Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
В часописі „Сучасна У країна41 ч. 24 появилася стаття Д арії Га- сюк „Українська молодь у вільно му світі“, в якій авторка пробує кинути світло на нову ідеологічну настанову дозрілої вже молоді. Думки тієї статті в формі доповіді були виголошені на Сесії Молоді Конгресу СФУЖО, що була само стійною сесією молодого жіноц тва, не охопленого ніякою жіно чою організацією. На Студійних Днях Конгресу висловилась також Комісія Молоді, подаючи свої о- кремі думки. Маючи одначе опу блікованою саме статтю Д. Гасюк, спробуємо розглянути ї ї головні твердження та висловитись до них. 1. Авторка відкидає погляд про асиміляцію нашої молоді в р о зу мінні захоплення зовнішніми ефек тами американського життя. 2. Вона визнає два ідеали, як каже: державної незалежности та демократичного устрою. 3. Уважає, що між генерацією 30-тих років і сучасною молоддю є світоглядові різниці, які можна окреслити в паралелі: молодь 30-х років, як продовження генерації нашого відродження, прагнула до казати своїм завзятим патріотиз мом незломність духа свого наро ду, непризнаного зовнішнім сві том. Сучасна ж молодь не має по треби такого скрайнього патріо тизму, бо доказати існування У- країни можна вже самою наявні стю ї ї імени в списку народів ОН. 4. Про Україну мало знають у світі, але й ми про багато країн також мало знаємо. 5. Утотожнювання державної незалежности з абсолютною су веренністю, панівне в 20-их і 30-их роках заступається в свідомості молоді думкою про понаднаціо- нальну світову організацію, себто ідеєю неповної суверенности на ції, що стає конечністю. Стиму лом до такого твердження є також і нові технічні осяги людини в кос мосі. 6. Молодь 30-тих років на рід них землях, живучи в поневоленні, конкретно відчувала цей стан. Су часна молодь сприймає це р о зу мово і теоретично. Для неї Укра їна — це „фікційний корінь", бо ж ця молодь сама в наслідок обста вин безґрунтянська. Вона поєднує в собі два світи: східньо-европей- ський і американський. 7. Настанова молоді до ідеї на ціоналізму є негативна. Молодь має відразу до наявних у свій час тоталітарних рис у цім напрямі. Тому в реакції своїй, в пошуках за свободою, одиниці звертаються до ідеї інтернаціоналізму, що з а безпечує міжнародню справедли вість, права нації й одиниці. Це головні тези статті. Думки тут висловлено свобідно й щиро в них позначений скепсіс людини, що шукає нових, нею чи життям зревідованих правд, і це саме і є вартісне в статті. Ідеологія скла дається з постулятів, до яких лю дина дійшла в наслідок болючих і довгих шукань і якщо наша мо лодь стає на цей шлях, має відвагу зударитись із хвилями минулого й сучасного, та викресати з тих уда рів іскру нової віри, спасенної для ї ї буття і для буття ї ї нації, то це треба щиро вітати. Коли ж людина зупиниться на тих перших кроках, задеклярує самопевно свою завер шеність і засклиться в статичній байдужності до ходу духового життя нації, то тоді це сумний прояв духового декадентства. Од нак так чи інакше зустріч із ж ит тям неминуча, з життям, що не по чинається з сьогоднішнього дня, що триває непереможно в сферах духа, не зважаючи на біологічну дочасність творців його. І в українській нації набрало ду хове життя своєрідних внутрішніх форм, на підставі чого творяться ідеології, як системи вартостей. При зустрічі навіть протилежних ідеологій у сфері духовости однієї нації, якісь постуляти можуть при йнятись, якісь відпадають. У чесній грі нераз ревідується власні твер дження в ім’я вищ ої мети — Прав ди. Саме такий духовий контакт і маємо на увазі, коли висловлює мось на тему даної статті, виклю чаючи заздалегідь думку про на кидання „штампів" на свободу мислення. Увагу належить приділити на кресленій у статті паралелі між молоддю 30-их років і сучасною; там вона відчувала конкретний гнет ворога і хотіла доказати пе ред світом незломність духа нації, тут вона вже цього не потребує, бо, мовляв, Україна признана сві том участь в О Н), в висновку: скрайній(?) патріотизм непотріб ний. Заторкнені тут уже ідеоло гічні моменти з системи вартостей, не тактична сторона справи. Кон кретне відчуття чи невідчуття на власній шкірі ударів ворога не мо же бути ніякою причиною до прин ципової зміни поглядів. Адже по неволення не стало менш загр о з ливе, ані менш імпульсивне в своїм наступі; воно змінило свої форми лиш частково, лиш у тактиці, а не в суті. Якже можна б у відповідь міняти істотність нашої настано ви? Коли історичні обставини змі нились, і ми, і діти наші повинні говорити про зміну тактики спро- тиву, а не міняти основи націо нальної настанови. Доля у кр аїн ської нації є доля нас усіх ■— тут чи там — однаково. Вона загро- жена в своїх основах: в біологіч ному і духовому змислі, тому не може бути мови про пониження завзяття в спротиві ворогові. Ко ли ж наш спротив на цім етапі не збройний і не мусить тут ховатись у підпілля, то не ознака, що він має втратити на силі. Та й саме ці обставини накладають на нас не менше тяжкі обов’язки. Висловлю вати собі „дозвіл" на зменшення патріотизму, оправдуючи це фак том нормального членства Радян ської України в ОН, це санкціону вати байдужність, холодність до великої ідеї свободи української нації, це понижувати тонус націо нальної сторожкости, повільне здавання без бою. Патріотизм — це любов до батьківщини, як може Наталя П.-Іщук До шукань молоді
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
