Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
В часі як на сторінках На шого ЖИТТЯ 'ПОЯВИТЬСЯ ця моя коротка заява, відбуватиметь- са перший раз на американсь кій землі Світовий Коогрес У- країнського Жіноцтва (1 2 і 13 листопада, 1948), а заразом і восьма Конвенція Союау Укра їнок Америки (14 листопада). Можливо ніколи перед тим голос зорганізовано,го уікраїн ськоіго жіноцтва не мав тако го великого значення для виз вольної мети українського на раду, що мрже мати і безпе речно буде м'ати тепер на Сві товому Конгресі Українського Жіноцтва у Филаделфії. Український народ пережи ває сьогодні найчорніші дні у своїй істоірії. Будучи століття під чужим пануванням, у нево лі, наш народ давніше бодай міг підняти перед світом го лос у своїй обороні. Нині за кований за залізною куртиною в московській большевицькій ■неволі, 'придавлений хмарами поліційних агентів та сторо жений міліоновими арміями совітської Росії, народ укра їнський має замкнені уста й не може передати до світу ні од ного слова в своїй обороні. Хто Ж МОЖ!Є краще промо вити за нього, "як українське зорганізоване жіноцтво, як ці жінки і матері, що були при мушені ще так недавно поли шити свою рідну землю Й опи нились хоча на вигнанні й на скитальщині, а всеж таки у країнах західної демократії, де існує свобода слова! Хто може краще підняти го- 75-ЛіТТЯ ПІКЛУНОК В АМЕ РИЦІ Цього року минає 75 років як Линда Ричардс покінчила •школу пі клунок (норсок) в Бостоні. Вона перша в Злуче них Державах одержала таку диплому й стала першою про фесійною піклункою 1 жовт ня 1873 року, приймаючи пра цю у шпиталі в Ню Йорку. Як піклунка, учителька у школах піклунок, як органіїза- торка шпитальної послуги працювала до 1911 року, цеб то 38 років. Тоді покинула ак тивні обовязки, але не пере ставала інтересуиатись питан нями лічниць і санаторій. По мерла в 1930 році, проживши 89 літ. Для вшанування її праці й заслуг говернори стейтів і ме- йори МІСТ проголосили Тиж день Поступу Піклування, від 14 до 20 листопада. Збірайте пожертви на пресо вий фонд Нашого Життя! люс в обороні; прав до. само стійного держашого життя у- країмсЬкого народу* як україн ська жінка і мати, щ®вмі« най глибше відати терашіная й не долю своєї поневоленої нації! З цею метою і глибоким ба жанням стати в обороні своїх українських братів, безпереч но поїде кожна делегатка на Світовий Конгрес Українсько го Жіноцтва. З метою і глибо кою вірою, що в єдності сила й перемога, безперечно поїде кожна делегатка на восьміу Конвенцію СУА, щоб і на СК УЖ і на Конвенції СУА закрі пити сильну консолідацію у— країнських жіночих сил і тісне .духове обєднання всього у- країнського жіноцтва у світі. Тому я вірю, що СКУЖ і Конвенція СУА виконаїють в повноті свої завдання, й поста- вліять світову організацію у- країнськоіго жіноцтва на силь ний і ясний шлях обєднання і співпраці для добра й на сла ву всього українського наро ду. Хоч мої обов'язки й обста вини так склалися, що мені особисто неможливо бути на ОКУЖ і на Конвенції СУА, я душею є з .вами, дорогі укра їнські посестри, і шлю вам у- сім, Світовому Конгресові У- країнського Жіноцтва і вось мій Конвенції Союзу Українок Америки мій ГАРЯЧИЙ СЕР ДЕЧНИЙ ПРИВІТ. Юлія М. Шустакевич, одна з основниць і перша предсідниця СУА Дітройт, Миш., 20 жовтня, 1948 СОЮЗ УКРАЇНОК КАНАДИ ПРИЙМАЄ УЧАСТЬ У СКУЖ Союз Українок Канади, з о- сідком у Виннипегу, Манито- ба, Канада, повідомив свої від діли що він віїзіьме участь у Світовім Конгресі Українсько го Жіноцтва, який відбудеть ся у Филаделфії 12 і 13 листо пада. Представниці Централі Сою зу Українок Канади виголо сять на конгресі реферати про досягнення СУК в суспільно- громадянськім і канадійськім житті і про мііжнародні