Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2019 WWW. UNWLA .ORG 35 му, а ле стежка зникла — просто розчинилась у високій траві... Вона почала шукати з найому стежину: бігала - бігала, та поверталась все на те саме місце, де лежав під потоками дощу поранений метелик. Він перебирав лапками, хотів встати, та важкі краплини прибивали його до зе млі. Д івчинка змокла до ниточки, її пробирав до кісток страшний хол од. Вона бігла та бігла , шукаючи стежку , і знову поверталась до метелика , що вмира є. Нарешті сили її закінчились. В она зрозуміла, що нічого не вдіє, і присіла на мокру траву. Тільки тепер О ленка побачила, що сидить у зовсім незнайомому місці, де ніколи ран іше ще не була. Її охопив страх. Страшенно боліла голова, ломило все тіло, вона не могла піднятись. А перед нею лежав метелик. Раптом вона почула тихий стогін. Це стогнав від болю її метели к і він просив порятунку. Оленка відчула, що кудись летить, тепер в она теж стала метеликом, якого хтось поранив... Ось тут вона зрозуміла, якого болю завдала йому, яких страждань він зазнав, бо й сама страждала і потребувала допомоги. Але що вона могла вді яти тепер, коли й сама стала беззахисним метеликом? Т ак продовжувал ось дуже довго. І ось одного дня до неї прийшла чарівна жінка у прозорому одязі, який був схожий на сонячне сяйво. Вона схилилась над Оленкою і запитала: — Як ти себе почуваєш, Оленко? О лен ка зразу впізнала чарівну Фею. Вона знала, що Фея допоможе їй. Дівч инка відчула, що до неї повертаються сили, але ж як її зранений метелик, за якого вона тепер несла відповідальність? І вона звернулась до Феї: — Добра та мудра Чарівнице, допоможи, будь лас ка, метелику ожити, поверни йому життя та красу. Я прошу тебе, бо з наю тепер, як він страждає — я відчула це на собі. А я ніколи більше не завдам болю і не зроблю шкоди. — Що ж, я допоможу вам обом одужати, щоб радіти сонечку і земній красі. А ти, Оленко, назавжди запам’ятай : всі приходять у світ, щоб жити і творити добро . З цими словами Фея торкнулась чарівною паличкою метелика, і він весело затріпотів крильцями у повітрі. Він літав і сміявся... Так - так! Він сміявся. І все навколо сміялось, раділо . Розпустились квіти і стало в лузі барвисто й радісно. А над квітами знову літали дивовижні метелики, гули товсті джмелі, снували туди - сюди жовті бджоли. А яскраве Сонечко так пригрівало! І веселі со нячні зайчики стрибали повсюди й кликали з собою Оленку, щоб побавитись. Тут Фея торкнулась до Оленчиного чола палич - кою... І стало так легко та радісно, що дів - чинка розплющила очі... Над нею , схилившись, стояла, мама. — Мамочко, метелик ожив! Він літає над квітами! Чарівна Фея допомогла йому! — Це добре, донечко! Спасибі Чарівній Феї . Т обі вона теж допомогла, і тепер ти також будеш бігати між квітами.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
