Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
ХРИСТОС ВОСКРЕС! ПЛАКУЧА ВЕРБА Співає жайворон з небес: „Христос Воскрес! Христос Воскрес!44 У небо дзвін гуде з села: „Христос Воскрес! йому хвала!" В проміннях соняшна блакить: „Христос Воскрес! його хваліть!44 Журчить струмок — весняний дзвін: „Воскрес Христос! — Господній Син!44 Радіють діти у вінках: „Христос Воскрес на небесах!44 І вся земля, мов той вінок З чудових трав, дітей, квіток. І в серці радість через край, — Воскресло поле, р!чка, гай, І лине пісня до небес: „Христос Воскрес! Христос Воскрес!" ГКСАНОЧКИ Сидить Славка т:іхо в хаті 1 пильно працює, Має віск, рильце і фарби — Писанки малює. Перша писанка красками Пишна і багата, Якщо добре завариться, То буде для тата. На тій знову я хрещаті Взорики рисую, А як буде дуже гарна, Мамі подарую. А на тій з листків дрібнзньких Віночок зелений, Така буде для сестрички, Така і для мене. А ще треба хоч десяток Гарно змалювати, У Великдень коло церкви Буде кому дати. К. П е р е л і с н а РАДІСТЬ УКРАЇНИ У Великдень коло церкви Розцвітають квіти. Ні, не квіти, — то маленькі Українські діти. Дівчаточка — мов зозульки, Очі — як волошки, Б.’лявії, русявії, Чорнявії трошки. Сорочки вишивані, Уставки і дуди, Обшивочки бузком цвітуть, А маками груди. А хлопчики — мов соколи, Горять поясочки, Гарасівки повівають З обшивок сорочки. Всміхається ясне сонце З високого неба: — Гарні діти, добрі діти, Таких нам і треба. Гарні діти, добрі діти, Нічого казати — Буде ними втішатися Україна-Мати! (Легенда) Плакуча верба була колись гордим, струнким деревом. Високо вгору пі діймала вона своє пишне гілля й кра сувалась проти ясного неба. „Ніхто не має такого чудового гіл ля, — казала вона сонечкові. — Я най- стрункіше в світі дерево. Я окраса садів” І сонечко ласкаво посміхалося їй, а небо пестило її... Та от настав день, коли книжники й фарисеї привели Господа нашого на суд до Пилата. Вони хотіли смерти Христа. Та Пилат, допитавши Його, не знайшов на Ньому ніякої вини й хотів Його відпустити. Але вороги Христа вимагали для Нього кари. То ді намісник римського цісаря звелів бичувати Спасителя. Жорстокі воїни радо кинулися виконувати наказа Пи- латового. Вони поспішили у великий сад, щоб знайти там різок, якими най- дошкульніше можна б було катувати Христа. Тут погляд їхній упав на рів ні гілочки верби, що гордо височіла серед інших дерев Пилатового саду. Воїни нарізали цілий пук тих гілок і зробили з них різки. Але верба й не догадувалась, для чого беруть у неї гілки .. Та раптом вона побачила, що воїни втягли в сад Сина Божого, зірвали з Нього одежу й прив’язали-до стовпа. Гостро засви стіли в повітрі вербові різки, й свята кров Спасителя бризнула на грішну землю. Покірно, як ягнятко, терпів Ісус Христос всі муки катування. Але вер ба не витерпіла. Вона всіма своїми гі лочками затремтіла від жалю й соро-
Page load link
Go to Top