Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
ЖОВТЕНЬ, 1948. 1 ' '' ,г ■ Сумна відбитка в уяві американської українки Кажуть, що буря робить де-'’ ревину си льн окх/ 'Буремюже; зламати1 хвору деревину, а май же ніколи молодої, здорової. Він виверне з, .корінням старе дерево.,., обламає йому віття, а іні.коли ке.-..зламає.,.Це мабуть право природи. 'Вітрюга нераз вигинає.'й мотає деревиною на •всі бойку і здається от-от вона аахшгШг^ся,. злайаєхься' й' про паде!*. Ха^ іт рШ у мить, дітер, про- минК^|ф^,гіімїі;$' Лгзадш^ги,. й дишїоя,- а вона ..стоїть собі пн- шіау^шрда^ ;свїжа й .'На^е;..;щ;е б й їд і- в ^ Щ л ;Дірве.тьсд; ту-. ч б ж по ;цій:д0решш, л агм аЖГгалу ззя, .BitpGM^ •шЙїкоШ^иЙя^:, л;^тй#СЖйХЩГ Загляне сонце ; и вюіїа: радісно • зітхає, що пережила страхіття. А в зимі, вітри з дощами о- куН юте ГТ і '"ледШй'мй тяжкймй оковами від конара аж до "са мого вершка. Здається'‘ вона гине, давлять її -ледяні диби. Вона не може рушитись, вона німа, стоїть наче заклята й ва жко страждає. Повіє морозний в тер, в'о'на застогне, ронить за дубіле віття й боляче вижидає кращого дня. А кращий день прийде, зася€ . тепле сонце і спадуть тяжкі о- кови, минуться сніги. Дереви- еа оживе, випростує рамена, ; зазеленіє, зацвіте новим жит- ; тлім, новою радістю і росте. — росте здорова, гнучка, велич- и я... ! Так буревій шаліє над нашим : народом. Шаліє він на україн-: •сі.ікій землі, над тим теплим — як лоно матеріо— лчорноземом,: ЯКИЙ КОРМИВ: ^тодіттями свій народ, ,своїх дітей. Над тим чорноземом, щ о його україн -1 ■ська рука -від віків управляла, де блискучий ніколи не ржаві-' 40ЧИЙ плуг клав скибу за ски бою теплої землі під пишну зо -; лоту пшеницю. На широких1 степах України, де сумно тир-; са шумить про жах і горе, наді •нніїмими курганами, які так. ба-" гато мають розказати. Ре*ве [ •цей буревій над верхівяім Кав-; казусі -Карпат,-де,новітні Дов-І буші і "Кармелю'кй кують ге-1 ройську сталь. Над бурливим ЧорНИМ jytop Є М j Н,аПО;ЄН им у -1 щ ерг ь у кр а їнсь кою г ар я ч о ю їфОВЮ й слізми. Бушує він по селах поміж се^ ^янськими хатками, і щирить, -С:тращнЄ' спустош ення, калі-Г чить, вбиває живе серце .і,.с>во-! бідну українську „думку, J v S l - i : зйтьея укр^їнськи'м.и містами,; брук; рваними вулицями, ^атує t*a український ум, на ту про-| відну думку, яка щораз силь-; ініш е вростає «в мозок нашого^ народу. Гонить гонить, пін ш‘°' попаі деться йому в дорозі. Від того шаленого реву сто>- гне земля. України, торять> ль си, чорніє земля, валяться му ри! Втікає з переляку народ як листя гнане гострим осіннім" ві~ /jpOM. А з народом несеться-йо-' ~*ре, жах і злидні.-Все що живе, свободолюбне/ жене від- цієї зловіщої бурі далеко у світ, в ' чужі країни ,в незнані сторони, ; в непевність. 2, " бховалось'' сонце. Нависли 'темщ^хмари-над головами на-■ щюго^ нараду, а в його мозку настирлива думка: Краще ‘ смертн^ж; неволя! Краще вмер ти; на" волі- як жити © неволі!; ;;Це провідна щм<т українсько-«< сгй:^іозкуг : Д|ЩЬШЄ і дальше у- світ, ЬіУ св^бідні народи! ВІЗЬМИ ЗО СОбОЮ ЛК)бОВ до своєї землі і не бійся, не про падеш — шепче людська доля. Ta'vi “далеко, за кордонами, за широкими морями, розкажи світові, що сталось на Україні. Розкажи про цю потвору, яка жадібно задавити хоче світ, сонце, правду, справедливість! Такі прикмети людства їй не ■до нутру. Вона все знищити хоче! Втихає шал, а .