Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2019 « Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка КА ЗКА ПРО ДІВЧИНКУ І МЕТЕЛИКА Автор: Надія Красоткіна. Фото картин Mary Baxter St. Clair. У дуже красивому місці, серед квітучих полів і чарівних лісів, стояла собі красива хатка. А в тій хатці жила з мамою і татом маленька дівчинка Оленка. І була вона тако ю гарненькою, що всі із захопленням дивились на неї та милувались. Дівчинка була не тільки гарненькою, мов лялечка, але й розумною, бо багато знала і вміла про все розповісти. Та була в Оленки і погана звичка, про яку ніхто з дорослих не знав, а може, прос то не надавали значення : вона бігала за метеликами. Ну і що ж тут такого? Бігає та й бігає , як усі діти. Та дівчинка не просто бігала за метеликами, вона ловила їх і при колювала їх шпиль кою. А коли метелик вмирав і засихав, вона втрачала до нього інтерес і викидала. І продовжувала полювання на іншого. Так було усе літо. Т а одного дня сталась ди вна подія... Б ув сонячний і чарівний день. Сонце якось по - особливому світило. На луках цвіли барвисті квіти, а над ними літали красиві метелики, гули товсті джмелі, с нували туди - сюди жовті бджоли. Але надзвичайно захоплювало Оленку те, що в цей день було о собливо багато метеликів. Ніби вони позлітались з усіх полів. І кружляли, та нцювали, трепетали крильцями, здіймались вгору аж під самі небеса! Це так було захопл иво і так красиво! Та не довго милувалась дівчинка красою літ нього дня і веселими метеликами — вона вирішила сьогодні на ловити їх багато і різних... І почала полювати... Довго бі гала Оленка, підстрибувала і навіть падала, а метелики літали й глу зували з неї. .. І ось, нарешті, вона впіймала, та ще й такого красеня! Він був дуже великий, а на крильцях яких тільки кольо рів не було, яких тільки узорів. Дівчинка була за доволена , бо т акого метелика вона ще не ловила жодного разу! А ме телик щосили виривався, допом агав собі лапками і крильцями... Але Оленка його тримала так міцно, що в тих місцях, де крильця стискали її пальці, залишились білі плями. Дівчинка трохи відпустила пальці і метелик знову почав вири - ватись . І вже майже вирвався на свободу, та дівчинка спри тно схопила його за крило і ... зламала. Тепер, звісно, він уже летіти не зміг. Але й ді вчинці він уже був не потрібний злам ний. І вона ки нула бідного метелика на траву. І тут сталось щось дивне ... Р аптом всі метелики, джмелі, бджоли зникли, квіти згорнули св ої пелюсточки і ніби пропали, а на синє небо наповзла чорна хмара й відразу накрила т аким проливним дощем, що не видно стало світу. Оленка повернулась, щоб побігти додо -
Page load link
Go to Top