Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2018 WWW. UNWLA .ORG 2 9 КУРС ТРАДИЦІЙНОЇ ВЕСІЛЬНОЇ ВИПІЧКИ В УКРАЇНСЬКОМУ МУЗЕЇ Український Музей , що на 7 - й вулиці ниж - нього Мангеттена, недаремно називають «ду - шею України в Ню Й орку». Адже у СШ А мало національних громад, що були б настільки згуртовані, як українські, а тим більше таких, що мають свій музей. Український Музей не тільки прагне зберегти та гідно предста вити культурну спадщину України, але є активни м і динамічним осередок українського с успіль - ства . Саме тому, крім важливих виставок, тут пропону ють відвідувачам кінофільми, лекції, ко нференції, концерти тощо. Але серед важ - ливого та особливо цінного — освітні про - грами , майстер - класи та курси. Десятки років поспіль співробітники та волон тери — м узей ні майстерні народної творчості — вчать усіх охочих традиційн их українськ их ремес е л: писанкарств а , вишивання, ткання гобелен ів , традиційн ого хлібопечення та випікання ко - роваїв , ви готовлення ґ ерданів і р іздвяних іграшок. 5 - го травня 2018 - го рок у я мала радість бути присутньою на практичному занятті з випі - кання традиційн их весільних хлібів , де четверо неймовірно позитивних і світлих жінок навчали пр исутніх випікати весільні короваї, виготовляти традиційні прикраси для них, зокрема і барвисте весільн е дерев о. Орга - нізаторами цього чарівного дійства були член - кині СУА Округи Ню Йорк : Люб а Волинець і Лярис а Зєлик з 64 - го Відділу та Богдан на Слиж і Оль га Ґной з 83 - го Відділу. Проте назвати цих жінок тільки «організаторами» було б замало. Бо, без сумніву, вони є бере - гинями українських традицій, які щиро, по - стійно підтримують і формують український культурний простій і присвятили цьому значну частину свого життя. У кожної з них — своя історія залучення до мистецтва випікання об - ря дової українсько ї випічки. І короваї, ними виготовлені, — то справжні витвори мистецтва, витончена «скульптура у тісті». Але всі в они славні тим, що попри труднощі, бережуть укра - їнські традиції та звичаї, трепетно ставляться до всього духовного, що отримали у спадок, удо сконалюють і розвивають його. Про цих жінок можна багато писати, бо вони — справ - жні хранительки свого роду та сімейного затишку, навчають шанувати своїх предків і їхні традиції , бер уть на себе відповідальність за збер еження генетичн ої пам’ят і поколінь . І кожна з них заслуговує окремого допису. Також не можна обійти теплим словом Ярославу Стасюк, колишн ю активн у членк у 64 - го Відділу СУА, 95 - літню союзянку , яку ор - ганізатори курсів поправу вважають головн ою «к оровайниц ею». Бо саме від неї вони отри - мали свої знанн я, а з ними — любов і за - хопленість ціє ю ділянк ою н ародного ми - стецтва. П. Ярослава не тільки навчала інших виготовляти весільні короваї, але й заохо - чувала вкладати в них частинку душі, дбати про красу та гармонійність і пам’ятати про значення символів в українській т радиційн ій випічці. Вона любила цю справу сама та нав - чала своїх учнів бачити позитивне у резуль - татах своєї праці навіть тоді, коли випічка не зовсім вдавалася — п ерепечене або недопечене тісто її теплі слова перетворювали у випічк у з « цікав ими світло - темними тін ями». Спочатку Славц я (так мило називали її учениці) , а потім і продовжувачі її справи, ста вали « ментор а м и та дорадниц ями» для тих, хто з року в рік приходив за таємницями українського пекар - ства. І вже понад 10 років пп. Л. Зєлик, Л. Во - линець, Б. Слиж та О. Ґной, володіючи вели - ким и знанням и та маючи неабияку терпе - ливіст ь, з неймовірним душевним натхненням переда ють іншим таємниці творення укра - їнської весільної випічки. І в кожному їхньому слові, у кожній дії проглядаєтьс я бажання затримати у тісті та інших весільних атрибутах традиці ї, що плекалися українцями упродовж століть і передавалися з роду в рід. Мабуть, саме тому вони близько 35 років проводять також і курси Великодньої та Різдвяної ви - пічки. А ще захоплюються та навчають інших вишивання, писанкарства та інших україн - ських мистецтв. І не обмежують себе у планах на майбутнє, бо є охочі навчатися випічки тор - тів і приготування вареників. Перед тим, як учасники майстер - класу зай - няли місця за заздалегідь підготовленими для роботи столами, Л. Зєлик показала їм власно - руч виготовлені короваї (які, як з’ясувалося потім, зберігає в морозильній камері) та роз - повіла про призначення кожного з них. Тут були маленькі коровайки, які молоді віддавали запрошеним на в есілля, хліб із сіллю, яким батьки вітали наречених, основний весільний коровай, увінчаний барвінком і прикрашений червоною калиною. До калини у п. Ляриси особливе ставлення: вирощує її у власному саду та любить настільки, що заповіла, аби в
Page load link
Go to Top