Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2018 WWW. UNWLA .ORG 2 9 КУРС ТРАДИЦІЙНОЇ ВЕСІЛЬНОЇ ВИПІЧКИ В УКРАЇНСЬКОМУ МУЗЕЇ Український Музей , що на 7 - й вулиці ниж - нього Мангеттена, недаремно називають «ду - шею України в Ню Й орку». Адже у СШ А мало національних громад, що були б настільки згуртовані, як українські, а тим більше таких, що мають свій музей. Український Музей не тільки прагне зберегти та гідно предста вити культурну спадщину України, але є активни м і динамічним осередок українського с успіль - ства . Саме тому, крім важливих виставок, тут пропону ють відвідувачам кінофільми, лекції, ко нференції, концерти тощо. Але серед важ - ливого та особливо цінного — освітні про - грами , майстер - класи та курси. Десятки років поспіль співробітники та волон тери — м узей ні майстерні народної творчості — вчать усіх охочих традиційн их українськ их ремес е л: писанкарств а , вишивання, ткання гобелен ів , традиційн ого хлібопечення та випікання ко - роваїв , ви готовлення ґ ерданів і р іздвяних іграшок. 5 - го травня 2018 - го рок у я мала радість бути присутньою на практичному занятті з випі - кання традиційн их весільних хлібів , де четверо неймовірно позитивних і світлих жінок навчали пр исутніх випікати весільні короваї, виготовляти традиційні прикраси для них, зокрема і барвисте весільн е дерев о. Орга - нізаторами цього чарівного дійства були член - кині СУА Округи Ню Йорк : Люб а Волинець і Лярис а Зєлик з 64 - го Відділу та Богдан на Слиж і Оль га Ґной з 83 - го Відділу. Проте назвати цих жінок тільки «організаторами» було б замало. Бо, без сумніву, вони є бере - гинями українських традицій, які щиро, по - стійно підтримують і формують український культурний простій і присвятили цьому значну частину свого життя. У кожної з них — своя історія залучення до мистецтва випікання об - ря дової українсько ї випічки. І короваї, ними виготовлені, — то справжні витвори мистецтва, витончена «скульптура у тісті». Але всі в они славні тим, що попри труднощі, бережуть укра - їнські традиції та звичаї, трепетно ставляться до всього духовного, що отримали у спадок, удо сконалюють і розвивають його. Про цих жінок можна багато писати, бо вони — справ - жні хранительки свого роду та сімейного затишку, навчають шанувати своїх предків і їхні традиції , бер уть на себе відповідальність за збер еження генетичн ої пам’ят і поколінь . І кожна з них заслуговує окремого допису. Також не можна обійти теплим словом Ярославу Стасюк, колишн ю активн у членк у 64 - го Відділу СУА, 95 - літню союзянку , яку ор - ганізатори курсів поправу вважають головн ою «к оровайниц ею». Бо саме від неї вони отри - мали свої знанн я, а з ними — любов і за - хопленість ціє ю ділянк ою н ародного ми - стецтва. П. Ярослава не тільки навчала інших виготовляти весільні короваї, але й заохо - чувала вкладати в них частинку душі, дбати про красу та гармонійність і пам’ятати про значення символів в українській т радиційн ій випічці. Вона любила цю справу сама та нав - чала своїх учнів бачити позитивне у резуль - татах своєї праці навіть тоді, коли випічка не зовсім вдавалася — п ерепечене або недопечене тісто її теплі слова перетворювали у випічк у з « цікав ими світло - темними тін ями». Спочатку Славц я (так мило називали її учениці) , а потім і продовжувачі її справи, ста вали « ментор а м и та дорадниц ями» для тих, хто з року в рік приходив за таємницями українського пекар - ства. І вже понад 10 років пп. Л. Зєлик, Л. Во - линець, Б. Слиж та О. Ґной, володіючи вели - ким и знанням и та маючи неабияку терпе - ливіст ь, з неймовірним душевним натхненням переда ють іншим таємниці творення укра - їнської весільної випічки. І в кожному їхньому слові, у кожній дії проглядаєтьс я бажання затримати у тісті та інших весільних атрибутах традиці ї, що плекалися українцями упродовж століть і передавалися з роду в рід. Мабуть, саме тому вони близько 35 років проводять також і курси Великодньої та Різдвяної ви - пічки. А ще захоплюються та навчають інших вишивання, писанкарства та інших україн - ських мистецтв. І не обмежують себе у планах на майбутнє, бо є охочі навчатися випічки тор - тів і приготування вареників. Перед тим, як учасники майстер - класу зай - няли місця за заздалегідь підготовленими для роботи столами, Л. Зєлик показала їм власно - руч виготовлені короваї (які, як з’ясувалося потім, зберігає в морозильній камері) та роз - повіла про призначення кожного з них. Тут були маленькі коровайки, які молоді віддавали запрошеним на в есілля, хліб із сіллю, яким батьки вітали наречених, основний весільний коровай, увінчаний барвінком і прикрашений червоною калиною. До калини у п. Ляриси особливе ставлення: вирощує її у власному саду та любить настільки, що заповіла, аби в
Page load link
Go to Top