потвора пу скає блахман, брехню у світ, мовляв: верніться, у .нас добре, у нас хліба повно, у нас свобо да, у нас як у раю! Брехня! Неправда! Народ втікає, не оглядається. В його сильна постанова, а в--сер ці ту га за Україною... З цим вони йдуть у світ. Терплять злидні, падуть і встають, і знову па дуть і встають, не спочивають. Тяжко повірити. Як дорого платиться за свободу. Якою високою ціною окуплюється; народну волю! Яка болюча глибока рана на тілі нашого народу! Коли це все загоїться? Якого ліку на цю рану'треба? Віри! Віри в добро, в. того 1 Бога, який кермує всесвітом!; Віри у справедливість, у прав ду!: Вона є,, вона існує у світі! •Правді, не вільно пропасти, так як не. вільно марне пропасти: ційлгарячій здоровій крові, яку пролито за волю Україну! На род український .{терехрдйть те пер хрестний шляіх,?але .він сильний, дужий. Ним метає життєва буря* а він тартується й ку€ в собі незламний с^обід ний характер, закріплює віру й vнадію :іса краще.. Він знає/ що буревій.. -ГОНИТЬ у безглузді й: заженеться у пропасть на за^и- , біль, Шн вірить, що:"ііо бурі ви- . ходить сонце, і вірить, що по ,.цій народній руїні він відбу дує. НОВИЙ лад,” Ж)'ВІ “свобідні: родинні огнища, й заживе гос подаремна своїй зеклГ, бо де право природи, це закон' б о жий. " Цю трагедію нашого народу, я тут в Америці, в затишку, у своїй 'вигідній хаті, можу тіль ки уявляти. Ні, ані уявити не ;. можливо..-Я не в силі збагнути * тГеї наіродної руїни. Мені тіль ки здається, що це так, але те ,-все горе людське — щоб його зрозуміти — треба відчути на власній шкірі, на власній втра ті, .Своїми стражданнями, тоді я зрозуміла б, що таке народна трагедія.. Ща це значить, коли тбе НіКВД.викине з твоєї вЛас- ..,нш.'хати,,, з твоєї землі і запа кує, на Сибір. Бо колиб цю твою хату вогонь "спалив або' г ар м‘ а т а • р.Ь зн е с л а; тб б і булб б ^гіекше. 'ТЬШ 'осталася б хоч р.у-.. їна. Т и .:|^ п адаєш до цієї ру їни, 3Mj^a6inrc&63aiMH,, збіра- :• вщ. .цеглину, ДО ЦЄ ГЛИНИ,. І В те бе оживав нова надія.. Ти крі- гі-йшея новими силами, бо ві- •-рищ^^^-що--йШ<баром таки зве-. дащ^Дах.над-Г'Олов^ дині. Й ж -нї^ Ти -знаєш, що у твоїй хаті топче якийсь боль- шевицький чобіт, а тй? Перед тобо ю- п© р о жне ч аг т^ор м а г Х и бір, тяжкі роботи, смерть. От большей^ііькй'й райГ Ча сом мені здається що я прови- нилась перед нашим народом, Я не голодна, маю дім ї в домі, А там- в Европі наші люди .