Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
УНАШІЙ ХАТІ КУХОННИЙ ПОСУД І ПРИЛАДДЯ Слово посуд — збірна назва, вживана тільки в однині: це імен ник чоловічого роду (посуда, жін. роду — російське слово). В Гали чині й на Правобережжі вживають у такому значенні „начиння", з а позичене з польської мови, але в’оно в норми української літера турної мови не ввійшло. Кухонний посуд і приладдя — все те, що йо го вживають до готування страв. Д еякі з українських назв цього посуду й приладдя дуже давні. Н а приклад, слово „горщик" (або „горщ ок") відбило в собі процес виробу обпалюваного посуду з глини (його корінь такий, як і в слові „горно", як це виразно вид но в словах „горнець", горнят к о " ). А як „горш ки" (треба звер нути увагу, що тільки в формі наз. відм. однини це слово має „ш ", у множині й усіх інших відмінках появляється „ш ") могли бути різ ного розміру, то й саме слово мо гло мати різні здрібнілі різновиди: „горнець", „горнятко" (літератур на мова не знає цього слова в ро зумінні посудини для пиття кави чи чаю, це західньо-український льокалізм), „горщ а", „горщ атко". „Горщик", зроблений із чавуну, називався й називається казаном (це слово татарське, воно витісни ло слово „котел", якого в сучасній українській мові вже нема). Вели кий казан, що в ньому золили біл ля, називали „золільником". Але всі слова потроху виходять з ужит ку, особливо в міському побуті, а натомість появляється посуд ін шого виробу: каструля (гал. „б а няк" не ввійшло до літературної мови), каструлька”. Рйнка могла бути череп’яна, а тепер емальова на, алюмініова, металева. Це слово всеукраїнське і ним називають низьку каструльку з ручкою. Уся кий посуд накривають покришками (не „кришка" і не „накривка"). Посудина до смаження м’яса чи яєшні — це сковорода (мала -— сковорідка); слово „пательня*4, як західний відповідник до „сковоро ди" до літературної мови не вві йшло. Лист — це бляха до печен ня пирогів і всякого дрібного пе чива. Російське „ж аровня", що йо го часом уживають східні українці, як також зах.-українське „бляха" не слід уживати. Макітра, велика череп’яна посудина, вже майже ви йшла з ужитку. У старому побуті була відома дерев’яна ковганка або салотовка, що в ній товкли са ло на засмажку, а тепер ї ї замінила порцелянова ступка. Давніше тов кли перець у металевому моздірі, а тепер служать для тієї цілі млин ки. Коли говорити про кухонне при ладдя, то насамперед треба згада ти „знаменитий" макогін, що був невідлучним додатком до макітри, бо макогоном терли в макітрі мак (від цього походить і саме слово „м акітра"). Тепер він уже майже зник, бо замість нього появились різні машинки до мелення й вимі шування, а також різні пристрої до них. Замість давнього сікача по явилася м’ясорубка, хліборізка, яйцерізка, локшинорізка, до фор мування вареників виїмка. При ладдя для вимішування називаєть ся електричне мішало (англійське m ix e r ) , для збивання яєць та кре му збивач (англ. e g g b e a te r ) . Приладдя для проціджування ріди ни: друшляк, ситко, цідилок (не цідилко). Варену страву мішають ложкою (не „лижка" — це поль ське слово), давніш для вимішу вання більшої маси вареного вжи вали дерев’яної копистки (щось у Подаруйте „ДУХ ПОЛУМЯ“ Лесі Українки до найближчої амери канської бібліотеки. Ц я книжка освідомить світ про нашу куль туру. вигляді лопатки). Для розливання страви — велика ложка або поло- ник (друга його форма ополоник). Зах.-українське (перекручене ні мецьке) „кохля", а також „варе- ха" не увійшли до літературної мови. Поширений в американському побуті прилад для загнічування скибок хліба — to a s te r , по-укра їнськи можна б назвати загнічувач. Консервовідкривач (англ. ca n - o p e n e r) по-українськи можна б назвати ключем. Ч. Ч. КІМНАТНІ КВІТИ Султана Ця квітка зветься також кімнат ним „бальзамом". Походить з о- строва Занзібар і потребує бага то поживи та води. Своїми кармі новими квітами прикрашує гарно наші кімнати, а влітку балькони. Щ о ближче стоїть вікна, то кра ще зацвіте. Коли бракує їй сві тла, тоді не цвіте, а коли б навіть мала зав ’язки квітів, то вони опа дуть. Під час літніх спек треба ї ї підливати навіть двічі денно, на томість зимою підливати дуже о- бережно. Розмножуємо ї ї в травні-червні зеленими щіпками в городову землю. Цвітуть уже в першому році. Старі рослини вже навіть за рік розростаються так, що їх мож на поділити. На літо найкраще з а копати вазонки десь у пів-тіні й султана цвіте ціле літо, аж до піз ньої осени. Хоч вона потребує світла, про те від проміння треба ї ї влітку охороняти. Коли б зимою браку вало місця в кімнаті, може пере зимувати в ясній, теплій пивниці. Винесена весною надвір, зацвіте скоро гарним, карміновим цвітом. У продажі знаходиться також ясно-червона, біла й пурпурова. Роман Коцик Добір назв Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
