Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
О. Кисілевська Американські батьки і діти Живемо серед американців та канадійців, стикаємося з ними при кожній нагоді — а власти во дуже мало про їх життя зна ємо. А шкода, — бо тоді лег ше було б нам. в це нове життя вжитися, легше неодну річ зро зуміти, легше було б нам по милок і розчарувань оминути. На жаль наша преса мало ро бить, щоб нам улегшити піз нання цих справ і через те не тільки ми, нова еміграція, але й більша частина давньої хо дить по цій країні наче напо- темки. А стільки цікавих відо мостей із тієї важної ділянки можна найти в усякого рода ан глійських публікаціях.... Спробуємо хоч трошки від хилити рубець тієї заслони, мо же тим спонукаємо когось до того, щоби присвятив тим ці кавим справам трошки більше уваги. Що нас новоприбулих най більше вражає і що нам .най важче збагнути, то — різниця у вихові й поведінці американ ських чи канадійських дгґок у порівнанні з нашими. З одної сторони бачимо, що тут дітьми всі дуже інтересуються, діти мають усякі привілеї, їм пома гають, дакщ» їм першенство пе ред старшими. їм усе вільно. Але водночас сімейній родині, яка має двоє-троє дітей, знайти мешкання майже неможливо. Власники домів всіми силами бороняться перед комірником із дітьми й неодному батькові приходиться купувати хату, бо інакше прийшлось би мешкати хиба під плотом. І власники хат праві, бо як загально відомо, мешкання де була родина з дітьми, виглядає опісля наче б його воріг знищив. Якаж тому причина? Безпе речно скажемо, не мала вина в тому батьків, що не вміють ді тей у руках тримати. Але в Аме риці й Канаді це не така легка справа. Треба брати під увагу, що діти тутешних уродженців вже від уродження більше са мостійні, певні себе, самовільні. Це вплив культури й характеру американізації так ділає. Якщо наша дитина трохи підросте, вийде між ровесників, піде до школи то дуже скоро під впли вом других дітей — “америка нізується” Ціхою Америки й Канади є стандаризація, уподібнення під кожним оглядом. Мешкання-хати часто такі до себе подібні, що чужинцеві в перших часах часто трудно тра пити до власного мешкання. Стандаризація в господарській, хатній обстанові, в білизні, одя- гах, харчах (конс-ерви) має й свої добрі сторінки, бо все що зіпсується чи зужиється, легко можна другим заступити. Та ця стандаризація панує теж серед дітей у школах, в науці, в роз вагах, в одягах, навіть в крават ках і зачісках стараються бути однаковими й жадній дитині не можна від того відступити без нараження на сміх і погорду. Той гін до уподібнення, страх перед вирізненням, недорівнан- ням, уділяється й європейським дітям. Вони не хочуть показати себе іншими, гіршими й уподіб нюються до американських ді тей не тільки під оглядом одя гу, зачіски, але й поведінки, а то й мови. Тут є перша небез пека занехання рідної мови, як що батьки не звернуть на це пильної уваги, не підтримають дитини, не поможуть вийти по- бідно з того першого життєво го конфлікту. Але батьки часто замість зменшити, поглиблю ють ще цю крізу. Замість впев нити дитину, що не треба кида ти свого, бо й так навчиться чужої мови і звичаїв, вони са мі, ніби для улегшення дитині науки, калічать чужу мову а свою закидають, навіть пове дінкою стараються всіми сила ми американізуватися. А між- тим наука каже, що то даремна праця. Антрополог Джофрей Ґорер (Geofrey Gorer) у своїй книжці “The Americans”, вида ній 1948 р. (про американців та про еміграцію) каже, що хто емігрував^ за море в дозрі лому віці, той ніколи не пере міниться в 100 процент амери канця, — хіба, що мав би над звичайну психологічну гнуч кість. Повну трансформацію мо жуть перейти тільки діти, при везені за море. Найбільша сила волі старшої людини не вис тачить для цього, щоби пере мінити себе в американця, нав читися думати як американець, позбутися своєї європейської вимови. Позбувшися старого, не досягнувши вповні нового, вони наче зупиняються в поло вині дороги. У міжчасі їх діти не вдержані в пошані до рідно го, вповні американізуються. Публична школа, сусіди, життя, роблять їх 100 процент амери канцями. І коли цей процес пе реміни доходить до завершен ня, діти звертаються проти та ких півзамериканізованих бать ків, уважають їх старомодними, невіжами, а то й “чужинцями” Цього уникають батьки, які по при присвоєння чужого, не від рікаються свого, навчать дітей шанувати рідну мову, культуру, релігію. В американців батько для си на не є приміром до наслідуван ня, бо син не задоволяється тим, що батько осягнув, він хо че піти вище за нього і батьки заохочують дітей до того. Тут виринає конфлікт, який заста новляє не тільки нашу стару й нову еміграцію, але й давніх американців чи канадійців, хоч цей конфлікт у нових емігран тів куди яркіший. Марґарета Мід у своїй студії “Американ ський характер” (Margaret Mead “The American Character”) каже, що “байдуже скільки ге нерацій ділить американця від його предків-емігрантів, він відкидає авторитет батьків, і сподіється від своїх дітей, що вони так само будуть робити” В парі з цим відкиненням бать ківського авторитету, яке нас новоприбулих так дивує і вра жає, йде відраза американців до всякого авторитету. Тому вони боряться всіми силами проти збільшування авторитету свого власного уряду, свого президента, військового ко мандування. Вони хочуть виді- ти всіх рівними. їх президент, мусить бути “один із них”, я- кий при зустрічі поклепає зна йомого по плечі та назве його по імені. Це все прикмети американ ської людини, які мусимо збаг нути, .коли хочемо своє окру- ження зрозуміти. Тоді зрозумі ємо багато явищ, що втиска ються в наше власне життя. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top