звяз ки українського жіноцтва. Централя СУК також, звер нулась до своїх відділів,- щоб коли мають змогу, взяли у- часть у конгресі.. Зокрема Со юз Українок Канади заявив •що його відділи у Східній Ка наді, яким дорога ближча й кошти подорожі до Филадел фії менші, повинні взяти у- часть у конгресі. (На галицьких княжих землях) Як виглядав день того Першого Листопаду, перед тридця ти роками? /Не знаю. Кажуть, був похмурий. Але для тих що •мали щастя його пережити, був найкращим, найсвітлішим! днем в їхньому житті. Скоро світ під усі стріхи ластівкою прилинула кинена кимось вістка: Львів здобутий! Львів наш! І не сила бу ло всидіти вдома. Люди повиходили з хатів, затримували зна йомих і незнайомих, стискали за руки, питалися: Ви чули? -Львів наш! На ратуші має український прапор! І хоч такий радісний Листопад довелось пережити тільки раз в житті, то цей день живе вічно незатертими споминами де хто з українців не був би. II кожного року з того часу, хоча на наші шиї впало наново ярмо неволі,він остався назавжди Великим Св'яточним Днем. Рано богослуження з панахидою. По середині церкви симіволіч на могила, хірест з терновим вінком, на могилі стрілецька шап ка, китиця червоної калини. Піри могилі молодь, нащадки тих що своєю кровю окупили наш Світлий Перший Листопад, сто їть струнко як ,при Божому Гробі. , У вечірню годину, коли осіннє сонце сідає на спочивок, іде похід на цвинтар до могил героїв. Попереду священики в рйзах, за ними довгий коровід делегацій з вінками: від чи тальні, від Рідної Школи, від кооперативи, від всяких установ які тільки €. За ними довгим вужем народ чвірками, чвірками, чівірками. Польська поліція боками. Жде на якийсь інцидент, заколот,. що то .„успра видливив би” її інтервенцію. Але цього нема. Хвилина; заловажна на якийсь необдуманий крок Уже видно могилу вкриту веленою сосниною і високий су ворий хрест. 'Вже,в останній хвилині, коли священики стали під хрестом, а народ, із запаленими свічками обступив могилу, і делегати складали вінки* на високому хресті^ якимось чудом зявився найсуворіше заказаний польською поліцією, Тризуб, у терновому вінку. Констернація між поліцією, але на інтервен цію вчасі розпочатого віжє богослуження, серед несчисленної маси народу, нема місця. Ідуть тільки в рух олівці. Слово ‘с&яіщепиюа. тїїливе воно не- здержане блискавками крісів:-©шанувати на холодно свої почування нема змоги. Вони розпирають .груди, їх не можна не висказати, хоч знається що з'абтра треба буде з а них відповісти. Молитва з глибини душі. І пісні; трагічні „Журавлі” і піднімаюча вгору серця „Черво на калина”. , Із.цвинтаря-на святочні сходини. Тільки за схрФго контро- лованими комітетом запрошеннями. У кожного в руках біла картка запрошення, бо поліція може увійти на перевірку. Якби хто запрошення не мав — сходини розвязали б. Сцена прибра на „заказаним” Тризубом, портретами борців за волю України, у ручниках і зелені.; Жалібна частина святкування закінчилась на цвинтарі. Тут пливуть бадьорі слова, спогади великих подій. Бадьоро, але чомусь, ці слова зараз же як тільки вийдуть з уст, може від нашого тихого зітхання, наче імлою заходять Було й мину лося ... Але от ще один і ще одан промовець. Імла розніжнення розходиться, підступає наче мряка угору. Минулося? Але ж вернеться! Мусить вернутись! Не тільки Львів, ціла Україна мусить бути наша, мусить бути вільна! Це заповіт Нашого Пер шого Листопада 1918 рому; і ми його сповнимо! Олена Кисілевська Визволь,,Господи, всіх невільників з тяжкої неволі, з каторги бусурманської. На тихі води, на ясні зорі, у край веселий, у мир хрещений, в городи христіянські. (З козацької думи) Наш Перший Листопад Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
