Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
24 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2019 СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ МАРІЙКИ БОРКОВСЬКОЇ... Минуло п’ять років, як надзвичайно активна союзянка колишнього 119 - го Відділу СУА (Йонкерс, НЙ.) Марійк а Борковсь ка переставилася у Божі засвіти. Оскільки цей відділ, який був зразковим довгі роки в Ню Йоркській Окрузі СУА, перестав існувати, то і написати про одну з найактивніших його членкинь не було кому. Народилася Марійка у свідомо патріо тич - ній родині службовц я Йосифа Струмінського та його дружини Марії в Делятині. Безтурботне дитинство провела на мальовничій чарівній Гуцульщині. Закінчила Станіславівську гім - назію. Однак юнацьке веселе життя було пе - рервано кривавою жорстокою Другою світовою вій ною. Нестримно повертались більшовики на За - хідні українські землі і, щоб не потрапити вдруге в більшовицьке пекло, багато україн - ських патріотів, як і батьки Марії, покинули рідні домівки з усім надбаним і подалися в дорогу в невідоме – на Захід. Це був н е легкий і терн истий шлях. Після закінчення війни Марія з батьками і братом Ярославом оселилися в одному з найкращих таборів для біженців – Реґензбурзі. Там був Український технічно - господарський інститут з різними факультетами: агрономіч - но - лісовий, еконо мічний, математ ичний, інже - нерно - будівельно - архітектурний і фармацев - тич ний. Останній знаходився в Мюнхені. Марія Струмінська була дбайливою і пильною в науці і першою вписалася на студії фармації. Крім навчання, брала активну участь в бурхливому житті ст удентської гром ади Мюнхена й ус - пішно завершила фармацевтичні студії. Як згадувала її студентська товаришка св.п. Лідія Маґун, Марійка була дуже приємна і мила в товаристві. Дальший шлях Марії – еміґрація до гостин - ної Америки... Скоро знайшла працю за про - ф есією в лаборат орії Колумбійського шпиталю, де осягнула провідну позицію і користувалася любов’ю і пошаною серед працівників, як висо - коосвічений спеціаліст. Тут працювала до самої пенсії. До речі, брат Ярослав Струмінський, який закінчив медичні студії в Грацу (Австрія) , був лікарем в американській армії. Марійка вийшла заміж за д - ра історії Ро - мана Борковського. Він був провідним студент - ським діячем, довголітнім і провідним членом ОУН, а після 1954 - го р. – членом ОУН за кор - доном, членом Президії Закордон ного Пред - ставн ицтва УГВР (Українська Головна Виз - воль на Рада), а згодом членом Середовища УГВР. Панство Борковські були взірцевим подружжям і дбайливими та чуйними дітьми. Вони оточили любов’ю і піклуванням своїх батьків, які прожили разом з ними в родин - ному затишку м айже до 100 років. Подружжя Борковських виховали та вивчили сина Тараса і дали йому юридичну освіту. Дочекалися трьох онуків – Олену, Лярису, Маркіяна, і тішилися їх німи успіхами. Усе своє життя в Америці Марійка була членкинею СУА, ревно п рацювала для до бра організації, була довголітньою скарбничкою 119 - го Відділу СУА, а також належала до Ок - руж ної управи СУА Ню Йорк. Кожного місяця відвідувала засідання Окружної управи в Ню Йорку, приїжджаючи з Йонкерсу за будь - яких погодних умов (чи то д ощ, чи то сніг, чи вітер, чи спека). Це свідчить про її обов’язковість, сумлінність і точність. Св.п. Марія прожила повноцінне багате життя для своєї родини, гро - мади, а зокрема, для Союзу Українок Америки. Роман і Марія Борковські були добрими парафіянами церкви св. Арх ангела Михаїла в Йонкерсі, були щедрими на пожертви потребуючим в Україні, особливо дбали про родину в Америці і в Україні, і тому їх так трудно комусь заступити. Вони обоє записували у книгу свого життя добрі діла на славу Божу і добро укра їнської церкви та українського народу. Вони залишили по собі гідний слід на землі, вартий наслідування. Хай гостинна земля Вашинґтона буде для них легкою, а буйний вітер з Карпат заколисує їх шумом смерек, швид ко плинного Пруту та материнською піснею, за якою вони так т у - жили... Вічна Їм пам’ять посеред нас! Ольга Воляник, п ресова референтка П очесного 1 - го Відділу СУА, Ню Йорк
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
