Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
У нашій хаті Гей чи чули,чи видали-як паску у піч саджали Під вечір—у хаті вже сіріє, а під печею на лаві господиня свій крам розкладає. Це вже завчасу вигрівається в нецках мука біла-біленька, у кошику яєчка (не на тузіни* а на копи) а в торбинах цукор та родзин ки. У куточку притулилась по- рожна діжа, свіжо вимита, Завтра велика днина, хоч ча ри прикликай. Печемо паску! Коби то її вдати! Бо ж із чим вирушити під церкву поміж лю ди? Коли не буде пишна та ру- мяна, ще й зеленим барвінком заквітчана? Ранок — ледви сіріє, а госпо диня вже на ногах. Гріє моло ко, додає дріжджів, підсипає мукою, ще й цукру трошки до мішує. Все це добре розмішає, притрусить зверху мукою та й у теплому куточку скатертю прикриє. Це розчин. Нехай дріжджі в ньому попрацюють та наберуть сили. Господиня слідкує за їх пра цею. За часочок у теплому ку точку починає щось воруши тись. Притрушена мука потріс кала а де-не-де баньки повиска кували. Втішена господиня ра діє — дріжджі — приятелі пра цюють! Дріжджі — чародії це справ жні приятелі господині. Живі, маленькі, однокоміркові орга нізми, яких можна побачити ли ше під сильним мікроскоповим побільшенням. Розмножуються швидко в температурі, зближе ній до людського тіла та силь но працюють тоді в муці, моло ці й цукрі. Вони витвооюють двоокис вугля та алькоголь, які підносять частинки тіста. По певному часі в печі підо впли вом високої температури ці ор ганізми гинуть, тісто стинаєть ся, а й паска вже пухка-пух- кенька. А коли піч зле нагріта, чи ті сто запізно туди ввійде, тоді дріжджі працювали задовго й витворився квас. Тісто квасніє. Треба братись за діло. Дода ти все інше потрібне — муку, цукор, яєчок без ліку та товщу і місити, вимішувати. Під кінець трохи запаху, родзинок, а коли тісто відстає від рук -—■ готове. Знову його в теплий куток, не хай дріжджі попрацюють, щоб наповнилась діжа. Тому й тре ба їм теплоти і спокою. Горе всім іншим мешканцям хати! Хоч-не-хоч розбігайтеся, куди кому до вподоби! Бо ні вікна не відкрий, ні дверей не відчиняй, не гукай і не тріскай, бо паска “сяде” Отже того дня у хаті тиша. Тісто у діжі дожидає слушного часу. Вправне око господині споглядає — то на тісто в ді жу, то у піч розпалену. Термо метра ж немає! Тут лише скле піння показує, чи піч уже гото ва. Коли чорне, треба більше підкинути дров, щоб почерво ніло, а згодом побіліло. Тоді вже тепла подостатком, щоби паска добое випеклась усереди ні. Треба вогонь вибрати та піч прикрити, щоб дух (температу ра) рівномірно розійшовся. Та в міжчасі діжа вже напов нилась, неначе стогне. Настав час тісто витягати. Не дай Бо же його застудити. А то дріж джі розсердяться та відмовлять послуху! А тоді вже не-діждеш ся, щоби паска виросла. Господиня пасочку виробляє, УКРАЇНСЬКІ ЗВИЧАЇ В КАНАДІ По містах Канади уже прийнявся звичай що зорганізоване українське жіноцтво вла штовує передсвяточні базари-виставки, що виставляють наші писанки та традиційне L-гчиво. З успіхом переводить це Союз Українок Канади, відділ у Саскатуні. Цьо го г.оку традиційне підприємство було до лучене з показом писання писанок. Писанок до продажі було багато та їх розпродано в дуже короткому часі. Те са ме було і з печивом, що його подекуди вже замовляли телефонічно наперед. Най більше було пасок, бабок і сирників. Ба зар приносить не тільки дохід, але й зна йомить окруження з нашим побутом. кісочками прибирає, неначе яку красуню та знову в куточок, щоб висока виросла. Коли вже підросла й запишалась, тоді — шусть у "піч! Увага! І ось паска сидить у заперті, а запах щораз дужчий, щораз кращий — всім доносить, що паска у печі, паска у печі! А го сподиня й по запаху вгадує, що там діється, в темних челюстях. Вже й час до паски заглянути. Кине бистпим оком та й уважно й обережно її звідтіля видобу ває. А було колись що витягати! Чи як переднє чи як заднє ко лесо від воза, питались. Румяна та пишна пишається на почес ному місці. Вже холодна. Треба зеленим барвінком заквітчати, вишива ною скатептю поикоити, бо ра но-раненько v світ вирушає. Наталя Костецька.
Page load link
Go to Top