Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
30 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2018 останній путь її провели з пучком калини в руках. Присутнім видали необхідний інструмент, брошурку з переписами, малюнками та загаль - ними інструкціями і заздалегідь приготовлене тісто. Заняття відвідують як україномовні, так і англомовні панянки, і останніх, зазвичай, б ільше. Господині розповіли, що п риходять цілі родини, мами з дочками, сестри, бабусі з онучками, а також наречені. Одного разу з Пенсильванії приїхали батько з трьома доч - ками. Вони, нащадки перших українських імі - ґрантів, захотіли повернути українську ве - сільну традицію і зробити коровай на весілля четвертої дочки, як несподіванку. І це їм вдалося, хоч і не з першого разу — довелося три рази перепікати коровай. О. Ґной пригадала випадки, коли виготовлені майстринями короваї «подорожували». Так, п. Л. Волин ець доводилося з ними літати над Америкою (у ті часи правилами перевезень це не забо ро - нялося). А п. Л. Зєлик возила в Україну при - краси, які були використані для оздоблення спільного українсько - діяспорного короваю! Кожен з учнів, присутніх на цьому занят ті, також мав свою мотивацію та плани . Хтось дізнався про курси з інтернету, а комусь розповіли про них знайомі. Була тут мати з донькою, що збирається заміж. Також уважно дослухалися до порад і переймали досвід мати й хрещена мати, які задумали доньці - по - хресниці зробити на весілля приємну неспо - діванку. Одна з наймолодших учасниць при - йшла на курси на прохання сестри, яка хоче мати на своєму весіллі коровай, спечений в українських традиціях. Відкрила заняття та була господинею те - оретичної його частини Лю ба Волинець. Вона коротко розповіла про українську обрядову випічку, зокрема і короваї, з якими в українців пов’язано багато обрядів. Серед них і пісні (бо слово має чудодійну силу), і рухи та жести (вони підсилюють дію слова). Усе це мало додавати випічці магічної сили, а людям, що його споживали, приносити добро та радість. Обрядову українську випічку поділяють на дві групи. Перша група пов’язана з народним календарем і працею в полі: Великдень, Різдво, вигін худоби на випас навесні, орання, об - жинки тощо . До другої групи належить ви - пічка, пов’язана з побутом: народження дитини, весілля, поминки та ін. До першої гру - пи відносять калачі та книші, що, зазвичай, випікаються до свята Корочуна та до Коляди. Випікання пташок з тіста ознаменовує ранню весну. Хре сти, випечені з тіста, були бла - гословенням Божим на урожай. Весільна випічка, приготуванню якої при - ділили увагу на цьому занятті, належить до другої групи обрядової випічки. Про її особ - ливості п. Люба розповідала найбільше. Бо ж в есілля торкається най тон ш их матерій життя, і тому все, що з ним пов’язане, є важливим . Від цієї обізнаної та ерудованої господині присутні дізналися про велику кількість магічних ри - туалів, що описані та оспівані у піснях і по - єднують молодих на довге й щасливе життя . Так, к ор овай на весіллі є атрибутом, що симво лізує майбутній достаток і добробут сім’ї . Найчастіше коровай бгають (місять) коровай - ниці. Це особливі добропорядні, статечні, авто - ритетні жінки, що мають « легк у руку » та щасливо жив уть у шлюбі. Для замісу короваю брал и воду, набрану до сходу сонця з семи кри - ниць, борошно, змелене в семи млинах, яйця від семи курей. .. І, як жартівливо зауважила п. Люба у цей момент своєї розповіді, ко - ровайниця має проживати на вулиці з номером сім, як це робить Ляриса Зєлик. У ба гатьох місцевостях обряд підготовки тіста, випікання, прикрашання короваю ре - тельно продуман ий і р еґламен тований : коли, де та якою водою мити руки, коли місити, як формувати цей святий хліб. Усе овіян е чар а м и духовності й таємничості. Бо ж це не звичайна хлібина, — це жива субста нція, яка все бачить, відчуває, пам’ятає та віщує гарне життя по - дружній парі у майбутньому. Тому коровай слід особливо пильнувати й усіляко задобрювати. Випікання короваїв оспівано в багатьох піснях - приповідках: печуть його в печі , у якої « золотії плечі, срібляні кр ила, щоб коровай гнітила» — « щоб він удався, срібним обручем обклався, золотими шишечками зас лався » та щоб був « к расний, як на небі місяць ясний» . Недарма ж у народі кажуть, що « Бог коровай місить » , « Пречиста світить » , а « янголи воду носять ». Практичну частину занят тя майстерно про - вела Богданна Слиж — основна коровайниця. Варто зауважити, що розподіл обов’язків серед жінок - інструкторів був достатньо умовним і що цей колектив злагоджений і спрацьований. Бо кожна з них — за потребою (чи за внутрішнім покликом) долучал ася до магічного дійства з випікання короваю — допомагали, радили. І було зрозуміло, що ці жінки взаємозамінні, що для кожної випікання короваю є природною та майстерно відточеною справою. Тому ті, хто прийшов на заняття, не були обділеними увагою: отрима ли чіткі, ілюстровані діями,
Page load link
Go to Top