремно скептики дошукуються ї ї слабости в тому. Українська д у ховість сильна, бо сильний в ній ї ї ідеалізм, що закорінений так в ї ї етиці, як і в організованім вияві. І коли вміло читаємо історію, від чуваємо проникання цієї ідеології в усе життя нашої все ж щ е моло дої нації, що й дотепер ще далеко не дійшла до вершин свого ставан ня. Струси й суперечности, що ви ринають на ї ї шляху, це ї ї пробні камені, об які оббивається ї ї хід, не позбавлений трагізму, та зар а зом і сили. Постать мисткині Людмилі Мо розової вже відома нашим читач кам. У 1955 р. вона відкрила свою, студію в Джамейці біля Ню Йорку. Подаючи огляд цієї події, як і р о з мову з нею, ми накреслили в з а гальному ї ї життєвий шлях. Недавно тому пробігла крізь на шу пресу вістка про виставку, яку влаштувала Людмила М орозова спільно з Сергієм Литвиненком у Літ.-Мист. Клюбі в Ню Йорку. Вже вдруге дає мисткиня підсумки своєї праці впродовж останніх літ. Цей великий перегляд ї ї творчих шукань і зусиль, розміщений в обох залях Клюбу. Людмила М орозова працює, як учителька у двох американських мистецьких школах. Це не тільки заробіткова, а й творча праця, в якій мисткиня знаходить живий контакт із своїми учнями. Між ї ї учнями є теж українці, що виро стають під ї ї вмілою рукою. їх у с піх вона з ними переживає. На виставці переважають пей зажі. Групки дерев, самітні плеса, лагідні узбіччя. Тут і там портрети чи квіти. „Найбільше люблю малю вати портрети, — каже Людмила Морозова, — та повірите, що не має на те часу? Адже без сеансів не обійдеться..." Успіхи жінок Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top