Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Н А Ш Е Ж И Т Т Я РЖ VIII. ЛЮТИЙ, 1951 ч. 2 Апостолка українського жіноцтва (У 100-ту річницю народин Наталі Кобринської) І. “ Іти крок за кроком, добиватися вищого розвою людства, поборю вати назадницькі переконання, доказувати силу й спосіоніст , дану жінці природою; пробивати свіжі шляхи в майбутнє Наїаля Кобринська. Половину ХІХ-го століття зу стрічає (Галицька Україна в за тяжній боротьбі за визначення свого національного обличчя: щойно 'пробудилось національ не відродження під свіжим по дувом весни народів у 1848, а вже прийшло ся йому З і ВЄСТИ бій за своє самоутвердження — витримати наступ москво фільства. І в боротьбі за на ціональну відрубність та її практичні наслідки в ділянці культури, мови й літератури минуло ціле півсторіччя. Автім ще міцно не закріпив ся національний український рух у тодішній назві „народ ництва", як прийшла чергова проба: поворотні впливи соціа лізму й матеріялізму. На тлі цих ідеологічних і по літичних конфліктів унутрі га лицького громадянства, під постійною загрозою полоніза ції, здавалося, не було місця на жіночий рух, на духове відро дження української жінки, на навязання до її світлих тради цій у минулому. Бо і справді, в задушливій атмосфері букво- їдної боротьби за правопис, в тупосварливих противенствах „ н ар о д о в ців і „по сту п о вці в “ — важко було -сподіватися, щоб пробуджувалося почуття людської гідности та приспана енергія (половини українського народу, його жіноцтва, щоб воно включалось як свідома й рівноправна частина в спільне прямування до визволення на ції. Українська жінка дрімає в тяжкій долі галицької селянки і сонливій атмосфері священи- чих „приходств“, осторонь за- гумінкового громадського по- двірчика... У такому часі на українсько му овиді появляється Наталя Кобринська. Вихована в осві ченій, громадсько активній та політично виробленій свяще- ничій родині Озаркевичів-іОку- ■невських — стає трибуном у- кращського жіноцтва і вихо дить дале-ко поза межі своєї Галичини. Через свій побут у Відні та в Швайцарії безпосе редньо черпає свіжу думку єв ропейського Заходу, та стає відразу на соборницький шлях у сердечній співпраці з наддні- іпрянками: спільно з Оленою Іічілкою видає 1887 р. альманах „Перший Вінок“ і ставить про грамові основи модерного у- країнського жіночого руху. Громадянська, публіцистич на, літературна діяльність На талі Кобринської обявилась із такою силою і внутрішною сна гою, що хутко звернула на се бе увагу всіх політичних укра їнських угрупувань та осеред ків. Обидва політичні .крила га лицького українського світу стараються вбгати нову силу, під власний виключний вплив. Безперечно, симпатії Кобрин ської були по стороні посту повців, але не пішла вона ні коли на те, щоб український жіночий рух тривко звязувати з одною політичною партією, хоч і не давала остаточної оцін ки міжпартійного та надпар- тійного. Кипуча енергія й палка ідей ність тієї жінки швидко збірає довкруги неї цвіт українського жіноцтв.а, в якого стає вона признаним авторитетом. Автім Наталі Кобринській, як кожній піонерці й борцеві за нові ідеї, прийшлось зазнати багато при кростей і перешкод. Не завжди знаходила підтримку і зрозу міння навіть у самого жіноцтва. Не довелось теж радіти наслід ками своєї праці: смерть закри ла їй очі напередодні буйного розквіту її засіву, коди новий тип українки доказав необхід ність жінки в усіх ділянках на ціонального життя. Етапи, щ-о їх указувала Н. Кобринська на зїздах (перший у Сганиславові, 1884 p.), і ві чах, словом і пером: право на освіту, економічна еманциіпація й незалежність, політична рів ноправність — уже пройдені, але ідеї, що за них так гаряче заступалася, залягли глибоко в душу української жінки, що зберегла їм вірність і іпамять для борця за перемогу спра ведливосте в жіночій справі. Бо Наталя Кобринська відкри ла душу української жінки для національної традиції і націо нальних ідеалів. Тому україн ське галицьке жіноцтво ввесь час міцно стояло на національ них позиціях, не даючи себе звести міражам інтернаціона лізму. II. “ Мене вже серце не болить . .” У своєму завіщанні Наталя Кобринська просила вмістити на своєму нагробнику наведені вгорі слова. Усе життя боліло її серце: над темнотою і недо лею українського жіноцтва, над його пасивністю й нерозу мінням власних потреб, над його байдужністю до власної справи. Та недаремний був її біль і труд. Засіяне зерно рясно по чало сходити й видало буйні овочі. Кожна з програмових ді лянок відродження української жінки розрослася до розмірів, що могли б переходити межі уявління сучасниць Наталі Ко- бринської. Ніхто сьогодні не оспорює
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
