Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
права жінок на освіту. Тоді треба було переконувати, що жінка може й повинна ходити до середньої школи — сього дні тисячні ряди українських дипломованих жінок є горді стю .нації, жіночі ймення по являються на сторінках фахо вих і наукових журналів. Бага1 то обдарована від природи у- країнська жінка дає цінний вклад у .культуру своєї нації. Непомітно впродовж одного покоління сталося те, що бу ло б правдивою революцією в часах молодости Кобринської. Якби одного дня забракло жінок у тих професіях, що їх вони сьогодні виконують як у- чительки, лікарки, технічні й е- кономічні спеціялістки, велика частина національного органі зму була б спараліжована. А ще так недавно жінка, що на смілилась би самостійно пра цювати „.задля кусника хліба“, була предметом їдких насмі шок та зараховувалася до ка тегорії осіб, що їх у товаристві добре виховані люди уникають. Усе стало тепер таке просте й яісне, таке самозрозуміле, що дивно інколи стає, що так тяж ко треба було боротися за та ке розуміння речей перед 50-и роками. Якби сьогодні Наталя Ко- бринська поглянула на стан ор ганізованого українського жі ноцтва, на його численні з ба гатотисячним членством орга нізації, на жіночу пр*есу й ви давничий рух, на участь жінок у політичному житті, на їхній вплив на загально-громадські інституції, на ролю його в за- гально-національному відро дженні, у прямуванні до дер жавного й національного ви зволення, на тисячні лави ідей ного, політично-свідомого та громадсько-виробленого укра їнського жіноцтва, для якого билося й горіло її втомлене серце — знайшла б .вона повне оправдання для свого нагроб ного напису: її вже серце не боліло б. 'Коли сьогодні український нарід став модерною нацією, коли ввесь національний орга нізм у напруженні працює для виборення кращої долі майбут нім поколінням, постать Ната лі Кобринської висувається на перший плян, бо дала вона у- країнському народові одну з найцінніших і .найтривкіших основ: повернула йому його духово відроджену жінку. Сла ба, затуркана, заглиблена в до машніх клопотах і дрібних ін тригах істота, найшла свою гід ність, розгорнула свої сили твердо станула у своїй нації на новий шлях — „до ясної і пев ної мети“ Сьогодня, в століття наро- дин цієї великої українки, українське організоване й сві доме жіноцтво з вдячністю святкує ламять тієї, що „сорок літ трудилась у незламнім зав зятті “, що самовідречіенням і ціною особистого щастя дала йому те, чим воно втішається тепер: любов і пошану свого народу. Ірина Книш У новій шаті Минулого місяця зустріла чи тачок “Нашого Життя” неспо діванка. Часопис прибрав но ву ш ату. Дехто й не пізнав його. Так відмінила його барвна окладни ка і роскішний гладкий папір. Але хто розгорнув — пізнав зараз же давнього друга. Це ті ж заголовки “Вістки з Центра лі”, “При громадській роботі”, що приносили стільки цікавих новин. Це ті ж підбадьорливі слова JI-ки, що зясовує й при гадує нам уже стільки літ наші громадські обовязки. Це ті ж практичні господарські пора ди, що їх уже довший час про вадить Наталя Костецька. Ні, це наш давній часопис. Він тільки причепурився належ но, як і слід на 8-му році існу вання. Девята конвенція СУА вирішила в своє 25-ліття — о- крім інших осягів — переміни ти часопис на журнал. Життя саме видвигнуло цю потребу. Двадцятьпять літ уже живе й діє американська україн ка в зорганізованому гурті. Во на проходила різні етапи роз- вою впродовж того часу. Та од ною з найбільш замітних хви лин був січень 1944 p., коли перше число “Нашого Життя” побачило світ. Жіноцтво Аме рики дістало свій власний часо пис. Проминуло вісім літ від того дня. “Наше Життя” стало близьким і рідним кожній член- ці СУА. Воно заохочувало до громадської праці, пригадува ло обовязки, знайомило з ося- гами й турботами Рідного Краю. А коли по закінченні вій ни наші посестри знайшлися на скитальщині, “Наше Життя” широко відкрило свої сторінки для їхніх писань і турбот. Останні роки пробігли в ши рокому обміні думок та талан тів. “Наше Життя” ішло в де сятках примірників у табори скитальщини та нові місця по селення. На сторінці СФУЖО вирішувано питання, суттєві для цілого зорганізованого жі ноцтва. “Наше Життя” стало лучником жінок у цілому світі. І коли часопис приодів нову шату — то це було тільки чер говим етапом його шляху. Зро сли завдання СУА, поширився круг його членок. Ускладнюєть ся політична ситуація й заці кавлення українською справою росте. Українська жінка мусить подвоїти свою готовість. Кож не її слово і кожен її чин діють в користь України. Наш часопис говоритиме теж про себе. Оця нова форма вра дує кожну членку, притягне мо лоду, зацікавить чужинку. З та ким виданням нашої органі зації можемо виступити всюди. Лідія Бурачинська Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
