Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
ХРИСТОС ВОСКРЕС! ПЛАКУЧА ВЕРБА Співає жайворон з небес: „Христос Воскрес! Христос Воскрес!44 У небо дзвін гуде з села: „Христос Воскрес! йому хвала!" В проміннях соняшна блакить: „Христос Воскрес! його хваліть!44 Журчить струмок — весняний дзвін: „Воскрес Христос! — Господній Син!44 Радіють діти у вінках: „Христос Воскрес на небесах!44 І вся земля, мов той вінок З чудових трав, дітей, квіток. І в серці радість через край, — Воскресло поле, р!чка, гай, І лине пісня до небес: „Христос Воскрес! Христос Воскрес!" ГКСАНОЧКИ Сидить Славка т:іхо в хаті 1 пильно працює, Має віск, рильце і фарби — Писанки малює. Перша писанка красками Пишна і багата, Якщо добре завариться, То буде для тата. На тій знову я хрещаті Взорики рисую, А як буде дуже гарна, Мамі подарую. А на тій з листків дрібнзньких Віночок зелений, Така буде для сестрички, Така і для мене. А ще треба хоч десяток Гарно змалювати, У Великдень коло церкви Буде кому дати. К. П е р е л і с н а РАДІСТЬ УКРАЇНИ У Великдень коло церкви Розцвітають квіти. Ні, не квіти, — то маленькі Українські діти. Дівчаточка — мов зозульки, Очі — як волошки, Б.’лявії, русявії, Чорнявії трошки. Сорочки вишивані, Уставки і дуди, Обшивочки бузком цвітуть, А маками груди. А хлопчики — мов соколи, Горять поясочки, Гарасівки повівають З обшивок сорочки. Всміхається ясне сонце З високого неба: — Гарні діти, добрі діти, Таких нам і треба. Гарні діти, добрі діти, Нічого казати — Буде ними втішатися Україна-Мати! (Легенда) Плакуча верба була колись гордим, струнким деревом. Високо вгору пі діймала вона своє пишне гілля й кра сувалась проти ясного неба. „Ніхто не має такого чудового гіл ля, — казала вона сонечкові. — Я най- стрункіше в світі дерево. Я окраса садів” І сонечко ласкаво посміхалося їй, а небо пестило її... Та от настав день, коли книжники й фарисеї привели Господа нашого на суд до Пилата. Вони хотіли смерти Христа. Та Пилат, допитавши Його, не знайшов на Ньому ніякої вини й хотів Його відпустити. Але вороги Христа вимагали для Нього кари. То ді намісник римського цісаря звелів бичувати Спасителя. Жорстокі воїни радо кинулися виконувати наказа Пи- латового. Вони поспішили у великий сад, щоб знайти там різок, якими най- дошкульніше можна б було катувати Христа. Тут погляд їхній упав на рів ні гілочки верби, що гордо височіла серед інших дерев Пилатового саду. Воїни нарізали цілий пук тих гілок і зробили з них різки. Але верба й не догадувалась, для чого беруть у неї гілки .. Та раптом вона побачила, що воїни втягли в сад Сина Божого, зірвали з Нього одежу й прив’язали-до стовпа. Гостро засви стіли в повітрі вербові різки, й свята кров Спасителя бризнула на грішну землю. Покірно, як ягнятко, терпів Ісус Христос всі муки катування. Але вер ба не витерпіла. Вона всіма своїми гі лочками затремтіла від жалю й соро-
Page load link
Go to Top