Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2019 WWW. UNWLA.ORG 1 ПІСНЯ, ОБІРВАНА КУЛЕЮ Він народився 20 - го грудня 1974 - го р. у Львові, а 29 - го червня 2016 - го, у 42 роки, помер на Донбасі. Ні, не помер, а свідомо поклав своє життя заради рідної України. І зробив це без п а тетики — як син, що палко і беззаперечно лю - бит ь Б атьківщину. Хоча без патетики й почестей не обій - шлося. Але то було потім, по смерті. Без нього... Зростав у порядній і па - тріотичній родині — унікаль ним і правдолюбом, гордим і безкомпромісним. А ще був ін - теліґентним, добрим і відпо - ві дальним. Дуже багат о читав, серйозно і глибоко сприймав життя. Його талант проявився дуже рано, і вже з дитинства він співав спочатку для рідних, а потім — у хорі «Дударик». А коли ледве виповнилося двад - цять, отримав право виступати у Паризькій національн ій опері. Мав кільк а успішних сольних турів по Європі. Як і багато українців за кордоном, під час Революції Гідності брав участь в акціях української діаспори у Франції, де прожив 19 років. Був волонтером організації « Fraternité Ukrainienne – Українське бр атство». Але з поча тком російської аґр есії усіма фібрами душі відчув, що тільки така підтримка України не покриває його синівської любові до неї. Зі своїм неймовірним і визнаним у світі талантом він мав усі доступні блага світу. Для кар’єри оперної зірки у Василя Сліпака бул и вс і дані: унікальний бас - баритон, аристократизм у манерах і зовнішності. Він виступав на кращих сценах Італії, Польщі, США, Франції. Йому легко давалися і фольклорні композиції, і провідні оперні партії. Вихований на творах українських композиторів « золо тої доби», шліфував свій му - зичний смак, слухаючи концерти Бортнянського та Березовського, виконував колядки та щедрівки в обробках М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценка. «Дон Жуан», «Весілля Фігаро», «Аїда», «Князь Ігор», «Кармен» – це далеко не повн ий с писо к оперних творів, де він отримував головні партії. Але найулюбленішою була роль Мефістофеля в опері Гуно «Фауст». Саме з нею і пов’язаний його позивний «Міф» на війні. А туди Василь їздив двічі. Коли першого разу повернувся з фронту пораненим, прод овжи в сп івати (треба було виконувати контракт) і «волонтерити»: давав благодійні концерти в Українському центрі (Париж), допомагав сиротам, які втратили батьків на війні. А влітку 2016 - го знову поїхав на Донбас. Рідним сказав, що тільки, аби відвести добро воль цям зібране. І, як і першого разу, переконував, що не збирається залишатися на передовій. Добровольцем воював у Пісках у районі Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку у складі 1 - ї штурмової роти 7 - го окремого батальйону Добровольчого українс ького кор пусу. Василь не планував за - лишати творчу співочу діяль - ність і повністю від даватися війні. Він тільки безмежно любив Україну. А ще — хотів незалежності, соборності та щастя для україн ців. І не тільки мріяв про це, але й мав за честь знаходитися там, де був потрібен: і на сцені, і на війні. І залишився у нашій пам’яті вояком - романтиком, що тихо й чутливо, у перервах між боями, виконує «Місяць на небі»... Вранці 29 - го червня під час ворожо ї атаки Василь прикривав побратима — був за куле - метом. Ворож а снайперськ а куля обірвала його життя. Обірвала недоспівану пісню українця, що є прикладом величезної самопожертви заради країни й народу. З ним, людиною незвичайного серця, прощалися у Львові у храмі св. ап. Петра і Павла. Поховали з почестями на Л ичаків ському цвинтарі. Василь Сліпак — Герой України, кавалер орденів «За мужність» І ст . та «Золота Зірка». Але це все — земне (хоч і закроплене гіркими сльо - зами материнського серця). А н а небі він не - одмінно став яскравою зорею. Бо у свої 42 пізнав любов і сл аву, пожив у Парижі, рив окопи на Донбасі, став міцною опор ою батькам і був вірним другом. Він не помер. Він переселився на небо... Лариса Тополя , редактор. Василь Сліпак. (Автор — Сергій Позняк)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
