Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
ЄВДОКІЯ ЧАБАРАНЮК Саме в день Нового Року 1951 відійшла від нас навіки довголітня членка 21-го відділу СУА Євдокія Чабаранюк, про живши 61 років. Покійна похо дила зі с. Носів, пов. Підгайці. Була тихої вдачі, згідлива та в с щ и люблена. Радо жертвува ла на народні цілі. Членки від ділу СУА стояли при домовині в жалобних лентах та відпрова дили її в останню дорогу. Від давши їй цю останню прислугу, попрощали її на вічний спочи нок. Полишила в смутку мужа Іва на, дочку Іванну і сина Василя. Нехай буде легкою цій вірній дочці свого народу нова земля! Анна Бодак голова 21-го відділу НАТАЛЯ З ЛЕПКИХ ДАНИЛЕВИЧ Сімя замітиих людей має нераз неза видну долю. Вона не живе нормальними радощами й не втішається родинним за тишком. Усе її життя затінене постаттю того, що є в ній центром. Скільки тут потрібно вирозуміння: усу вання щоденних клопотів, вибачливости і самопосвяти. Погідна затишна атмос фера хати має велике значення. Пильно слідкувати за настроєм, оберігати від зу- дарів із прикрою дійсністю, дбати про все потрібне — оте все лягає в завдання ма тері чи дружини. Одначе була й така доч ка, що жила в тіні свого батька. Нещодав но відійшла від нас Наталя Данилевич і в скромних оповістках про її смерть ледве було згадане про те, що вона була дочкою Богдана Лепкого. А на її долю припало те, що звичайно переносить мати або дружи на мистця: служіння великій людині. Наталя була одною з трьох дітей б. Лепкого. Народилася 1901 р. у Коломиї. Ведена дбайливою рукою матері, вона удвох із сестрою виростала в затишиій атмосфері родини, де зберігалися тради ції та память минулого. А головне — все було наставлене на культурницькі інтере си батька, і про те все дбайливо памята- лося. Наталя пройшла враз із родиною Лип ких усі її етапи. Вецляр, де Б. Лепкий працював для українських полонених, Бер лін-Ванзе де молода дівчина доростала. Врешті кілька студійних літ у Празі, а по тім поворот до Галичини. Краків став їхнім осідко'М на довгі літа. Тут щойно молода дівчина закінчила свою освіту й стала піддержувати матір у веденні хати. А це було нелегке завдання. Бо дім Леп- ких став осередком у Кракові, де гурту вався весь український світ. Б. Лепкий, як професор університету, любив і при тягав своїх студентів на товариські зустрі чі. До цього приєднувалися молоді малярі й медики, що вчилися в Кракові. Коли зважити ще взаємини Б. Лепкого з поль ським інтелектуальним світо;м, зясуємо со бі який це був людний і цінний осередок. Коли померла мати, було це для родини важким ударом. Але осередок українсько* го життя від того не змінився. Місце ма тері знайняла Наталя з сесгрою. І від тієї хвилини вона творила ту атмосферу, що притягала всіх до дому Лепких. А го ловне що перейняла від матері оте дбан ня, оте служіння батькові, згадане на по чатку. І тому постать цієї скромної жінки не розривно звязана з життям її батька. Во на оберігала його старість від клопотів і турбот. І тому всі, хто відвідував поета в тому часі в Кракові, чи Черчі, памятає її струнку постать та милий погляд блакит них очей. І вже коли в 1941 р. відійшов від нас і Б. Лепкий, то в хаті його дітей у Кракові все зосталось по старому. І ве ликі полиці з книжками, і старовинні іко ни, і цінні портрети, — і здавалося що дух його вітає в цих кімнатах. Наталя Лепківна одружилася вже по смерті батька. Та в В. Данилевичу знай шла вона товариша життя не надовто. Вкоротці по приїзді до ЗДА вона занепала на затяжну недугу, а в травні 1950 р. упо коїлася на віки. Розказують що терпіла тихо й мужньо, не виявляючи нічого зі своїх переживань. Так немов і тут хотіла бути в тіні. Із нею зійшла в могилу особлива пос тать українки. Л. Б. Дітройт, Міш. Дня ЗО грудня, 1950 відійшов' в 70 році життя на вічний спо чивок Михайло Цимбалінка, ос тавляючи в смутку дружину і дітей, та широке коло прияте лів і знайомих. Михайло Цим балінка був щирим українцем і добрим приятелем Союзу Ук раїнок Америки. На тризну, в домівці при Мт. Елліот вул., прийшло багато людей, які зложили датки на нову парохіяльну школу, а 10 дол. на Пресовий Фонд Нашого Життя. Земля йому пером. Феся Сідило секр. 31 відділу СВЯТ-ВЕЧІР У МИЛВІЛ, Н.ДЖ. Серед бросквиневих садів та курячих фарм лежить містечко Мілвіл, у віддалі яких 50 миль від Филаделфії. Одної неділі в січні заметушились жінки-Со- юзянкиг влаштовуючи Свят-Ве чір. Біля невеличкої, православ ної церковці парохіяльна галя. Тут саме зібралась святочна громада. При гарно прибраних столах засіли присутні. Голова 9-го відділу СУА п. Марія Голуб привітала о. пароха Желехівсь- кого та гостей із Централі пп. голову СУА Олену Лотоцьку та редакторку “Нашого Життя" п. Лідію Ьурачинську. Потім по важавши, щоби смакувало, припрошувала до їжі. Смашні голуоці, вареники й смажена риса, зладжені руками пильних членок, знаходили признання. Між членками та гостями ішла жива гутірка. Відділ цей новий, бо постав щойно кілька міся ців тому і ця Різдвяна гостина вперше обєднала всіх членок та їхніх чоловіків. Душею цієї праці є новоприбула п. Голуб, що зуміла заохотити давніх і нових — обєднатись спільно. У членок є багато доброї волі та гарні пляни на майбутнє. Це й виявилось у промовах, що слі дували. їх відкрила коротким вступ ним словом п. Голуб, дякуючи гостям із Централі за те, що прибули. Слова її, овіяні запа лом і охотою до громадської праці, поглибили ще дружню атмосферу. Слідувала промова п. голови Лотоцької, що в сер дечний спосіб привітала цей новий відділ. Вона пригадала присутнім оті давні часи, коли вони ставили перші кроки в но вому краю і виказала потребу гуртуватися й діяти спільно. Промовляв також о. парох, вітаючи перший жіночий гурт на терені своєї парохії. Молодь парохії того ж дня давала вис таву в Трентоні й о. парох по прощавшись виїхав зараз же потім із молодими в дорогу. Промовляли ще п. Яворська, панове Ковальський, Присту- пенко, Найда і другі. Від цен тралі промовляла ще Л. Бура- чинська, вказуючи на потребу зберігати традицію та пригаду ючи показ народньої ноші, що його готує Окружна Рада СУА на 4 березня. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
