Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
рочка до пояса, бо нижче — і так „її не видно “ Тоді, коли головною прикметою сорочки це те, що вона довга до поло вини литки, внизу прикрашена вишиваним рубцем. Тоді коли спідниця розвівається при тан ку, сорочка обгортає постать. Друга її питоменність, це ши рокий, збираний рукав. При темній корсетці він гарно від биває. Плахта аба спідниця. Плахту трудно роздобути в наших у- мовинах. Тому більшість хори сток і танечниць одягається в спідниці. Це зовнім правильно, 00 спідниці вже здавна на У- країні носили. Одначе не сміє це Ьути спідниця у клітку, як це завели в себе танкові групи Авраме^нка. Клітчата спідниця це якийсь незугарний натяк на плахту, що теж ткана у крату. 1 вона тільки непотрібно золи- жує наш стрій до шкотського, що зовсім відмінний від на шого. Справила спідниця часто того самого коліру, іщо корсет ка і обложена оксамитом тієї або темнішої краски. і плахта це вовняна картата тканина, де поодинокі клики заповнені прегарним узором, внаслідок того плахіа різноко лірна и дуже ефектовна. Вона обгортає стан і зпереду не схо диться зовсім, отже гі треба тут прикрити фартушком. Таку плахту можна наподобити — вишиваючи питомі їй взори на вовняній, клітчатій тканині. Фартушок. Чомусь воно при йнялося чіпляти до народнього вбрання білий, густо вишива ний фартушок та ще й із торо ками... Звідкіля такий звичай? Мабуть якась схвильована ар тистка, не маючи справжнього фартушка, зняла зі стіни руш ника й почепила собі його в поспіху. І ця „мода“ прийня лась так, що „фартушок із то роками" став уже символом не правильного вбрання. Тоді коли справжній фарту шок — колірови-й. Він може бути з шовку або й парчі, на шитий стрічками або кривуль ками для прикраси. Пишнич фартушок буває також виши ваний, а радше гаптований. Краска його — при темній кор сетці ясна, весела. Та в -ніякому разі не біла! Корсетка. З яким задоволен ням одягає молода красуня о- цей „жупан" чи „джекет“, як тут корсетку називають! Вона й не підозріває, -що така „кор сетка" зовсім не підносить кра си її постаті. Відкрита зпереду, без складок ззаду, вона звисає незугарно довкруги стану. До того звичайно густо нашита лелітками чи вишивана „рожа ми" або „маками“. При танку це все літає довкруги постаті. Як тоді виглядає дівоча силь- ветка? Справжня корсетка застібу- ється зпереду або збоку. Вона туго обхоплює стан, а тому ззаду поширена вставними складками-„вусами“ Сягає до половини стегна. Ніколи п не вишивають! Для прикраси во на обведена зубцями з іншого матеріялу аоо кривулькою, ма- теріял — де важкий шовк, тон ке сукно аоо оксамит. Краска її темна — зелеьа, синя, вишнева. ьзуття. ґіелегко роздооути чоооти для виступу, що їх ви магає народне ьорання. і а все ж таки це не виправдує хо ристок виступати в черевиках оез носів і оез пят! Аіба не так трудно постараш сооі чорні пшчеревики на невисоких ка- олуках, що їх на «Україні теж Носили. при доорш волі мож на придоати и чоооти. ^ор Н. 1 ородовенка в юронто вже має дуже добру імітацію, що вповні їх наслідує. Чоловіче вбрання теж має свої правила й їх треба би собі засвоїти. Сорочка. Коли стоїть хор на сцені, спостерігаємо, які різно манітні переди сорочок! В од них дві вузькі смужки, у дру гих ширші, у третіх широкий у дві долоні взір. Тут смужки бліді, що губляться, а широка чорна низинка лягла лопатою на груди. Якась дивна мішани на стилів і форм! А взір повинен лягати вузь кою смутою обабіч пазухи. Ко- ліри і взори різні, тільки чоло вічі — себто дискретні, без яр ких красок і ефектів. Штани. Якось важко собі уя вити давнього козарлюгу в отих блідосиніх сатинових або атласових вузьких штанах, що появляються на наших сценах. Хіба в таких штанах він міг би гасати на коні або йти гопака? Вже з Шевченкових слів знає мо, що „в червоних штанах ок- самитних“ прощався Палій зі світом. Шаравари мають широ кий крій і спадають сутими Тетяна Кошиць була гостем Окр. Ради СУА у Филаделфії складками. Матеріял це важкий шовк аоо тонке сукно, коліри — вишневий, зелений, синій. жупан. Сучасні чоловічі хо ри появляються на сцені часто т.льки в сорочці, без нагортки. Це не відповідає звичаям на шого народу, бо в сорочці хо див мужчина тільки у власній хаті, а йдучи в гостину чи по між люди, одягав жупан, а хо лодною порою ще й свитку по верх того. Жупан має той же крій, що жіноча корсетка, тіль ки він із рукавами. Його при краси дуже дискретні — кри вулька здовж країв. На цьому доповідниця закін чила перелік частин одягу. По казуючи поодинокі предмети, вона зясовувала як їх уживати, чи як їх осягнути. В загально му ствердила вже певне зрозу міння для чистоти стилю в пе редових наших хорів, як бан дуристів Г. Китастого й хору Н. Городовенка. Тільки воно поширюється дуже поволи. Щойно тоді, коли всі зрозумі ють потребу справжнього на роднього вбрання та всі співу чі й танкові гуртки матимуть його, можна говорити про за довільний стан. Оте зрозуміння й почала ши рити доповідниця. В тому й велика її заслуга, що вона пер ша взялясь за те практично — показуючи й повчаючи. Отим шляхом повинні піти ,й інші знавці народнього вбрання. Л. Б.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
