Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
ЄВДОКІЯ ЧАБАРАНЮК Саме в день Нового Року 1951 відійшла від нас навіки довголітня членка 21-го відділу СУА Євдокія Чабаранюк, про живши 61 років. Покійна похо дила зі с. Носів, пов. Підгайці. Була тихої вдачі, згідлива та в с щ и люблена. Радо жертвува ла на народні цілі. Членки від ділу СУА стояли при домовині в жалобних лентах та відпрова дили її в останню дорогу. Від давши їй цю останню прислугу, попрощали її на вічний спочи нок. Полишила в смутку мужа Іва на, дочку Іванну і сина Василя. Нехай буде легкою цій вірній дочці свого народу нова земля! Анна Бодак голова 21-го відділу НАТАЛЯ З ЛЕПКИХ ДАНИЛЕВИЧ Сімя замітиих людей має нераз неза видну долю. Вона не живе нормальними радощами й не втішається родинним за тишком. Усе її життя затінене постаттю того, що є в ній центром. Скільки тут потрібно вирозуміння: усу вання щоденних клопотів, вибачливости і самопосвяти. Погідна затишна атмос фера хати має велике значення. Пильно слідкувати за настроєм, оберігати від зу- дарів із прикрою дійсністю, дбати про все потрібне — оте все лягає в завдання ма тері чи дружини. Одначе була й така доч ка, що жила в тіні свого батька. Нещодав но відійшла від нас Наталя Данилевич і в скромних оповістках про її смерть ледве було згадане про те, що вона була дочкою Богдана Лепкого. А на її долю припало те, що звичайно переносить мати або дружи на мистця: служіння великій людині. Наталя була одною з трьох дітей б. Лепкого. Народилася 1901 р. у Коломиї. Ведена дбайливою рукою матері, вона удвох із сестрою виростала в затишиій атмосфері родини, де зберігалися тради ції та память минулого. А головне — все було наставлене на культурницькі інтере си батька, і про те все дбайливо памята- лося. Наталя пройшла враз із родиною Лип ких усі її етапи. Вецляр, де Б. Лепкий працював для українських полонених, Бер лін-Ванзе де молода дівчина доростала. Врешті кілька студійних літ у Празі, а по тім поворот до Галичини. Краків став їхнім осідко'М на довгі літа. Тут щойно молода дівчина закінчила свою освіту й стала піддержувати матір у веденні хати. А це було нелегке завдання. Бо дім Леп- ких став осередком у Кракові, де гурту вався весь український світ. Б. Лепкий, як професор університету, любив і при тягав своїх студентів на товариські зустрі чі. До цього приєднувалися молоді малярі й медики, що вчилися в Кракові. Коли зважити ще взаємини Б. Лепкого з поль ським інтелектуальним світо;м, зясуємо со бі який це був людний і цінний осередок. Коли померла мати, було це для родини важким ударом. Але осередок українсько* го життя від того не змінився. Місце ма тері знайняла Наталя з сесгрою. І від тієї хвилини вона творила ту атмосферу, що притягала всіх до дому Лепких. А го ловне що перейняла від матері оте дбан ня, оте служіння батькові, згадане на по чатку. І тому постать цієї скромної жінки не розривно звязана з життям її батька. Во на оберігала його старість від клопотів і турбот. І тому всі, хто відвідував поета в тому часі в Кракові, чи Черчі, памятає її струнку постать та милий погляд блакит них очей. І вже коли в 1941 р. відійшов від нас і Б. Лепкий, то в хаті його дітей у Кракові все зосталось по старому. І ве ликі полиці з книжками, і старовинні іко ни, і цінні портрети, — і здавалося що дух його вітає в цих кімнатах. Наталя Лепківна одружилася вже по смерті батька. Та в В. Данилевичу знай шла вона товариша життя не надовто. Вкоротці по приїзді до ЗДА вона занепала на затяжну недугу, а в травні 1950 р. упо коїлася на віки. Розказують що терпіла тихо й мужньо, не виявляючи нічого зі своїх переживань. Так немов і тут хотіла бути в тіні. Із нею зійшла в могилу особлива пос тать українки. Л. Б. Дітройт, Міш. Дня ЗО грудня, 1950 відійшов' в 70 році життя на вічний спо чивок Михайло Цимбалінка, ос тавляючи в смутку дружину і дітей, та широке коло прияте лів і знайомих. Михайло Цим балінка був щирим українцем і добрим приятелем Союзу Ук раїнок Америки. На тризну, в домівці при Мт. Елліот вул., прийшло багато людей, які зложили датки на нову парохіяльну школу, а 10 дол. на Пресовий Фонд Нашого Життя. Земля йому пером. Феся Сідило секр. 31 відділу СВЯТ-ВЕЧІР У МИЛВІЛ, Н.ДЖ. Серед бросквиневих садів та курячих фарм лежить містечко Мілвіл, у віддалі яких 50 миль від Филаделфії. Одної неділі в січні заметушились жінки-Со- юзянкиг влаштовуючи Свят-Ве чір. Біля невеличкої, православ ної церковці парохіяльна галя. Тут саме зібралась святочна громада. При гарно прибраних столах засіли присутні. Голова 9-го відділу СУА п. Марія Голуб привітала о. пароха Желехівсь- кого та гостей із Централі пп. голову СУА Олену Лотоцьку та редакторку “Нашого Життя" п. Лідію Ьурачинську. Потім по важавши, щоби смакувало, припрошувала до їжі. Смашні голуоці, вареники й смажена риса, зладжені руками пильних членок, знаходили признання. Між членками та гостями ішла жива гутірка. Відділ цей новий, бо постав щойно кілька міся ців тому і ця Різдвяна гостина вперше обєднала всіх членок та їхніх чоловіків. Душею цієї праці є новоприбула п. Голуб, що зуміла заохотити давніх і нових — обєднатись спільно. У членок є багато доброї волі та гарні пляни на майбутнє. Це й виявилось у промовах, що слі дували. їх відкрила коротким вступ ним словом п. Голуб, дякуючи гостям із Централі за те, що прибули. Слова її, овіяні запа лом і охотою до громадської праці, поглибили ще дружню атмосферу. Слідувала промова п. голови Лотоцької, що в сер дечний спосіб привітала цей новий відділ. Вона пригадала присутнім оті давні часи, коли вони ставили перші кроки в но вому краю і виказала потребу гуртуватися й діяти спільно. Промовляв також о. парох, вітаючи перший жіночий гурт на терені своєї парохії. Молодь парохії того ж дня давала вис таву в Трентоні й о. парох по прощавшись виїхав зараз же потім із молодими в дорогу. Промовляли ще п. Яворська, панове Ковальський, Присту- пенко, Найда і другі. Від цен тралі промовляла ще Л. Бура- чинська, вказуючи на потребу зберігати традицію та пригаду ючи показ народньої ноші, що його готує Окружна Рада СУА на 4 березня. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
