Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
— С Ф У ж о — Світова Федерація Українських Жіночих Організацій дини не було, як заповнилась ущерть. Мо лоді студенти (Окуневський, Сіменович і др.) метушились помагаючи в усім. У две рях стояли панове і члени Касина. Іро нічні завваги, глумливі посміхи та напру жене дожидання. І враз утихли шепоти, за стигли усмішки. На естраді зявилась ви сока, незвичайної вроди постать Наталії Кобринської. Прегарне обличча, білі мов квіти тендітні ручки на чорній сукні, а надів се мельодійний голос і дар вимови, що полонив усіх. Повстав великий підйом, усі приявні жінки, а навіть молоденькі панночки (одіті в короткі сукні) запису вались до ново створеного незалеокното жіночого Товариства. Недоступні тепер: “ Перший Вінок” (1887 p.), “ Наша Доля” (1803 1896) ці прор-ечисті свідки кипу чої діяльно сти Н. Кобринської появились на момент у руках п. 0. Кисілевської. Накреслюючи дальші етапи розвитку українського жіночого руху, достойна се- ніорка піднесла, що першою в Европі дер жавою, яка визнала законно повноправ ність жінки — була молода українська держава. З любовю матері й виховниці го ворила п. 0. Кисілевська про українську селянку, для якої працювала невтомно впродовж поколінь. Гарячим зазивом до справжнього єднання жіноцтва, що через свою посилену участь у громадському жит ті може багато причинитись до скріплення національної й політичної єднбсти україн ського народу — закінчила свою промову наша досвідчена парляментаристка. Інший характер мала доповідь відомої громадської діячки й журналістки, п. Са- велі С-течишин. На багатім історичнім ма- теріялі змальовано безпросвітність та вбо гість національного життя в Канаді на по чатку нашого сторіччя. Повільно прихо дила зміна на краще. Угольним каменем українського жіночого руху в Канаді наз вала доповідниця створення в Саскатуні коедукаційного Інституту ім. Петра Моги ли в 1916 р. Вихована там дівоча мо лодь — це пізніші вчительки й провідниці жіноцтва. Після основання в Саскатуні в 1923 р. жіночого Т-ва ім. Ольги Кобилян- ської творились жіночі організації і в ін ших містах. Усі вони обеднались у 1926 р. в “ Союзі Українок Канади”. Згодом жіночий рух зрізничкувався: повстала нова “ Організація Українок Канади”, в 1934 p., а згодом “ Ліґа Католицьких Ж і нок” та жіночі секції при “ Союзі Гетьман ців Державників”. Поза тими “ домініяль- ними” в багато окремих місцевих органі зацій. Усі вони розвивають свою працю окремо, та коли треба, знаходять спільну мову. Завдання координаційного осередку сповняє Комітет Українок Канади. Закін чуючи свою змістовну промову п. С. Сте- чи-ішн вказала на найважливіші завдання, що стоять перед жіноцтвом Канади під те перішню пору. Мистецьку частину програми виповнили сольоспів та інсценізація драматичної по еми Лесі Українки “ Грішниця”. Вперше перед українською публикою у Вінніпегу виступила молоденька співачка, п. Лукія Чепига та здобула повний успіх, проспі вавши чистим і милозвучним сопраном: Ой одна я одна (Шевченко-Лисенко) та “ Хмари” (Вороний-Лопатинський). Сти- лево акомпанювала піяністка п. Володи мира Кисілевська. Інсценізацію попередило коротке слово- п. Наталії Когуської про героїзм україн ської жінки. Героїчну дівчину грала по мистецьки п. Марія Охримович. Вона гли боко ввійшла в трагічні переживання хво рої та відтворила з усіми нюансами її не примиренність до ворогів, поторду смерти та саможертвенність для ідеї. До її хви люючої гри достроювалась п. Олександра ГвО'Здулич у ролі черниці що своїми спо кійними рухами та лагідними репліками в холодному тоні свого мелодійного голосу була чітким контрастом для героїчного характеру хворої. Доповненням цього дра матичного діялогу була мистецька декля- мація вступу й закінчення. П. Ярослава Зорич виявила в них мистецькі прикмети голосу й дикції створюючи властивий тон і нао'грі'й для ціло сти. Бадьоро виголосила кінцеве слово п-на Марія Корецька закликаючи жіноцтво до посиленої організаційної праці. Комітет Українок Канади може вважати це ювілейне свято Наталії Кобринської своїм справжнім досягненням — це була врочиста маніфестація едности україн ського жіноцтва Канади. Буде це безсумніру вступ для цілої низ ки таких святкувань скрізь, де живе віль но свідоме українське жіноцтво. Ірина Книш. Від Редакції. Вітаючи щиро почин укра їнського жіноцтва Канади, пригадуємо, що дня 12 листопада 1950 обеднались усі українські жіночі організації Аргентини та влаштували величаву академію в честь 65- ліття жіночого руху й його Піонірки. Ця пригадка зясує нам факт, що і в іншому жіночому осередку ті роковини обєднали все українське жіноцтво для спільного по клону. ПРИСИЛАЙТЕ ПЕРЕДПЛАТУ! НА ЦІЛІ СФУЖО Гол. Управа СФУЖО, прига дує активним громадянкам, прихильницям ідей Федерації, давній, а так добре відомий спосіб викликування осіб при- ателів і знайомих трійковою системою. Поміщуємо нижче такі пожертви й заклики: ❖ На заклик п. Стефанії Пуш кар складаю на цілі СФУЖО 2 дол. і кличу від себе на таку саму суму пп. Ярославу Фили- пович, Катерину Гонсьоровську й мгр. Ірину Ліщинську, всі у Филаделфії. др. Софія Смішко Филаделфія, Па. ❖ На заклик п. Лідії Бурачинсь- кої складаю на цілі СФУЖО З дол. і кличу від себе на таку саму суму пп. Олену Кунінську, Джолієт, Ілл., Ольгу Пельц, Ню Иор'к, Софію Тимцюрак, Ню Иорк. Бажаю якнайкращих ус піхів у Вашій корисній праці. Анастазія Кочан Джолієт, Ілл. ----- «+ » ----- ВІДВІДИНИ ГОЛОВИ СФУЖО П. ОЛЕНИ КИСІЛЕВСЬКОЇ У В ІН Н ІПЕГУ З нагоди свого побуту у Вінніпегу, куди голова СФУЖО прибула на запрошення Комітету Українок Канади, як це подає мо на іншому місці, достойна гостя від відала голову КУК о. дра Кушніра, всі ук раїнські домініяльні організації та ре дакції. Відділ Комітету Українок Канади приймав п. Олену Кисілевську окремим прийняттям у залі Народнього Дому, в якому взяли участь усі жіночі організації Вінніпегу та українське громадянство. Дня 15 березня п. Голова відвідала п. МекВілліям, дружину губернатора Маніто- би, одну з найвизначніших діячок Канади. Із нею познайомилась п. Кисілевська ще підчас своєї поїздки по Канаді у 1929 р. П. МекВілліям прийняла п. Голову дуже сердечно та випитувала її про працю СФУЖО. Повідомила також, що виходить монографія про українських поселенців у Манітобі. Видає її Т-во Канадійських Істо риків, якого вона є головою. Розмова обох діячок тривала годину. У товаристві п. Кисіл-евської прибули пн. М. Дима і І. Павликовська,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