по невіряються у таборах. Хіба я знаю, що таке табір? Хібаж я розумію, щ о таке таборове життя, що таке скитальщина?!' Часом здається, що нема жад ного виходу нашому народові, що вже кінець нашій- історії, що вже не зостається жадного слова відповіді на українське питання.' Я стою наче перед му ром і мені тривожно. Але десь глибоко в думці, чи в душі я бачу, наглядно бачу, далекий ясний промінь. Він же вріє. Я відчуваю душею, що не все страчене. Наш народ по терпів страшні втрати, але не правді большевицькій мусить прийти, кінець. Таке зло як большевйцький режим мусить пропасти.,так як пропадає бу ревій у безвістях. А тому жев ріє в моїй душі цей далекий я- сний; промінь, який просвітить нашому, . народові новий цілях на Україну, бо це право приро ди. Кожна людина, в житті має, нагоду здобути становище й кожний народ має своє призна чення. Це закон Божий. Терпіння зроджує ініціативу до оборони; до їїоря^нку. Пе реслідування ворожі створю ють в народі завзяття, опір і самооборону. Мабуть Так є, що. гПрсгігді:нія Бсже- вивело наш народ у світ і сказало: Іди, у- чися нового життя. Маєш ро зум, маєш провідну думіку, злу чи свої сили в одйо ціле і му- ром стань в обороні своїх прав. ’Ти не іййленький, ти мі- ліоновий ‘кольос, ти здоровий, • охочий, покажи евбю зрілість. Ти не жив ще повйим життям, і тобі належиться рівне право у світі, як другим народам. Ти не мусиш бути чиїмсь підніж ком. Йди, гримай у браму сво- бідних народів, говори, кричи, тебе почують. А ось дивись, вони, наші во роги повкручувались скрізь і роблять юдину роботу і дума ють таким чином здобути світ та ще й його перевернути на свій лад. Але справедливість починає барикадувати їм їхнє безпуття і їх нападає* жах. Во ни втікають, відпекуються від свого режиму, ‘гонять самі від себе, від своєї совісті, від тієї брехні, яку вони стараються сі яти на вільній землі. А ти, гнаний український на роде, несеш зо еобто ^прапор правди; йдеш тернистимда че сним шляхом. В тебе немає не чистих думок супроти світу, ' твой. справа ясна: Ти^ хочеш жи ти, працювати для’іЙбВ, твори ти свою власну "чисту, історію не забарвлену, ти хочеш пра цювати для своєї землі, свого дому, свого майбутнього. І до того великого святого діда,, для здобуття волі нашому народові обєднаймосБ усі. І ви там в Европі, і ми тут у вільній Америці і по всьому світу. Жі. нбчі г товариства, станьмо під проводом' нашої найбільшої жіночої організації Союзу Ук раїнок Америки станьмо муром в обороні своїх наррдних ..ук раїнських прав Найближчою нагоню до піднесення голбсу ВА обороні нашого народу це Світовий У- країнський Жіночий Конгрес, в якім повинно взяти участь на ше жіноцтво у першій мірі, як вільні громадянки цеї країни. Тут не повинні заважувати жа дні групові ^різниці. Жіноцтво повинно заманіфестувати свою патріотичну організаційну зрі лість, виказати розуміння важ ливості моменту в якому Кон грес діє, та причинитись до ве личної оправи, яку підносить Конгрес перед світом. Поможім Централі СУА в її такій благо родній праці, що спря'мовяна тільки на добро й на поміч на шому народові. Ю. ЩО КОШТУВАЛА Б НОВА ВІЙНА Минула війна коштувала А- мерику 330,000,009,000 дола рів. В однім 1944 році кош тувала 90 біліоінів. Колиб прийшло до нової війни, то як рахують у Ва шингтоні, та війна коштувала б ще 540 біліонїів. (Минула війна оставила а- ■мерикансько'му народоїв-і 220 біліонів довгу, а нова війна ще додала б 500 біліонів, або пів триліона долярів, так що плач ення самих лише процент тів від довгів було б великим обтяженням громадян. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
