Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2019 WWW. UNWLA .ORG 35 му, а ле стежка зникла — просто розчинилась у високій траві... Вона почала шукати з найому стежину: бігала - бігала, та поверталась все на те саме місце, де лежав під потоками дощу поранений метелик. Він перебирав лапками, хотів встати, та важкі краплини прибивали його до зе млі. Д івчинка змокла до ниточки, її пробирав до кісток страшний хол од. Вона бігла та бігла , шукаючи стежку , і знову поверталась до метелика , що вмира є. Нарешті сили її закінчились. В она зрозуміла, що нічого не вдіє, і присіла на мокру траву. Тільки тепер О ленка побачила, що сидить у зовсім незнайомому місці, де ніколи ран іше ще не була. Її охопив страх. Страшенно боліла голова, ломило все тіло, вона не могла піднятись. А перед нею лежав метелик. Раптом вона почула тихий стогін. Це стогнав від болю її метели к і він просив порятунку. Оленка відчула, що кудись летить, тепер в она теж стала метеликом, якого хтось поранив... Ось тут вона зрозуміла, якого болю завдала йому, яких страждань він зазнав, бо й сама страждала і потребувала допомоги. Але що вона могла вді яти тепер, коли й сама стала беззахисним метеликом? Т ак продовжувал ось дуже довго. І ось одного дня до неї прийшла чарівна жінка у прозорому одязі, який був схожий на сонячне сяйво. Вона схилилась над Оленкою і запитала: — Як ти себе почуваєш, Оленко? О лен ка зразу впізнала чарівну Фею. Вона знала, що Фея допоможе їй. Дівч инка відчула, що до неї повертаються сили, але ж як її зранений метелик, за якого вона тепер несла відповідальність? І вона звернулась до Феї: — Добра та мудра Чарівнице, допоможи, будь лас ка, метелику ожити, поверни йому життя та красу. Я прошу тебе, бо з наю тепер, як він страждає — я відчула це на собі. А я ніколи більше не завдам болю і не зроблю шкоди. — Що ж, я допоможу вам обом одужати, щоб радіти сонечку і земній красі. А ти, Оленко, назавжди запам’ятай : всі приходять у світ, щоб жити і творити добро . З цими словами Фея торкнулась чарівною паличкою метелика, і він весело затріпотів крильцями у повітрі. Він літав і сміявся... Так - так! Він сміявся. І все навколо сміялось, раділо . Розпустились квіти і стало в лузі барвисто й радісно. А над квітами знову літали дивовижні метелики, гули товсті джмелі, снували туди - сюди жовті бджоли. А яскраве Сонечко так пригрівало! І веселі со нячні зайчики стрибали повсюди й кликали з собою Оленку, щоб побавитись. Тут Фея торкнулась до Оленчиного чола палич - кою... І стало так легко та радісно, що дів - чинка розплющила очі... Над нею , схилившись, стояла, мама. — Мамочко, метелик ожив! Він літає над квітами! Чарівна Фея допомогла йому! — Це добре, донечко! Спасибі Чарівній Феї . Т обі вона теж допомогла, і тепер ти також будеш бігати між квітами.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
