Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
24 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2019 СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ МАРІЙКИ БОРКОВСЬКОЇ... Минуло п’ять років, як надзвичайно активна союзянка колишнього 119 - го Відділу СУА (Йонкерс, НЙ.) Марійк а Борковсь ка переставилася у Божі засвіти. Оскільки цей відділ, який був зразковим довгі роки в Ню Йоркській Окрузі СУА, перестав існувати, то і написати про одну з найактивніших його членкинь не було кому. Народилася Марійка у свідомо патріо тич - ній родині службовц я Йосифа Струмінського та його дружини Марії в Делятині. Безтурботне дитинство провела на мальовничій чарівній Гуцульщині. Закінчила Станіславівську гім - назію. Однак юнацьке веселе життя було пе - рервано кривавою жорстокою Другою світовою вій ною. Нестримно повертались більшовики на За - хідні українські землі і, щоб не потрапити вдруге в більшовицьке пекло, багато україн - ських патріотів, як і батьки Марії, покинули рідні домівки з усім надбаним і подалися в дорогу в невідоме – на Захід. Це був н е легкий і терн истий шлях. Після закінчення війни Марія з батьками і братом Ярославом оселилися в одному з найкращих таборів для біженців – Реґензбурзі. Там був Український технічно - господарський інститут з різними факультетами: агрономіч - но - лісовий, еконо мічний, математ ичний, інже - нерно - будівельно - архітектурний і фармацев - тич ний. Останній знаходився в Мюнхені. Марія Струмінська була дбайливою і пильною в науці і першою вписалася на студії фармації. Крім навчання, брала активну участь в бурхливому житті ст удентської гром ади Мюнхена й ус - пішно завершила фармацевтичні студії. Як згадувала її студентська товаришка св.п. Лідія Маґун, Марійка була дуже приємна і мила в товаристві. Дальший шлях Марії – еміґрація до гостин - ної Америки... Скоро знайшла працю за про - ф есією в лаборат орії Колумбійського шпиталю, де осягнула провідну позицію і користувалася любов’ю і пошаною серед працівників, як висо - коосвічений спеціаліст. Тут працювала до самої пенсії. До речі, брат Ярослав Струмінський, який закінчив медичні студії в Грацу (Австрія) , був лікарем в американській армії. Марійка вийшла заміж за д - ра історії Ро - мана Борковського. Він був провідним студент - ським діячем, довголітнім і провідним членом ОУН, а після 1954 - го р. – членом ОУН за кор - доном, членом Президії Закордон ного Пред - ставн ицтва УГВР (Українська Головна Виз - воль на Рада), а згодом членом Середовища УГВР. Панство Борковські були взірцевим подружжям і дбайливими та чуйними дітьми. Вони оточили любов’ю і піклуванням своїх батьків, які прожили разом з ними в родин - ному затишку м айже до 100 років. Подружжя Борковських виховали та вивчили сина Тараса і дали йому юридичну освіту. Дочекалися трьох онуків – Олену, Лярису, Маркіяна, і тішилися їх німи успіхами. Усе своє життя в Америці Марійка була членкинею СУА, ревно п рацювала для до бра організації, була довголітньою скарбничкою 119 - го Відділу СУА, а також належала до Ок - руж ної управи СУА Ню Йорк. Кожного місяця відвідувала засідання Окружної управи в Ню Йорку, приїжджаючи з Йонкерсу за будь - яких погодних умов (чи то д ощ, чи то сніг, чи вітер, чи спека). Це свідчить про її обов’язковість, сумлінність і точність. Св.п. Марія прожила повноцінне багате життя для своєї родини, гро - мади, а зокрема, для Союзу Українок Америки. Роман і Марія Борковські були добрими парафіянами церкви св. Арх ангела Михаїла в Йонкерсі, були щедрими на пожертви потребуючим в Україні, особливо дбали про родину в Америці і в Україні, і тому їх так трудно комусь заступити. Вони обоє записували у книгу свого життя добрі діла на славу Божу і добро укра їнської церкви та українського народу. Вони залишили по собі гідний слід на землі, вартий наслідування. Хай гостинна земля Вашинґтона буде для них легкою, а буйний вітер з Карпат заколисує їх шумом смерек, швид ко плинного Пруту та материнською піснею, за якою вони так т у - жили... Вічна Їм пам’ять посеред нас! Ольга Воляник, п ресова референтка П очесного 1 - го Відділу СУА, Ню Йорк
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
