Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
30 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2018 останній путь її провели з пучком калини в руках. Присутнім видали необхідний інструмент, брошурку з переписами, малюнками та загаль - ними інструкціями і заздалегідь приготовлене тісто. Заняття відвідують як україномовні, так і англомовні панянки, і останніх, зазвичай, б ільше. Господині розповіли, що п риходять цілі родини, мами з дочками, сестри, бабусі з онучками, а також наречені. Одного разу з Пенсильванії приїхали батько з трьома доч - ками. Вони, нащадки перших українських імі - ґрантів, захотіли повернути українську ве - сільну традицію і зробити коровай на весілля четвертої дочки, як несподіванку. І це їм вдалося, хоч і не з першого разу — довелося три рази перепікати коровай. О. Ґной пригадала випадки, коли виготовлені майстринями короваї «подорожували». Так, п. Л. Волин ець доводилося з ними літати над Америкою (у ті часи правилами перевезень це не забо ро - нялося). А п. Л. Зєлик возила в Україну при - краси, які були використані для оздоблення спільного українсько - діяспорного короваю! Кожен з учнів, присутніх на цьому занят ті, також мав свою мотивацію та плани . Хтось дізнався про курси з інтернету, а комусь розповіли про них знайомі. Була тут мати з донькою, що збирається заміж. Також уважно дослухалися до порад і переймали досвід мати й хрещена мати, які задумали доньці - по - хресниці зробити на весілля приємну неспо - діванку. Одна з наймолодших учасниць при - йшла на курси на прохання сестри, яка хоче мати на своєму весіллі коровай, спечений в українських традиціях. Відкрила заняття та була господинею те - оретичної його частини Лю ба Волинець. Вона коротко розповіла про українську обрядову випічку, зокрема і короваї, з якими в українців пов’язано багато обрядів. Серед них і пісні (бо слово має чудодійну силу), і рухи та жести (вони підсилюють дію слова). Усе це мало додавати випічці магічної сили, а людям, що його споживали, приносити добро та радість. Обрядову українську випічку поділяють на дві групи. Перша група пов’язана з народним календарем і працею в полі: Великдень, Різдво, вигін худоби на випас навесні, орання, об - жинки тощо . До другої групи належить ви - пічка, пов’язана з побутом: народження дитини, весілля, поминки та ін. До першої гру - пи відносять калачі та книші, що, зазвичай, випікаються до свята Корочуна та до Коляди. Випікання пташок з тіста ознаменовує ранню весну. Хре сти, випечені з тіста, були бла - гословенням Божим на урожай. Весільна випічка, приготуванню якої при - ділили увагу на цьому занятті, належить до другої групи обрядової випічки. Про її особ - ливості п. Люба розповідала найбільше. Бо ж в есілля торкається най тон ш их матерій життя, і тому все, що з ним пов’язане, є важливим . Від цієї обізнаної та ерудованої господині присутні дізналися про велику кількість магічних ри - туалів, що описані та оспівані у піснях і по - єднують молодих на довге й щасливе життя . Так, к ор овай на весіллі є атрибутом, що симво лізує майбутній достаток і добробут сім’ї . Найчастіше коровай бгають (місять) коровай - ниці. Це особливі добропорядні, статечні, авто - ритетні жінки, що мають « легк у руку » та щасливо жив уть у шлюбі. Для замісу короваю брал и воду, набрану до сходу сонця з семи кри - ниць, борошно, змелене в семи млинах, яйця від семи курей. .. І, як жартівливо зауважила п. Люба у цей момент своєї розповіді, ко - ровайниця має проживати на вулиці з номером сім, як це робить Ляриса Зєлик. У ба гатьох місцевостях обряд підготовки тіста, випікання, прикрашання короваю ре - тельно продуман ий і р еґламен тований : коли, де та якою водою мити руки, коли місити, як формувати цей святий хліб. Усе овіян е чар а м и духовності й таємничості. Бо ж це не звичайна хлібина, — це жива субста нція, яка все бачить, відчуває, пам’ятає та віщує гарне життя по - дружній парі у майбутньому. Тому коровай слід особливо пильнувати й усіляко задобрювати. Випікання короваїв оспівано в багатьох піснях - приповідках: печуть його в печі , у якої « золотії плечі, срібляні кр ила, щоб коровай гнітила» — « щоб він удався, срібним обручем обклався, золотими шишечками зас лався » та щоб був « к расний, як на небі місяць ясний» . Недарма ж у народі кажуть, що « Бог коровай місить » , « Пречиста світить » , а « янголи воду носять ». Практичну частину занят тя майстерно про - вела Богданна Слиж — основна коровайниця. Варто зауважити, що розподіл обов’язків серед жінок - інструкторів був достатньо умовним і що цей колектив злагоджений і спрацьований. Бо кожна з них — за потребою (чи за внутрішнім покликом) долучал ася до магічного дійства з випікання короваю — допомагали, радили. І було зрозуміло, що ці жінки взаємозамінні, що для кожної випікання короваю є природною та майстерно відточеною справою. Тому ті, хто прийшов на заняття, не були обділеними увагою: отрима ли чіткі, ілюстровані діями,
Page load link
Go to Top